ЛЕКЦІЯ

“Товарознавство як наукова дисципліна. Предмет товарознавства, поняття про товар. Завдання товарознавства на сучасному етапі розвитку медицини і фармації. Основні вимоги до матеріалів, які використовуються для виготовлення медичних виробів. Класифікація, властивості, вимоги до зберігання

фармацевтичних товарів” ПЛАН ЛЕКЦІЇ

1.Поняття про товар і товарознавство.

2.Завдання фармацевтичного і медичного товарознавства на сучасному етапі.

3. Вимоги до матеріалів для виготовлення медичних виробів.

4.Загальні відомості про властивості матеріалів.

5.Поняття про класифікацію товарів та її категорії.

6.Мета і призначення класифікації.

7.Ознаки і загальні правила класифікації.

8.Вимоги до організації зберігання фармацевтичних товарів. Зберігання аптечного майна.

Поняття про товар і товарознавство

Термін товарознавство походить від слів товар і знати й означає цілеспрямовану діяльність з вивчення товарів як предметів споживання. Властивість товару задовольняти конкретні потреби визначає його споживчу вартість.

Товар – це продукт праці, зроблений для обміну шляхом купівлі- продажу з метою задоволення потреб споживача.

Хірургічний інструмент, прилад для постановки діагнозу, апарат для лікування, лікарський засіб і багато іншого – все, що вивчає дисципліна «Фармацевтичне і медичне товарознавство» з точки зору їх придатності в лікувальному процесі, є товаром.

Здатність товару найбільш повно задовольняти потреби людей визначається його призначенням і якістю, що залежить від багатьох чинників, які можна розділити на такі, що створюють якість товару, і такі, що зберігають її на етапах товароруху, зберігання і реалізації.

Товарознавство, об’єктом вивчення якого споживчі властивості товарів, дає сукупність знань про товар як предмет торгівлі, про його якість і споживче значення.

Поняття про товар і товарознавство

До фармацевтичних товарів належать лікарські засоби, готові лікарські форми, закупорювальні засоби й пакувальні матеріали, споживча і транспортна тара, перев’язувальні матеріали, гумові вироби і предмети догляду за хворими, медичні гази, хімічні реактиви й дезінсекційні засоби, мінеральні води.

До медичних товарів відносять матеріали і вироби медичної техніки (інструменти, прилади, апарати й устаткування).

Фармацевтичне і медичне товарознавство включає такі фахові товарознавчі функції: приймання товарів, оцінка їхньої якості, створення необхідних умов зберігання. Також визначення товарних видів чи груп товарів за їх функціональними ознаками, маркіровкою; вибір нормативно- технічної документації для проведення товарознавчої оцінки якості товарів; добір методів оцінки якості товарів; прогнозування можливого впливу умов зберігання, тари й упаковки на якість товарів і вживання заходів, що запобігають цьому впливу; оформлення документації з приймання, зберігання, відпускання і списання товарів.

Завдання з управління асортиментом товарів медичного призначення

Дослідження й оцінка сучасного асортименту за споживчою вартістю;

Розробка оптимальної класифікації товарів з огляду на їх призначення і властивості, що забезпечують лікувальний процес, з урахуванням факторів впливу на їхню якість у процесі просування, зберігання та реалізації;

Прогнозування асортименту окремих товарних груп, виходячи з потреби в них для забезпечення лікувального процесу;

Розробка необхідного й оптимального асортименту для різних груп споживачів (відповідно до спеціалізації лікувальних, аптечних установ).

Завдання щодо зберігання й управління якістю товарів медичного призначення

Дослідження чинників, що створюють і формують якість товарів, а також умов їх зберігання;

Розробка показників якості товарів і відповідної нормативно- технічної документації;

Участь в удосконаленні методів випробувань і критеріїв оцінки рівня якості товарів;

Організація заходів, спрямованих на збереження якості товарів у процесі руху (при транспортуванні, зберіганні та реалізації).

