Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

База тестів-укр терапія 4 курс

.doc
Скачиваний:
188
Добавлен:
18.02.2016
Размер:
229.38 Кб
Скачать

Жінка 29 років скаржиться на біль в грудній клітці справа, котрий підсилюється при глибокому диханні, малопродуктивний кашель, задуху. Захворіла 4 дні тому після переохолодження. В анамнезі – бронхіт. Об`єктивно: температура – 38,8 °С, ЧД – 22/хв, пульс – 110/хв, АТ – 100/60 мм рт. ст. Над легенями справа в нижніх відділах – тупий перкуторний звук, аускультативно – бронхіальне дихання. Рентгенологічно: справа корінь легені розширений, у нижньому відділі – негомогенне інтенсивне затемнення. Зміни якого спірометричного показника найбільш вірогідно вкажуть на патофізіологічний механізм дихальної недостатності у хворої?

А. ФЖЄЛ (форсована життєва ємність легень).

В. ОФВ1 (об’єм форсованого видиху за 1 секунду).

С. ЖЄЛ (життєва ємність легень).

D. ПОШвид. (пікова об’ємна швидкість видиху).

Е. Індекс Тіфно.

Жінка 20 років має скарги на серцебиття, загальну слабкість. 3 роки тому перенесла гостру ревматичну лихоманку. Приймає 2 рази на рік індометацин 50 мг х 3 рази на день. Об'єктивно: Ps –84/хв, ритмічний, АТ –120/80 мм рт. ст. При аускультації тони серця приглушені, на верхівці І тон послаблений, м'який систолічний шум. Які препарати необхідно приймати для вторинної профілактики ревматизму?

A. Гентаміцин 80 мг х 3 рази 10 днів (2 рази на рік).

B. Ампіциллін по 500 тис. 4 рази на день 10 днів (2 рази на рік).

C. Ретарпен – 2,4 млн. ОД (1раз у 3 тижні).

D. Цефазолін 1,0 х 2 рази на день 5 днів (2 рази на рік).

E. Еритроміцин 0,5 х 2 рази на день 5 днів (2 рази на рік).

Хвора, 45 років, скаржиться на задишку інспіраторного характеру, сухий кашель, що посилюється в горизонтальному положенні, періодичне кровохаркання, відчуття серцебиття, перебоїв у роботі серця. При вислуховуванні серця отримана наступна аускультативна картина: тони серця аритмічні, фібриляція передсердь, І тон посилений на верхівці, акцент ІІ тону над легеневим стовбуром, в точці Боткіна визначається додатковий ІІІ тон, на верхівці - діастолічний шум. Для якого захворювання характерні наведені клінічні дані?

А. Недостатність мітрального клапану

В. Недостатність півмісяцевих клапанів аорти

С. Мітральний стеноз

D. Недостатність тристулкового клапану

Е. Стеноз устя аорти

У 30-річної жінки в анамнезі неспецифічний виразковий коліт біля 10 років. Періодично загострення, в зв’язку з чим одержувала курс гормонів. В даний час відмічає свіжу кров в калі і періодами

спастичні болі. З якого дослідження треба починати?

A. Ірігоскопія.

B. Ректороманоскопія.

C. Виконання обох досліджень.

D. Фіброгастродуоденоскопія.

E. Провести якесь інше дослідження.

У хворого 40 років із гострим вірусним гепатитом В на 10 день стаціонарного лікування різко погіршився загальний стан – з’явилися нудота, неодноразове блювання, посилився біль у правому підребер’ї, наросли жовтяниця склер та шкіри. В крові підвищився лейкоцитоз до 12х109/л, загальний білірубін в крові – 250 мкмоль/л в основному непряма фракція, АлАТ – до 10 ммоль/л. Яке ускладнення захворювання має місце?

А. Печінкова енцефалопатія.

В. Загострення холециститу.

С. Ниркова недостатність.

D. Посилений розпад еритроцитів.

Е. Внутрішньопечінковий холестаз.

Хворий напередодні ввечері відчув сильний біль в правому підребер’ї з іррадіацією в лопатку. Двічі було блювання жовчю. Раніше нічим не хворів. Температура тіла 37,8 °С, склери субіктеричні, печінка не збільшена, позитивні симптоми Мерфі, Георгієвського-Мюссі, Кера. Який діагноз є найбільш ймовірним у даного хворого?

