8.2.Профілактика внутрішньолікарняних інфекцій. Стерилізація
Профілактика госпітальних інфекцій і боротьба з ними визначається не тільки досконалістю режимних заходів, але також структурою і плануванням лікарняних приміщень. При проектуванні нових лікарняних об’єктів необхідно залучати до розробки епідеміолога-спеціаліста з госпітальної епідеміології. Настав час повністю відмовитись від перебування в одному відділенні дітей і дорослих. Для зменшення перебування хворого в стаціонарі необхідно створювати при ньому потужний діагностичний і поліклінічний комплекс. Важливо переглянути проекти пологових будинків, передбачити в них можливість обслуговування новонароджених матір’ю. Провідна роль в реалізації епіднагляду за ВЛІ належить клініко-мікробіологічному моніторингу в кожному стаціонарі, постійному стеженню за циркуляцією умовно патогенних і патогенних збудників в межах стаціонару, епідеміологічному розслідуванню спалахів внутрішньолікарняних інфекцій з встановленням джерела інфекції, механізму передачі та етіологічного агента. Застосування дезінфекційних середників з широким спектром антимікробної активності, лабораторно обгрунтована систематична ротація дезінфектантів дозволять зменшити частоту гнійно-септичних післяопераційних ускладнень та госпітальних інфекцій.
Для запобігання формування у госпітальних штамів резистентності до дезінфектантів різних груп повинна проводитись диференціація об’єктів знезараження в залежності від рівня їх мікробної контамінації у внутрішньолікарняних умовах (критичні, напівкритичні, некритичні). У залежності від цього відповідні обєкти підлягають або стерилізації, або дезінфекції різних рівнів ( високого, проміжного, низького).
Стерилізація – повне звільнення речовини або предметів від всіх мікроорганізмів шляхом дії на них фізичних або хімічних агентів. Це основа асептики – системи заходів щодо запобігання ВЛІ. У ЛПЗ стерилізації підлягають вироби медичного призначення багаторазового використання, що контактують з рановою поверхнею, кров’ю, слизовими оболонками людини. Вироби одноразового використання і стандартні розчини для внутрішньовенного введення стерилізуються виробником.
Стерильність предметів, перш за все, залежить від системи організації процесу стерилізації (централізована, децентралізована, змішана). Основою високої ефективності стерилізації у централізованій стерилізаційній (ЦС) є поточність технологічного процесу. Першим етапом має бути дезінфекція медичного інструментарію у відділеннях ЛПЗ, після якої медичні вироби відправляються в ЦС. Наступний етап підготовки об’єкта до стерилізації – якісна передстерилізаційна очистка предметів від крові, жирових і білкових забруднень, залишків лікарських препаратів, котра повинна бути максимально механізована. Ручна очистка включає в себе: ополіскування у проточній воді; замочування у 0,5% розчині мийного засобу, змішаного 1:1 з 6% перекисом водню, можлива обробка ультразвуком у мийному розчині; миття кожного інструменту щіткою у мийному розчині; ополіскування проточною і дистильованою водою; вакуумна сушка. Однак, ручна очистка малоефективна. В наш час на ринках України є мийно-дезінфекційні машини типу «Декомат» шведського виробництва, які мають програми мийки широкої номенклатури виробів медичного призначення з вітчизняними мийними середниками і термічною дезінфекцією. Після просушування підготовлені предмети упаковують і поміщають у бікси. Стерилізація здійснюється одним із наступних методів: фізичним або хімічним. До фізичних методів відносяться: обробка сухим гарячим повітрям, паром під тиском, ультразвуком; інфрачервоне і радіаційне опромінення, фільтрування через спеціальні фільтри. До хімічних методів відносять газовий (окисом етилену чи бромидом метилу) і обробку хімічними агентами( 6% розчин перекису водню, 1% розчин дезоксону, надоцтова і надмурашина кислота). Після хімічної стерилізації вироби підлягають дегазації або відмиванню від хімічних агентів у стерильній воді. Найбільш універсальний метод це парова стерилізація під тиском (автоклав). У сучасних апаратах і установках (типу GE і HS) із складним вакуум- пульсуючим принципом видалення повітря із камер ефективність стерилізації досягає 100%. Контроль якості передстерилізаційного очищення від крові проводять за допомогою бензидинової або амідопірінової проби, залишки мийних засобів визначають фенолфталеїновою пробою.