6. Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів

Модернізація освіти передбачає значне оновлення змісту загальної освіти, приведення її у відповідність з вимогами часу і завданнями розвитку країни. Освіта є основою профілактики та запобігання надзвичайним ситуаціям. На загальну середню освіту покладається найбільша відповідальність за формування нових поглядів, цінностей і поведінки з метою запобігання ризикам для життя і здоров’я людей.

Основи безпечної поведін­ки людини засобами освіти формуються під час вивчення предмета "Безпека життєдіяльності".

Для того щоб самостійна робота була ефективною, студент має глибоко усвідомити її необхідність, мету і подальшу корисність для себе. Обов'язковими умовами успішного виконання СРС є точне і конкретне визначення завдання, його вмотивованість, наявність і знання студентом методики виконання, строки, форми і види контролю, надання консультативної допомоги викладачем.

Для того щоб завдання для самостійної роботи могли бути виконаними, треба, щоб вони відповідали умовам, а саме: були доступними і зрозумілими для студента, містили елементи новизни, давали можливість коригувати і контролювати їх виконання.

Самостійна робота є однією з форм навчання, відіграє велику роль у навчанні, сприяє розширенню, поглибленню, закріпленню знань студентів, сприяє формулюванню навичок науково-дослідницької роботи, сприяє вмінню аналізувати науковий текст, вміння давати оцінки суджень інших авторів, робити висновки та узагальнення. Найбільший обсяг самостійної роботи – це підготовка до семінарів.

Розрізняють такі види самостійної роботи студентів:

Аудиторна (лекції семінари)

Поза аудиторна:

- навчально-дослідницька (підготовка до семінару)

 - науково-дослідницька.

Форми науково-дослідницької роботи:

• Написання курсових робіт

• Написання кваліфікаційних робіт

• Написання конкурсних студентських праць

• Участь у наукових конференціях

Основний вид самостійної роботи студента – робота з науковою книгою.

Вимоги до роботи з книгою:

• Систематичність

• Свідоме засвоєння матеріалу

• Розуміння прочитаного (розуміння змісту, понять, термінів і положень)

• Розуміння написаного

• Критичне ставлення до написаного

Прийоми роботи з науковою книгою:

• Перегляд літератури (титульного аркушу і змісту)

• Складання плану книги, виокремлення переліку тих питань які у ній розглядаються

• Складання тез (стисле викладення матеріалу частини книги)

• Конспектування

• Виписування на картки

Організація контролю за самостійною роботою студентів у навчальному процесі здійснюється у формі спостереження і опитування; перевірки конспектів (якщо є першоджерела); підготовки письмових виступів на заняттях та наукових доповідей на конференції, рефератів, наукових статей до збірки праць тощо.

Змістовий модуль 1. Наукові основи бжд

Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек

Перш за все необхідно визначитись з самим визначенням БЖД та розглянути, які питання вирішує БЖД як наукова категорія. Основні поняття та визначення БЖД: безпека, небезпека, надзвичайна ситуація, ризик, життя, діяльність, життєдіяльність. Потім необхідно перейти до виділення видів небезпек за рівнями: безпека людини, суспільства, національна безпека. Основні принципи забезпечення життєдіяльності: безперервне забезпечення фізіологічних процесів організму людини; взаємозв’язок та взаємозалежність з оточуючим середовищем; раціональна організація праці; матеріальне заохочення при організації життєдіяльності; захист здоров’я, меж та умов життєдіяльності; ліквідація негативних наслідків життєдіяльності.

Після цього необхідно перейти до поняття небезпека. Основними джерелами небезпек можуть бути різноманітні фактори, які поділяють на небезпечні та шкідливі фактори. Крім того, джерела небезпек можуть бути класифіковані наступним чином: природні, техногенні, соціальні та комбіновані джерела небезпеки. Для оцінки небезпек використовують поняття ризику. Ризик виступає як фактор потенційної небезпеки.

Далі слід зупинитися на класифікації НС за причинами походження, територіального поширення і обсягів заподіяних або очікуваних збитків.

Література: 1-3, 5-10, 15-18, 21, 22, 24.