A. Гострий холецистит.

B. Виразкова швороба шлунка.

C. Гострий панкреатит.

D. Хронічний гепатит.

E. Виразкова хвороба ДПК.

Хворий Е., 35 років, скаржиться на слабкість, відчуття важкості у лівому підребер'ї. У крові: лейкоцити - 120*109/л зі зсувом формули крові до промієлоцитів, збільшення кількості базофілів, нормальні показники гемоглобіну та тромбоцитів. Який найбільш ймовірний діагноз?

А. Еритремія.

В. Хронічна мієлолейкемія.

С. Хронічна лімфолейкемія.

D. Лімфогрануломатоз.

Е. Аутоімунна гемолітична анемія.

Хворий, 38 років, скаржиться на головний біль, підвищення АТ, набряки на різних ділянках тіла. Хворіє біля 7 років. Періодично відзначає сечу кольору м`ясних помиїв, набряки на обличчі. АТ підвищується останні 4 роки. Стан погіршився тиждень назад, коли з`явилися набряки на обличчі, ногах і попереку. АТ - 190/130 мм рт. ст. Тони серця ритмічні, ослаблені, акцент ІІ тону над аортою. Аналіз сечі: білок - 2,2 г/л, лейкоцити - 3-5 в п/зору, еритроцити - 10-14 в п/зору, циліндри гіалінові та зернисті - 6-8 в п/зору. Креатинін крові - 0,07 ммоль/л. Найбільш ймовірний діагноз?

A. Хронічна хвороба нирок: пієлонефрит.

B. Хронічна хвороба нирок: гломерулонефрит.

C. Амілоїдоз нирок.

D. Сечокам`яна хвороба.

E. Екстракапілярний нефрит.

Хвора К., 22 роки, поступила у лікарню зі скаргами на напади ядухи до 3-4 раз на добу, кашель з виділенням густого прозорого харкотиння, задишку. При огляді: ціаноз губ, грудна клітка бочкоподібної форми, набряклі шийні вени, тахікардія (110 за хвилину). Тони серця ослаблені. Перкуторно: над легенями коробковий звук. Дихання ослаблене, видох подовжений. З обох сторін маса сухих свистячих хрипів. Який діагноз можна поставити?

А. Серцева астма.

В. Спонтанний пневмоторакс.

С. Хронічний обструктивний бронхіт.

D. Істерична астма.

Е. Бронхіальна астма.

Хворий Л., 35 років, скаржиться на слабкість, свербіння, субфебрилітет, біль у лівому та правому підребер’ї, збільшення лімфовузлів. ЗАК: нейтрофільний лейкоцитоз, лімфоцитопенія, анемія, прискорення ШОЕ. Біопсія лімфовузла: поліморфноклітинні гранульоми, клітини Березовського-Штернберга. Ваш діагноз?

А. Хронічна лімфолейкемія.

В. Гостра лейкемія.

С. Хронічна мієлолейкемія.

D. Мієломна хвороба.

Е. Лімфогранулематоз.

Хворий, 60 років, скаржиться на задишку при фізичному навантаженні, що турбує біля 2-х років. Об’єктивно: грудна клітка бочкоподібна, перкуторно над легенями коробковий звук, екскурсія нижнього краю легень 1 см, аускультативно переважно послаблене везикулярне дихання. Для якого синдрому характерні зміни зі сторони легень?

А. Ущільнення легеневої тканини.

В. Порожнини в легеневій тканині.

С. Підвищеної повітряності легень.

D. Ателектаз легень.

Е. Наявності повітря в плевральній порожнині.

Жінка 35 років звернулася з приводу втрати апетиту, слабкості та схуднення на 5 кг за останній місяць. Кілька років тому їй було встановлено діагноз ревматичної вади серця, 2 тижні тому з'явилася задишка при помірному фізичному навантаженні та набряки гомілок. t тіла 38,3 °С. Пульс 110/хв, аритмічний. Аускультативно – діастолічний шум на верхівці. На шкірі в ділянці правої ключиці кілька петехій. Пальпується край селезінки. Місяць тому видалила зуб. Яка причина загострення захворювания?

