Біохімічні маркери спадкової патології:

Перше – 11-13 тижнів – PAPP-A, вільний β-ХГ.

Друге – 16-20 тижнів – double test: АФП + вільний β- ХГ або triple test: АФП + вільний β-ХГ + вільний

естріол з розрахунком індивідуального ризику наявності хромосомної та деякої вродженої патології плода.

Увипадку сумнівного результату УЗД, виявленні будь-яких структурних аномалій плода, відхиленні у біохімічних маркерах – скерування до медико-генетичного центру для вирішення питання про проведення інвазивної пренатальної діагностики.

Прийом фолієвої кислоти до 12 тижнів вагітності (400 – 800 мкг).

Під час кожного візиту вимірювання АТ, пульсу, температури, ВДМ із занесенням до гравідограми, загальний аналіз сечі.

В 14-15 тижнів вагінальний огляд на предмет ІЦН, при ОАГА трансвагінальне УЗД для діагностики довжини та каналу ш/матки.

З метою профілактики йододифіциту у вагітних призначення препаратів йоду 200 мкг/добу.

Під час 3 візиту (19-21 тиж.) – аналіз крові на наявність Rh антитіл при Rh негативній належності крові.

Під час 4 візиту (25-26 тиж.) – огляд нижніх кінцівок на наявність варикознорозширених вен; аускультація ЧСС плода, аналіз крові на Rh антитіла; двогодинний тест толерантності до глюкози (всім вагітним).

В 28-32 тижні введення анти Rh імуноглобуліну усім вагітним з негативним Rh фактором при відсутності АТ.

У 29 тижнів – загальний аналіз крові з тромбоцитами; серологічне обстеження на сифіліс (друге).

З 30 тижнів під час кожного візиту: огляд і пальпація молочних залоз, вимірювання АТ, пульсу, ВДМ (гравідограма), огляд нижніх кінцівок на стан вен та набряків, аускультація ЧСС плода, визначення передлежання плода (при тазовому передлежанні плода – коригуюча гімнастика), загальний аналіз сечі, аналіз крові на Rh антитіла (окрім жінок після введення імуноглобуліну).

При ускладненому перебігу вагітності госпіталізація в акушерський стаціонар/денний стаціонар.

При наявності екстрагенітальної патології госпіталізація до 22 тижнів у профільне відділення або екстрагенітальної патології.

Під час 8 візиту (40 тижнів) вагітна інформується про

необхідність 9 візиту і госпіталізації в стаціонар у 41 тиждень. При відмові: інформування вагітної щодо ризику народження мертвого плода: у терміні 37 тижнів

– 1 на 3000, на 42 тижні – 3 на 3000, на 43 тижні – 6 на 3000.

Стаціонарна акушерсько-гінекологічна допомога

І рівень – ЦРЛ, МЛ, в яких відсутні ВАІТ. Забезпечується цілодобове чергування анестезіолога (чергування вдома).

розродження вагітних з низьким ступенем акушерського та перинатального ризику розвитку ускладнень, надання медичної допомоги гінекологічним хворим.

II рівень - ЦРЛ і акушерські відділення МЛ, МПБ, у яких є ВАІТ, а також черговий неонатолог цілодобово.

розродження вагітних низького і високого ступенів ризику, надання кваліфікованої допомоги гінекологічним хворим, окрім спеціалізованої гінекологічної допомоги.

IIIрівень - міські, обласні пологові відділення, ОПЦ та центри репродуктивного здоров'я, які є клінічними базами кафедр акушерства і гінекології ІІІ-ІУ рівня акредитації, а також пологові відділення обласних лікарень, які мають у своєму складі ВАІТ новонароджених; інститут ПАГ АМН України.

розродження вагітних вкрай високого та високого ступенів ризику, з тяжкою екстрагенітальною патологією, надання спеціалізованої допомоги гінекологічним хворим.

Структура акушерського стаціонару:

акушерське приймально-оглядове відділення;

акушерське відділення з індивідуальними пологовими залами, сімейними пологовими палатами, післяпологовими палатами для спільного перебування матері і новонародженого;

відділення патології вагітних;

операційний блок;

ВАІТ (палати) жінок; ВАІТ (палати) новонароджених; відділення (палата) для неонатального догляду;

палати (не менше однієї в залежності від потужності пологового стаціонару - 2-3) з окремим входом для госпіталізації роділь та породіль з інфекційними захворюваннями в стадії гострих клінічних проявів;

приміщення для дезінфекції та передстерилізаційної очистки інструментарію;

санвузли та душові кімнати для жінок; приміщення для прибирального інвентарю;

група приміщень для медичного персоналу;

Принципи роботи акушерського стаціонару:

Індивідуальні пологові палати оснащуються функціональним ліжком або ліжком-трансформером для приймання пологів та перебування на ньому породіллі під час усього періоду госпіталізації, засобами для ведення пологів (м'ячі, стілець, шведська стінка, спеціальний килимок), сповивальним столиком. Після пологів мати й дитина спільно перебувають до виписки із стаціонару.

Медичний персонал акушерського стаціонару дозволяє присутність партнера на пологах.

Дозволяються відвідування матері і дитини в акушерському стаціонарі близькими родичами та їх допомога в догляді за новонародженим і породіллею.

Виписка з акушерського стаціонару за умови фізіологічного перебігу пологів та післяпологового періоду здійснюється на 3-тю добу після пологів.

Універсальні заходи безпеки передбачають:

використання індивідуальних засобів захисту (халати, шапочки, гумові рукавички, маски, окуляри, або захисні екрани, взуття, що піддається дезінфекції) під час проведення всіх медичних маніпуляцій, які пов'язані з контактом з кров'ю або іншими біологічними рідинами пацієнтів;

дотримання правил безпеки при роботі, зборі, дезінфекції, передстерилізаційній очистці або видаленні з відділення гострого та ріжучого медичного інструментарію;

дотримання правил і техніки миття рук.