4.Етичні аспекти використання мережі Інтернет у ділових відносинах і переговорах

4.1. Форми інтернет комунікації: Електронна пошта; веб-сайти; засто-сування в бізнесі сервисів миттєвого обміну повідомленнями (Instant Messen-gers); приміщення рекламних оголошень на спеціальних дошках оголошень; ор-ганізації Інтернет - торгівлі; аудиоконференция; відеоконференція; ком-пьютер-ні телеконференції.

Інтернеті найбільше гостро коштує проблема інформаційного перена-сичення. Особливо важливим стає дотримання правил й етичних норм вико-ристання комунікаційних засобів. В «Нормах користування Мережею», що опубліковані Відкритим Форумом Інтернет - Сервіс – Провайдерів, говориться: «Мережа Інтернет являє собою глобальне об'єднання комп'ютерних мереж і інформаційних ресурсів, що належать безлічі різних людей й організацій. Це об’єднання является децентралізованим, і єдиного загальнообов’язкового зводу правил (законів) користування мережею Інтернет не встановлений. Існують, однак, загальноприйняті норми роботи в мережі Інтернет, які спрямовані на те, щоб діяльність кожного користувача мережі не заважала роботі інших користувачів».

4.2. Етика електронних повідомлень (e-mail) Як і традиційний лист, по-відомлення по електронній пошті складається з: конверта повідомлення (mes-sage envelope); заголовка повідомлення (message header); тіла повідомлення (message body) і електронного підпису (факультативний елемент). Підпис є нео-бов’язковим елементом електронного листа, однак її використання рекоменду-ється з метою дотримання особливого етикету електронної пошти.

4.3. Етика організації й проведення аудио – конференції (audiocon-fere-ncing), відеоконференцій (video-con-ferencing) і комп’ютерних конференцій (computer-conferencing) і миттєвого обміну повідомленнями (Instant Messen-gers). Телеконференції — це загальний термін, що ставиться до різний техно-логій проведення групових нарад і дискусій включаючи аудіо-конференції (au-dio-conferencing), відеоконференції (video-conferencing) і комп’ютерні конфе-ренції (computer confe-rencing). Незважаючи на істотні технічні розходження між цими видами телеконференцій, існує ряд загальних рекомендацій, які можна використати при проведенні телеконференцій всіх типів. У процесі те-лефоних ференції передається звук, зображення й (або) комп’ютерні дані. По-відомлення, що відправлено на телеконференцію, стає доступно всім її учасни-кам, тим самим процес нагадує спілкування за «круглим столом». У конфере-нції, як правило, є координатор (модератор), що стежить за тим, щоб не по-рушувалася тематика конференції, етикет і т.п.

4.4. Застосування в бізнесі сервисів миттєвого обміну повідомленнями (Instant Messengers). Системи миттєвого обміну повідомленнями швидко охоплюють всі нові й нові групи людей, допомагають керівникам здійснювати управління проектами й спрощують налагодження ефективного зв’язку між корпоративними командами. Традиційно системи миттєвого обміну повідом-леннями для Інтернету (зокрема, AOL Instant Messenger, Microsoft MSN Mes-senger й Yahoo Messenger) уважаються призначеними для спілкування підлітків і молодих людей і малозастосовними в бізнесі й ділових комунікаціях.

4.5. Етичні аспекти використання мережі Інтернет у ділових відно-синах: Неприпустимі: 1) Різні види інформаційного шуму (спама). ) Будь-яке масове розсилання інформації без явного й недвозначной згоди одержувача. 3) Пересилання без попереднього узгодження більших обсягів даних (вкладені фа-йли, зображення). 4) Розміщення в будь-якій електронній конференції інфор-мації, не відповідній тематиці (офф-топик), а також розміщення або розсилання неінформативних або повторюваних повідомлень. 5) Використання невербаль-них засобів комунікації. Ця обставина привела до розвитку свого роду ком-пенсуючих механизмов, що виражаються, з одного боку, у підвищеній увазі до розмітки й оформлення тексту, з іншого боку - у використанні спеціальних сполучень символів, часто замінних стилізованими графічними зображеннями (іконками), що символізують емоційне фарбування тексту, що одержав назву смайлов (smileys, або emoticons). 6) Агресивна розмітка, зайва кількість виді-лених фрагментів тексту й заголовків, а також написання повідомлення або йо-го частин заголовними буквами (це явище одержало назву «лемент», shouting).