A. Інфекційний ендокардит.

B. Рецидивуючий ревмокардит.

C. Неспецифічний аорто-артеріїт.

D. Порушення серцевого ритму.

E. Розвиток серцевої недостатності.

Хворий Н., 74 років, страждає гіпертонічною хворобою біля 20 років, скаржиться на частий головний біль, запаморочення. I тон серця помірно послаблений, акцент II тону на аорті, шумів немає. Пульс 84 за хв, ритмічний. На тлі лікування еналаприлом АТ 180/120 мм. рт. ст. Лікар вирішив додатково призначити діуретики. Яку групу діуретичних препаратів доцільно використовувати для подальшого лікування ГХ?

A. Тіазидні.

B. Петлеві діуретики.

C. Ртутні.

D. Калійзберігаючі.

E. Будь-який з перерахованих.

Хворій Л., 57 років, при обстеженні був виставлений діагноз хронічного гастриту, тип А. Для верифікації діагнозу проведена біопсія слизової оболонки шлунку. Яка морфологічна форма гастриту підтверджує діагноз?

  1. Поверхневий гастрит.

  2. Гіпертрофічний гастрит.

  3. Атрофічний дифузний гастрит.

  4. Гастрит перебудови.

  5. Лімфоцитарний гастрит.

Хвора П., 20 р. звернулась до лікаря зі скаргами на лихоманку, біль в ділянці серця, виражену загальну слабість, втомлюваність, біль в суглобах, появу висипання на шкірі, біль і відчуття важкості в правому підребер’ї. Скарги з’явились після повернення з відпочинку. Об’єктивно: шкіра незначно жовтушна, геморагічна екзантема, “метелик” на обличчі. Імунологічний аналіз крові: зниження кількості Т-супресорів, вовчакові клітини, високі титри антинуклеарних антитіл, антитіла до гладкої мускулатури. Поставте діагноз.

А. Ревматизм.

В. Дерматоміозит.

С. Аутоімунний гепатит, тип 1.

D. Аутоімунний гепатит, тип 2.

Е. Ревматоїдний артрит.

Хворий 52 роки, скаржиться на різку слабкість, важкість у правому підребер’ї, схуднення. 16 років зловживає алкоголем. Об’єктивно: зниженого відживлення, іктеричність склер і шкірних покривів. На тулубі “судинні зірочки”. Живіт м’який, чутливий у правому підребер’ї. Печінка виступає з підребер’я на 4 см, болюча. Ваш діагноз?

А. Цироз печінки.

В. Хронічний гепатит.

С. Рак печінки.

D. Киста печінки.

Е. Жирова дистрофія печінки.

До лікарні поступив хворий 36 років. Скарги на болі в грудній клітці. Об-но: загальний стан важкий, виражений синдром інтоксикації. Т – 38,4оС. Пульс – 88/хв. АТ – 100/80 мм рт. ст. Збільшені підщелепні лімфовузли, болючі. Дихання ослаблене везикулярне, справа в нижній долі вислуховуються крепітація та різнокаліберні хрипи. ЗАК: лейк. – 19,5*109/л, ер. - 3,0*1012/л, Hb - 100 г/л, тромб. - 180*109/л, бласти - 2%, промієлоцити - 3%, мієлоцити - 5%, метамієлоцити - 10%, п - 15%, с - 65%. ШОЕ - 35 мм/год. Токсична зернистість нейтрофілів та дегенеративні зміни в них (вакуолізація ядра, цитоплазми). Який характер змін у периферичній крові?

А. Біцитопенія.

В. Гіперлейкоцитоз.

С. Мієлопроліферативний процес.

D. Лейкемоїдна реакція по мієлоїдному типу.

Е. Бластна трансформація.

Хворий, 68 років, страждає на хронічну хворобу нирок: пієлонефрит упродовж 15 років. За останні 3 місяці скаржиться на інспіраторну задишку при фізичному навантаженні, серцебиття, періодичний біль у ділянці серця без іррадіації, загальну слабкість. Об-но: акроціаноз на тлі блідості шкіри. Пульс - 104/хв, ритмічний, напружений. АТ – 190/110 мм рт. ст. Ліва межа серця на 2 см вліво від лівої серединноключичної лінії, над верхівкою І тон ослаблений, систолічний шум, акцент ІІ тону над аортою. На ЕКГ відхилення електричної осі серця вліво, дисметаболічні зміни. Кров: Hb - 66 г/л, креатинін - 1,1 ммоль/л, ШКФ - 12 мл/хв. Відносна густина сечі - 1012. Найбільш вірогідний кардіологічний діагноз?