Товарознавчий аналіз – це визначення споживчих відповідно до призначення

Якщо товар – лікарські засоби:

-перевірити відповідність товару супровідний документації;

-установити відповідність упаковки лікарського засобу його фізико- хімічним властивостям;

-перевірити відповідність маркіровки держстандартові, її доступність та інформативність;

-якщо необхідно, перевірити в контрольно-аналітичній лабораторії відповідність фармакологічної дії препарату вимогам НТД на даний препарат;

-зробити висновок про придатність даного препарату для лікувальних

цілей на підставі отриманих даних;

-зробити висновок про термін і умови зберігання, правила транспортування;

-зазначити напрям його подальшого руху;

-зробити висновок про доцільність придбання даного препарату, виходячи з потреби в ньому та економічної ефективності.

Вимоги до матеріалів для виготовлення медичних виробів

Для виготовлення медичних інструментів, апаратів, приладів, устаткування тощо використовують безліч матеріалів: метали та їх сплави, пластичні маси, гуму, скло, кераміку, шкіру і її замінники, деревину та ін.

Матеріали для виготовлення медичних виробів повинні задовольняти такі вимоги:

-бути нешкідливими, біологічно інертними і нетоксичними відносно тканин організму та не виділяти шкідливих для організму людини речовин;

-мати стійкість до стерилізації та дезінфекції;

-бути механічно тривкими, зберігати постійну форму й об’єм;

-мати гарні технологічні властивості (наприклад, при литті, штампуванні та інших видах обробки);

-бути стійкими до корозії.

Загальні відомості про властивості матеріалів

Твердість – важлива характеристика металів. За нею судять про здатність протидіяти силам зношення, а також про сталість форми і розмірів виробів під час роботи. Твердість – це здатність матеріалів чинити опір при входженні в його поверхню іншого тіла під дією сили.

Методи визначення твердості матеріалів:

методом Брінелля: за допомогою спеціального преса в поверхню досліджуваного тіла з певною силою вдавлюють сталеву загартовану кульку означеного діаметра. Цей метод придатний для матеріалів з невеликою твердістю;

методом Роквелла: у піддослідний зразок вдавлюють діамантовий конус. Цей метод підходить для визначення матеріалів з високою твердістю;

методом Віккерса: у випробовуваний матеріал вдавлюється усічена чотиригранна діамантова піраміда. Цим методом визначають твердість тонких виробів.

Міцність – здатність матеріалу чинити опір зовнішній силі, що прагне його зруйнувати. Відношення розміру мінімального навантаження, при якому настає порушення цілісності матеріалу, і площі поперечного перетину називається межею міцності матеріалу.

Пружність – здатність матеріалу відновлювати форму після припинення дії сили. Пружні властивості матеріалів залежать як від природи речовини, так і від її будови, тому в кожному матеріалі вони виявляються по-різному. Для кожного матеріалу існує своя межа пружності.

Загальні відомості про властивості матеріалів

Пластичність – властивість матеріалу, не руйнуючись, набувати форми, що її надають за допомогою сили, і зберігати цю форму після припинення дії сили. Найбільш пластичними є свинець, ковкі матеріали.

Матеріали, що під дією зовнішніх сил зовсім або майже не змінюють своєї форми, але швидко руйнуються, називаються крихкими. Крихкими є скло, чавун, деякі пластмаси (полістирол).

В’язкість – здатність матеріалу деформуватися, не руйнуючись під дією навантажень. Цей вид деформації характеризується тим, що досліджуваний зразок збільшується за розмірами в напрямку докладеної сили (по довжині) і звужується в поперечному перетині.

Утомленість – властивість матеріалів руйнуватися під впливом часто повторюваних навантажень, розмір яких не досягає межі міцності матеріалу. Чим більше циклів навантажень витримує зразок, тим він витриваліший. Межа втомленості визначається кількістю циклів навантаження, яку може витримати зразок матеріалу.