12. Бактеріоскопічний метод дослідження. Етапи. Методика фарбування бактерій за Грамом.

Фарбування за Грамом — одна з найкорисніших фарбувальних процедур у лабораторних дослідженнях в мікробіології. Процедура широко використовується як інструмент для для розрізнення Грам-негативних і Грам-позитивних бактерій, що звичайно є першим кроком у визначенні ідентичності специфічного бактерійного зразка.

Бактеріоскопія: препарат забарвлюють за методом Циля - Нільсена. Для цього готують тонкий мазок на предметному склі, далі висушують його при кімнатній температурі і фіксують над полум’ям спиртівки. На фіксований препарат кладуть смужку фільтрувального паперу, яку заливають карболовим фуксином Циля. Мазок нагрівають над полум’ям до появи пари (2-3 рази). Далі знімають фільтрувальний папір, препарат промивають дистильованою водою, опускають у розчин солянокислого спирту, або 5%-й розчин сірчаної кислоти на 3 хв. При цьому всі бактерії і морфологічні елементи харкотиння, крім мікобактерій туберкульозу, знебарвлюються. Після цього препарат ретельно промивають водою і забарвлюють 0,51%м розчином метиленового синього протягом 1-2 хв. Далі препарат промивають водою, висушують на повітрі . Забарвлені препарати мікроскопують за імерсійною системою.

13. Конструктивний та енергетичний метаболізм. Класифікація бактерій за типами живлення.

Метаболізм-обмін речовин, особливістю живлення бактеріальної клітини є надходження поживних субстрактів в середину через всю її поверхню, також у високій швидкості процесів метаболізму та адаптації до змінних умов зовн сер-ща. Конструктивний обмін речовин відб з вбиранням вільної енергії. Для цього типу обміну витрачається порівняно мало поживного матеріалу, що споживається клітиною. Енергетичний обмін речовин забезпечує перетворення енергії у форму, доступну для засвоєння її клітиною. На здійснення цього процесу витрач величезна маса поживних субстратів. Продукти неповного окислення субстрату потрібні для бактерій не тільки як джерело енергії, а й як матеріал для побудови їх клітин.

Класифікація по типу живлення: 1) аутотрофи (синтез орг речовин з неорг):хемосинтетичні, фотосинтетичні, 2)гетеротрофи(живляться за рахунок готових органічних сполук): сапрофіти, паразити (облігатні, факультативні).

14. Типи і механізми живлення мікроорганізмів. Механізми проникнення поживних речовин в бактеріальну клітину. Хімічний склад мікроорганізмів. Значення складових компонентів. Поживні середовища, вимоги до них. Класифікація поживних середовищ, які використовують у мікробіології.

Механізм живлення: 1)виділяються скл ферменти що розщеплюють субстрат до простих мол. сполук. 2)активний транспорт. Спочатку відбув дифузія речовин, потім приєднання до цих речовин ферментів фермеаз, які переносять молекули субстрату через цитоплазматичну мембрану в цитоплазму. Ферменти діляться на: екзогенні та ендогенні, індуктивні та констутивні 9обовязкові), ферменти патогенності. Хім склад 80% вода, в спорах к-ть води зменшується до 18-20% Може бути у вільному або зв'язаному стані з структурними компонентами клітини Вода є розчинником для багатьох речовин, а також виконує механічну роль в забезпеченні тургора Решта – орг та неорг р-ни: Білки(50% сухого залишку) знаходяться в структурних компонентах та прийм участь в процесах метаболізму, більшість має ферментативну активність, обумовлюють антигенність, імуногенність, вірулентність, видову приналежність бактерій. Нуклеїнові кислоти (РНК-15%.ДНК-3%) –спадковість, біосинтез білку. Полісахариди(16%)- входять до складу капсул, є запасаючими речов (крохмаль, глікоген). Ліпіди(3-4%)- в основному входять до складу цитоплазматич мембрани та її похідних а також клітинної стінки бактерій, представлені фосфоліпідами, жирними кислотами та гліцеридами. Неорг р-ни: F,K,Na,S,Fe,Ca,Mg, також мікроелементами:Zn,Cu,Co,Ba,Mn та ін. Приймають участь в регулюванні осмотичного тиску, рН середовища, окисно-відновного потенціалу, активують ферменти, входять до складу ферментів, вітамінів та структурних компонентів мікробів стінки. Вимоги до поживних середовищ: 1. повноцінність за хім склад 2 стерильність 3 певна реакція 4 буферність 5 відповідний окисно-відновний потенціал 6 ізотонічність 7 в'язкість 8 вологість 9 прозорість 10 наявність стимуляторів росту Класифікація поживних середовищ: за консистенцією- рідкі (мясопептидний бульйон-МПб) напіврідкі(МП желатин-МПж) густі(МП агар МПА); за походженням- природні були першими(сироватка крові яєчний жовток, шматочки овочів, молоко) штучні синтетичні; за призначенням та складом 1. основні (МПБ,МПА). 2. спеціальні (цукровий бульйон, агар з крові, асцетичний бульйон) 3. диференціально-діагностичні: а)для виявлення протеолітичних та гемолітичних властивостей (згорнута сироватка, МПЖ, агар з кров'ю); б)для виявлення ферментації вуглеводів (сер-ще Гіса, Ендо та ін); в) селективні сер-ща (сер-ще Плоскірева, вісмут-сульфіт,агар); г) для виявлення окислювально-відновної здатності (сер-ща з нітратами, барвниками, сер-ща Ротберга); д) сер-ща в складі яких є індиферентні речовини (цитратний агар Сімонса).

15. Дихання мікроорганізмів. Класифікація бактерій за типами дихання. Аеробний та анаеробний типи дихання. Бродіння. Ферменти і структури мікроорганізмів, що беруть участь в процесі дихання. Методи вирощування анаеробних бактерій.

Дихання процес окиснення органічних речовин, відбувається в периплазматичному просторі, в мезосомах, в цитоплазматичній мембрані. Ферменти: дегідрогенази, цитохромоксидази, цитохроми. За типом дихання ділять: облігатні аероби ростуть тільки при наявності кисню, облігатні анаероби ростуть тільки без кисню гинуть у присутності кисню тому що не мають ферменту каталази або пероксидази який руйнує Н₂О₂-токсичні для бактерій, факультативні анаероби, мікроаерофіли-невелика кількість кисню, капнічні-невелика кількість СО₂. Бродіння - процес ферментативного розчеплення органічних речовин без отримання кисню. Види: спиртове молочнокисле маслянокисле. Використовується у виробництві спирту гліцерину.