A. Нестабільна стенокардія.

B. Ексудативний перикардит.

C. Гострий міокардит.

D. Недостатність аортального клапана.

E. Уремічна міокардіодистрофія.

Хвора К., звернулась зі скаргами на свистяче утруднене дихання, задушливий кашель. Відмічає появу приступів задухи вночі 3-4 рази на місяць та вдень 2-3 рази на тиждень. Об’єктивно: везикулярне дихання з подовженим видихом, розсіяні сухі, свистячі хрипи. При обстеженні: ОФВ1 – 79% від норми, добові коливання ПШВ – 28%. Що потрібно призначити для купування приступу на цій стадії бронхіальної астми?

А. Фліксотид.

В. Сальбутамол.

С. Теопек.

D. Серевент.

Е. Тавегіл.

Хворий, 68 років, скаржиться на загальну кволість, біль у кістках, м’язову слабкість, біль при пальпації кісток. Рік тому переніс аденомектомію. В сечі: білок до 5,0 г/л. На рентгенограмах черепу і тазу у кістках велика кількість дрібних округлих ділянок деструкції діаметром від 0,8 до 2,5 см. Який найбільш ймовірний діагноз?

А. Хвороба Педжета.

В. Гіперпаратиреоїдна остеодистрофія.

С. Остеолітичні метастази у кістках.

D. Мієломна хвороба.

Е. Фіброзна остеодисплазія.

У хворого 18 років після переохолодження підвищилась температура тіла до 39 °С, з’явились біль в правій половині грудної клітки, трясовиця, покашлювання. Об’єктивно: блідий, шкірні покриви вологі, АТ – 110/70 мм рт. ст., ЧСС – 96/хв, ЧД – 27/хв. Над легенями при перкусії нижче кута правої лопатки – укорочення перкуторного звуку, тут же на тлі ослабленого везикулярного дихання вислуховуються вологі дрібно-міхурцеві хрипи. Ваш діагноз?

А. Аспіраційна правобічна пневмонія.

В. Імунодефіцитна правобічна пневмонія.

С. Негоспітальна правобічна вогнищева пневмонія.

D. Нозокоміальна пневмонія.

Е. Абсцес нижньої частки правої легені.

Хвора скаржиться на лихоманку, сухий кашель, відчуття першіння в горлі та за грудиною, відчуття нестачі повітря, які з’явились 2 дні тому після переохолодження. В анамнезі дані про захворювання легень відсутні. Температура тіла 37,1°С; легеневий звук ясний, дихання везикулярне з сухими розсіяними та вологими середнього та великого калібру хрипами. Видих подовжений. Діагноз?

А. ГРВІ.

В. Обструктивний бронхіт.

С. Гострий трахеобронхіт.

D. Пневмонія.

Е. Бронхоектатична хвороба.

Хвора Д., 36 років, скаржиться на задишку, помірний кашель з невеликою кількістю харкотиння, виражену важкість в лівій половині грудної клітини, підвищення температури тіла до 37,70С. Ця симптоматика з’явилась та посилювалась впродовж тижня. Об-но: ЧД-26/хв. Ліва половина грудної клітини відстає при диханні. Нижче кута лівої лопатки голосове тремтіння різко послаблене, перкуторно – тупість, аускультативно – бронхіальне дихання. Який попередній діагноз можна встановити?

А. Лівобічна пневмонія.

В. Лівобічна міжреберна невралгія.

С. Бронхоектатична хвороба.

D. Абсцесс нижньої частки лівої легені.

Е. Лівобічний ексудативний плеврит.

Хвора, 35 років, відчуває тремтіння всього тіла, "пульсацію" в голові, зіниць, періодично – синкопальні стани. Ліва межа серця по лівій передній аксілярній лінії, в т. Боткіна - діастолічний шум. АТ – 150/20 мм. рт.ст. Яке захворювання у хворої?

  1. Недостатність клапанів аорти.

  2. Застійна дилятаційна кардіоміопатія.

  3. Тіреотоксичне серце.

  4. Артеріальна гіпертензія.

  5. Стеноз мітрального отвору.

