3.Дискусії про соціальну відповідальність. Основні підходи в визначення соціальної відповідальності

Корпоративна соціальна відповідальність може бути розглянута з погляду в чотирьох підходів:

1. Ринковий підхід. Він має на увазі, що корпорації не мають ніякий іншої відповідальності, крім максимізації свого прибутку в рамках закону. Відповідно до ринкового підходу правопорядок на конкурентних ринках й ефективній сис-темі законності - це все, що необхідно для того, щоб корпорація задовольняла вимогам суспільства. Прихильники ринкового подхода заявляють, що викорис-тання ресурсів корпорації у філантропічних цілях може принести лише шкоду суспільству, породжуючи настрою утриманства.

2. Регулятивний підхід припускає, що уряд, маючи достатню владу, пови-нен регулювати діяльність ділового співтовариства за допомогою законів. Захи-сники цього підходу вважають, що корпорації не будуть добровільно дотриму-вати моральних принципів, і тому держава з більшій або меншій ступенню твер-дості повинна примушувати їх до соціальної відповідальності.

3. Підхід з позицій «корпоративної совісті». Захисники цього підходу вважають, що внутрішні процеси ухвалення рішення в корпорації відображають у значній мірі дії осіб, відповідальних за прийняття рішень. Оскільки в корпо-раціях є рада директорів, що приймає рішення, менеджери різних рівнів, проце-дура й ієрархія ухвалення рішення і т.п., можна затверджувати, що корпорацію варто розглядати як сукупний (колективний) суб’єкт корпоративний етики, що має ряд моральних зобов’язань перед суспільством.

4. Акціонерний підхід. При цьому під акціонерами розуміються не тільки особи, що володіють акціями даної корпорації, але набагато більш широке коло осіб, куди входять як співробітники корпорації, так і споживачі її продукції або послуг, представники інших корпорацій, конкуренти, широкі кола громадсько-сті, які в більшому або меншому ступені опосередковано мають відношення до даної корпорації.

4. Основні механізми етичного управління бізнесом.

У світовій економіці існує ряд механізмів, за допомогою яких можна впровадити етичні норми в практику управління бізнесом. До них відносяться: 1. Місія. 2. Корпоративні й етичні кодекси. 3. Комітети з етиці. 4. Етичні тренінги. 5. Соціальні аудити. 6. Юридичні комітети.

1. Місія. Місія - це документ, що відбиває призначення компанії, зміст і призначення існування, форми діяльності. Жорстко регламентована структура місії містить у собі опис: 1. Мети компанії. 2.Оосновних засобів, ії досягнення і форм діяльності. 3. Цінностей фірми. Інакше кажучи, місія - це суспільно зна-чущій документ, що виправдує існування конкретної компанії.

2. Кодекси (лат. codex - книга) У літературі переважно виділяють кор-поративні, етичні професійні, національні і всесвітні кодекси.

2.1. Корпоративний кодекс - найпоширеніший механізм, що застосову-ється в сучасному бізнесі. Корпоративний кодекс - унікальний документ ор-ганізації, що описує: 1.Загальні правила корпоративної культури, які підвищу-ють ефективність роботи співробітників і проясняють для зовнішнього світу основні принципи поводження й управління організацією; процедури впрова-дження правил поведінки й керування в бізнес процеси організації; механізми контролю за їхнім виконанням. Структура корпоративного кодексу може вклю-чати різні компоненти. Як правило, це: 1) Цінності й норми компанії. 2) Стра-тегічні заяви керівництва. 3) Загальний опис продуктів і послуг. 4) Обіцянки рі-зним групам акціонерів. 5) Інформація про стиль керівництва. 6) Відношення до співробітників і партнерів. 7) Ритуали й міфи. 8) Елементи фірмового стилю. Якщо система управління компанією не сертифікована згідно міжна-родними або національними стандартами, то такі компоненти системи управ-ління, як організаційна структура, внутрішні й зовнішні комунікації, кадрова політика (кар’єра, ротація, система навчання, система мотивації), можуть бути включені в корпоративному кодексі.

2.2. Етичний кодекс – включає відомості про основні моральні норми і принципів організації, процедур їхнього впровадження в бізнес-процеси орга-нізації, а також механізмів контролю за їхнім виконанням. Близько 90% закор-донних компаній починали свою роботу з формування внутрішньої культури організації за допомогою етичних кодексів.

3. Комітет з етиці - це підрозділ, що створюється в структурі корпора-ції. Комітет з етиці має такі функції: 1) Винесення етичних питань для обгово-рення правлінням або топ менеджерами. 2). Доведення основних вимог етич-ного кодексу до уваги менеджерів усіх рівнів і рядових працівників. 3) Розробки заходів, які підтримують кодекс. 4).Створювання аналізу і перегляду кодексу на основі щорічних внутрішньо корпоративних звітів, залежно від зміни зовні-нього середовища організації, особливо системи духовних цінностей і думки громадськості. 5).Підготовки звіту про діяльності комітету з етиці для ради директорів компанії 6) Забезпечення вищого рівня менеджменту консультаці-ями фахівців з етичних питань.

4. Етичний тренінг. Управлінський етичний тренінг є ще однією мож-ливістю впровадження етичних принципів у діяльність корпорації. Це набір етичних норм, своєрідні етичні модулі, які включаються в загальну програму підготовки менеджерів низовий і середній Тренінг сприяє практичному впро-вадженню етичних принципів у структуру прийняття корпоративних рішень.

5. Соціальний аудит. Соціальний аудит є спробою оцінювати соціальне поводження корпорації в суспільному середовищі. Прийняття уставу дає виз-начає не тільки обов’язки, але й дає певні права і навіть привілей підприємст-ву. У рахунок цього, суспільство жадає від корпорації певного поводження і дій, які сприяють розвитку суспільства. Соціальний аудит покликаний переві-рити й надати інформацію про те, якою мірою дії корпорації відповідають очі-куванням суспільства. Він може бути використаний у корпорації для внутріш-нього контролю за ступенем етичним дій корпуса менеджерів, за виконанням етичного кодексу, за раціональним використанням ресурсів, для звітності перед власниками акцій. З тих компаній, які проводять соціальну аудиторську пере-вірку для внутрішніх потреб, тільки деякі роблять результати аудитові надба-нням громадськості або акціонерів. В основному, соціальний аудита зводиться зараз до того, щоб визначити, наскільки діяльність даної корпорації від-повідає державним нормам по охорони здоров’я, безпеці або з контролю за забрудне-нням навколишнього середовища.

6. Юридичний комітет. Юридичний комітет займається контролем за дотриманням корпорацією всіх законів і підзаконних актів на всіх напрямках діяльності; частина роботи такого комітету торкає спостереження за відповід-ністю дій корпорації законам і підзаконним актам, які носять етичний хара-тер: охорони навколишнього середовища і захисту прав людини. Лише деякі підприємства мають спеціальні служби з урегулювання етичних претензій. Звичайно, співробітники таких служб розглядають скарги, які надійшли від праців-ників даної корпорації і із соціального середовища.

Урядові постанови в багатьох країнах стимулюють корпорації до більш гнучко реагувати на суспільні цінності, витрачати кошти на контроль за забру-дненням навколишнього середовища, забезпечувати рівні можливості працю-вати різним соціальним шарам, національним меншостям і жінкам. Етичні ко-декси, розроблені на базі цих постанов, не раз допомагали менеджерам корпо-рацій знаходити вихід з складних етичних ситуацій, а також створювати корпо-ративну культуру.