Гостра наднирникова недостатність.

Визначення. Гостра наднирникова недостатність (синдром Уотерхауза-Фрідріксена) – це стан, який характеризується швидким розвитком важких розладів водно-електролітного обміну, гострої недостатності кровообігу, неврологічних і диспепсичних явищ в наслідок раптового випадіння функцій кори наднирників.

Етіологія. Причиною гострої наднирникової недостатності може бути крововилив у кору наднирників інфекційні захворювання (грип, менінгококовий або стафілококовий сепсис), геморагічний діатезі, гемофілія та інші захворювання крові, тромбоз наднирникових вен, опіках, після видалення гормонально-активної пухлини кори наднирників.

Патогенез. Різкий дефіцит глюко- і мінералокортикоїдів призводить до катастрофічно швидкого виникнення важких розладів обміну речовин, порушення функції різних органів та систем, що нерідко приводить до летального кінця.

В МКХ Х перегляду знаходиться в рубриці А.39.1.

• Менінгококове геморагічне запалення наднирникової залози

• Менінгококовий наднирниковий синдром

Клінічна картина гострої наднирникової недостатності включає ряд синдромів: шлунково-кишковий; менінгоенцефалічний; серцево-судинний; змішаний;

При переважанні шлунково-кишкової форми мають місце: біль у животі, нудота, блювання, холероподібний пронос, зниження температури тіла, гіпотонія, колапс.

При серцево – судинній формі основним є розвиток гострої недостатності кровообігу (тахікардія, ціаноз, ниткоподібний пульс, колапс).

Менінгоенцнфалічна форма характеризується раптовим розвитком коматозного стану, якому передують ознаки ураження нервової системи (біль голови, маячення, судоми, ознаки менінгіту).

Частіше спостерігається змішана форма захворювання.

При будь-якій формі гострої недостатності кори наднирників спостерігається лейкоцитоз із зсувом формули вліво, еозинофілія, тромбоцитопенія, гіпонатріємія, гіпохлоремія, гіпоглікемія. Колапс і його наслідок – анурія ведуть до підвищення рівня залишкового азоту.

Диференціальний діагноз необхідно проводити з хірургічними захворюваннями органів живота, коматозними станами іншого генезу, тромбозом і крововиливом у мозок.

Лікування ГНН:

1. гідрокортизон 150 – 200 мг довенно – краплинно на ізотонічному розчині хлориду натрію 5-10% р-ну глюкози по 500 мл разом з аскорбіновою кислотою 5% р-ну 20-50 мл. Об’єм рідини – 2 – 2,5 л на добу.

2. гідрокортизон 100 мг дом’язево кожні 4-6 год.

3. ДОКСА 10 мг дом’язево.

4. при відсутності гідрокортизону вводять преднізолон - 90-120 мг, кортин по 20 –50 мг.

5. кордіамін, мезатон, допамін за потребою (АТ). При нормалізації АТ гормони вводять дом’язево в менших дозах. При появі набряків відміняють ДОКСА.

З метою профілактики Адісонічного кризу при стресових ситуаціях дозу гормонів збільшують у 2 рази. При поєднанні недостатності кори наднирників і гіпотиреозу призначення тиреоїдних гормонів можливе лише після введення достатніх доз глюкокортикостероїдів.

Експертиза працездатності хворих.

Хворим з гіпокортицизмом протипоказана всіляка праця, пов’язана із систематичним фізичним і нервовим навантаженням, праця в нічні години.

Хворим із середньою важкістю захворювання показана інвалідність 3 групи, при важкій формі – інвалідність 2 групи.