Хворий Н. скаржиться на колючий біль в області серця, який не пов`язаний з фізичним навантаженням, непостійного характеру, задишку, серцебиття, набряк гомілок ввечері, слабкість. Два тижня тому переніс грип. При обстеженні виявлено збільшення меж відносної та абсолютної серцевої тупості, послаблення І тону. На ЕКГ – сплощений Т, зміщення сегменту SТ. Про який механізм пошкодження міокарда слід думати?

  1. Інфекційно-алергічний.

  2. Ішемія міокарда.

  3. Вплив катехоламінів.

  4. Токсичний.

  5. Відкладення амілоїду.

Хворий 42 років скаржиться на постійний біль в епігастральній ділянці з іррадіацією в спину, нудоту, блювання, печію. Хворіє на виразкову хворобу duodenum протягом 20 років. Об-но: зниженого відживлення, язик обкладений, вологий. Живіт напружений, болючий при пальпації в пілородуоденальній зоні. (+) с-м Образцова. Субфебрилітет. Ан.крові: лейк - 10,0*109/л, ШОЕ-24 мм/год. Збільшення пепсиногену в крові. Рентгенологічно: в цибулині duodenum занурена трьохшарова ніша 0,7x1,0 см. Реакція Грегерсена (-). Яке ускладнення має місце в даному випадку?

  1. Перфорація.

  2. Кровотеча.

  3. Пенетрація.

  4. Малігнізація.

  5. Стеноз.

Хворий 47 рокiв скаржиться на виражену слабiсть, запаморчення, трясовицю, вiдчуття жару, серцебиття, головний бiль, вiдчуття важкостi в надчеревнiй дiлянцi, що виникає через 10-15 хвилин пiсля їжi, схуднення. В анамнезi виразкова хвороба 20 рокiв. Пiвроку тому - субтотальна резекцiя шлунку за Бiльрот II. Ваш дiагноз?

A. Синдром привiдної петлi.

B. Демпiнг-синдром.

C. Цукровий дiабет.

D. Хронiчний пострезекцiйний панкреатит.

E. Хронiчний гастрит кукси шлунка.

Хворий З., 55 років, скаржився на здуття і бурчання в животі, підвищене відходження газів, рідкий стілець пінявого характеру з кислим запахом, які з'являються після вживання страв на молоці. Як іменується даний симптомокомплекс?

A. Синдром гнилісної диспепсії.

B. Синдром бродильної диспепсії.

C. Синдром жирової диспепсії.

D. Синдром дискінезії.

E. Синдром мальабсорбції.

Хворий Т. 60 років скаржився в анамнезі на біль у надчеревній ділянці і в правому підребер’ї, не пов’язаний з прийманням їжі, свербіння шкіри, носові кровотечі, кровоточивість ясен, поступив в реанімаційне відділення з кровотечею зі стравоходу. Яка патологія зумовила дану клінічну картину?

А. Хронічний неспецифічний езофагіт.

В. Рак стравоходу.

С. Цироз печінки.

D. Доброякісна пухлина стравоходу.

Е. Рубцеве звуження стравоходу.

Під час обстеження хлопчика 6 років, у якого після видалення зуба тривалий час не припинялась кровотеча виявлено: ЗАК - еритроцити 4,2*1012/л, Нв - 120 г/л, тромбоцити - 210*109/л, тривалість кровотечі за Дюке - 3' 20'', час згортання крові за Бюркером - згортання не наступило через 12', симптом Кончаловського (-). Який ймовірний діагноз?

А. Апластична анемія.

В. Гіпопластична анемія.

С. Залізодефіцитна анемія.

D. Тромбоцитопенічна пурпура.

E. Гемофілія.

Хворий С., 25 років, через 2 тижні після перенесеної ангіни почав скаржитись на підвищення температури до 38 ºС, загальну слабкість, задуху під час ходьби, припухлість і біль в суглобах летючого характеру. Об’єктивно: ціаноз губ. Пульс слабкого наповнення, ритмічний, 100 ударів на 1 хв. Ліва межа серця зміщена зовні від медіоклавікулярної лінії на 1 см. І тон на верхівці послаблений, прослуховується ніжний систолічний шум. Який етіологічний фактор, що зумовив патологічний процес, найбільш вірогідний?

A. Стафілокок.

B. Пневмокок.

C. Вірус.

D. Бета-гемолітичний стрептокок.

E. Грибки.

У хворого з ревматичною вадою мітрального клапана і аритмією на ЕКГ виявлено неоднакові інтервали RR, відcутність зубця P, лівограму, коронарний зубець Т у Ш, аVF. Пульс 95 за 1 хв., неритмічний. Яка патологія у хворого?

A. Пароксизмальна тахікардія.

B. Екстрасистолія.

C. Передсердна блокада.

D. Інфаркт міокарда.

E. Фібриляція передсердь.

У хворого 48 рокiв вперше в житті діагностовано артеріальну гіпертензію. АТ 160/105 мм. рт. ст. Яке початкове лікування ви вважаєте доцільним?

A. В-блокатори.

B. Інгібітори АПФ.

C. Корекція способу життя.

D. Сечогінні препарати.

E. Антагоністи Са.

Хворий С. 30 років, лікувався з приводу пневмонії антибіотиками. Через тиждень з’явився головний біль, відсутність апетиту, тупий біль та свербіння у ділянці заднього проходу, тенезми (до 10-15 разів на добу), переважно вранці, з виділенням рідких випорожнень та слизу, які супроводжуються переймоподібним болем в животі. Об’єктивно: хворий астенічної статури. Язик вологий, чистий. Живіт здутий, чутливий при пальпації по ходу товстої кишки. Колоноскопія: слизова оболонка гіперемована, набрякла, вкрита слизом, місцями кишка спазмована. Вкажіть попередній діагноз.

A. Синдром подразненої товстої кишки.

B. Неспецифічний виразковий коліт.

C. Хвороба Крона.

D. Хвороба Уїпла.

E. Хронічний коліт, дисбактеріоз.

У хворого 35 рокiв пiсля 4-х мiсячного лiкування тубазидом з'явилися: адинамiя, жовтяниця, бiль у правому пiдребер'ї. Печiнка збiльшена. В кровi пiдвищена активнiсть ферментiв АЛТ - в три рази, АСТ - в два рази. Бiлiрубiн кровi – 122 мкмоль/л (кон'югований – 82 мкМ/л, некон'югований – 40 мкМ/л). НВs-антиген не виявлений. Про яке захворювання iде мова?

А. Цироз печiнки (бiлiарний).

В. Гострий вiрусний гепатит.

С. Хронічний криптогенний гепатит.

D. Калькульозний холецистит.

Е. Гострий медикаментозний гепатит.

Хворий К., 68 р. впродовж 35 років страждає на хронічний панкреатит. За останні 5 років відмічає зменшення больового синдрому, здуття живота, частий стілець (сіруватого кольору, блискучий, з домішками неперетравленої їжі) до 3-4 разів на добу, прогресуючу втрату ваги тіла. Зміна симптоматики у хворого обумовлена приєднанням:

A. Внутрішньосекреторної недостатності підшлункової залози.

B. Зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози.

C. Синдрому холестазу.

D. Синдрому подразненого кишківника.

E. Хронічного ентероколіту.

У хворого, 27 років, вперше скарги на високу лихоманку, біль у горлі. Захворів тиждень тому, захворювання пов`язує із переохолодженням. Т - 39,2оС, збільшені шийні та пахвинні лімфовузли, зів гіперемований, слизова з геморагіями, виразками до 0,5 см, мигдалики збільшені з сірими нашаруваннями. Легені без патології, тони серця ритмічні. Пульс – 100/хв. АТ - 120/70 мм рт. ст. Печінка - 2 см нижче реберної дуги. Селезінка не пальпується. Яке захворювання можна запідозрити?

А. Виразково-некротична ангіна.

В. Інфекційний мононуклеоз.

С. Гостра лейкемія.

D. Лімфогрануломатоз.

Е. Хронічна лімфолейкемія в стадії загострення.

Хворий, 68 років, страждає на хронічну хворобу нирок: пієлонефрит упродовж 15 років. В останні 3 місяці скаржиться на інспіраторну задишку при фізичному навантаженні, серцебиття, періодичний біль у ділянці серця без іррадіації, загальну слабкість. Об-но: акроціаноз на тлі блідості шкіри. Пульс - 104/хв, ритмічний, напружений. АТ - 190/110 мм рт. ст. Ліва межа серця на 2 см вліво від лівої серединноключичної лінії, над верхівкою І тон ослаблений, систолічний шум, акцент ІІ тону над аортою. На ЕКГ відхилення електричної осі серця вліво, дисметаболічні зміни. Кров: Hb - 66 г/л, креатинін - 1,1 ммоль/л, ШКФ - 12 мл/хв. Відносна густина сечі - 1012. У хворого артеріальна гіпертензія найвірогідніше:

A. Есенціальна.

B. Гемодинамічна.

C. Реноваскулярна.

D. Ренопаренхіматозна.

E. Викликана недостатністю аортального клапана.

Жінка 23 років скаржиться на гострий біль у лівій половині грудної клітки, задишку, яка посилюється при будь-яких рухах. Хворіє на бронхіальну астму, вищевказані скарги виникли під час нападу задухи, яка супроводжувалася тривалим кашлем. При обстеженні помірний ціаноз обличчя, ліва половина грудної клітки відстає в акті дихання. Перкуторно: зліва тимпаніт, послаблене дихання. ЧД – 26/хв. Тони серця послаблені. ЧСС – 96/хв. Яке обстеження найбільш інформативне?

А. УЗД обстеження.

В. Рентгенографія органів грудної клітки.

С. ЕКГ обстеження.

D. Томографія органів грудної клітки.

Е. Комп’ютерна томографія.

Пацієнт Т., 39 років, учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1986 р., еквівалентна доза опромінення 13 мЗв. Протягом останніх двох років відзначає схильність до частих простудних захворювань - 5-6 разів на рік, збільшення шийних та підпахвинних лімфовузлів. Об-но: шкірні покриви та видимі слизові оболонки звичайного кольору, температура в нормі, пальпуються лімфовузли (шийні - до 0,6-0,8 см, пахвинні - до 0,4-1,0 см, пахові - до 0,2-0,3 см). В порожнині рота - помірне збільшення мигдаликів. Нижній край печінки - на 2 см нижче правого підребер’я, селезінка - не пальпується. ЗАК: ер. - 4,3х1012/л, Нb - 124 г/л, лейк. - 6,4х1012/л, тромб. – 228х109/л, е - 1%, п - 4%, с - 47%, л - 46%, м - 2%, ШОЕ - 5 мм/год. При обстеженні на наявність антитіл до токсоплазм результат негативний, росту мікробної флори при посіві сироватки крові не виявлено. Ваш діагноз?

А. Абсолютний лімфоцитоз.

В. Лімфоаденопатія.

С. Лімфаденіт.

D. Відносний лімфоцитоз.

Е. Інфекційний мононуклеоз.

Хворий П., 50 років, госпіталізований зі скаргами на за­дишку, важкість у правому підребер'ї, набряк стоп. В анам­незі туберкульоз легенів. Об'єктивно: загальний стан важкий, під час аускультації в легенях визначається ослаблене везикулярне дихання, вологі дрібнопухирчасті хрипи; перкуторно над ділянкою серця «дерев'яниста» тупість, то­ни серця майже не вислуховуються. Печінка на 6 см висту­пає з-під реберної дуги, щільної консистенції. Визначається набряк стоп. ЕхоКГ: сепарація листків перикарда – З см. Який діагноз у хворого:

  1. Дилатаційна кардіоміопатія.

  2. Міокардит Фідлера.

  3. Інфекційний ендокардит.

  4. Ексудативний перикардит.

  5. Констриктивний перикардит.

У хворої К., 42 років, нижньо-дольова правобічна пневмонія, курс лікування метацикліном дав незначний терапевтичний ефект. Яка подальша тактика ведення хворої?

А. Сульфаніламіди per os.

В. Сульфаніламіди в/в.

С. Імуномодулятори.

Д. Цефтріаксон по схемі.

Е. Відхаркуючі засоби.

Хворий 54 роки давно страждає кашлем з виділенням гнійного харкотиння до150 мл за добу. В останній рік схуд, посилилась задишка, з’явилися набряки на нижніх кінцівках, ціаноз губ, пальці у вигляді ”барабанних паличок”. Важкий видих. Над легенями – притуплений тимпаніт більше справа; дихання везикулярне послаблене, в нижньо-задніх відділах вологі та розсіяні сухі хрипи, більше на видосі. Який діагноз найбільш вірогідний?

А. Бронхоектатична хвороба.

В. Пневмонія.

С. Хронічний обструктивний бронхіт.