База тестів-укр терапія 4 курс

D. Абсцес легені.

Е. Рак легенів.

У наркомана 26 років протягом 2-х місяців підвищується температура тіла до 38-39 ºС, з’явились задишка, набряки ніг. Відзначається позитивний венозний пульс, пульсація печінки. Над нижньою частиною грудини вислуховується голосистолічний шум, що посилюється під час вдиху. Необхідне ехокардіографічне дослідження для діагностики:

A. Недостатності клапана аорти.

B. Недостатності тристулкового клапана.

C. Ексудативного перикардиту.

D. Недостатності мітрального клапана.

E. Недостатності клапана легеневої артерії.

Хвора 24 років поступила в клініку зі скаргами на підвищення температури тіла до 38,5 °С, озноби впродовж трьох тижнів, носові кровотечі, задуху при ходьбі, загальну слабість. В анамнезі - ревматизм. Об-но: шкіра бліда, дрібні петехії, "танок каротид". Ліва межа серця зміщена вліво на 2 см від середньо-ключичної лінії. Над аортою і в т. Боткіна-Ерба - систолічний і протодіастолічний шуми. Живіт м'який, печінка виступає з-під реберної дуги на 3 см, селезінка - на 2 см. Який стан розвинувся у хворої?

A. Інфекційний ендокардит.

B. Загострення ревматизму.

C. Тромбоцитопенічна пурпура.

D. Мікротромбоваскуліт.

E. Гострий лейкоз.

У хворого 18 р. скарги на переймоподібний біль в животі, рідкі випорожнення до 6 разів на добу з домішками слизу та свіжої крові. Хворіє впродовж року. Схуд на 10 кг. Об-но: Ps – 94/хв, АТ – 100/70 мм рт. ст., t – 37, 4С. Живіт м’який, болючий по ходу товстої кишки, особливо зліва. Сигмовидна кишка спазмована. В крові: Ер. – 3,2х10¹²/л, Нв – 92 г/л, лейк. – 10,6х10⁹/л, ШОЕ – 34 мм/год. Іригоскопія – товста кишка звужена, гаустри відсутні, контури нечіткі, симптом “водопровідної труби”. Який найбільш ймовірний діагноз?

A. Амебна дизентерія.

B. Неспецифічний виразковий коліт.

C.Хронічний ентероколіт.

D. Туберкульоз кишечника.

E. Хвороба Крона.

Хворий скаржиться на кровоточивість ясен, підвищення температури тіла до 38,0^оС, виражену загальну слабкість. Хворіє 2 тижні. Об-но: крововиливи на шкірі, пальпуються збільшені підщелепні, аксілярні, пахові лімфовузли. ЗАК: ер. - 2,1*10¹²/л, Нb - 80 г/л, тромб. – 120*10⁹/л, лейк. - 18,6*10⁹/л, е - 1, п - 2, с - 9, л - 5, м - 3, бластні клітини - 80%, ШОЕ - 36 мм/год. Який діагноз у хворого?

А. В₁₂-дефіцитна анемія.

В. Гемолітична анемія.

С. Хронічна лейкемія.

D. Гостра лейкемія.

Е. Гемофілія.

Хворий А., 20 років, поступив в клініку на 7 день хвороби зі скаргами на жовтушність шкіри і склер, темну сечу, одноразове блювання, зниження апетиту, підвищення температури тіла до 38 °С протягом 2-х днів. Об’єктивно: млявий, t - 36,8 °С , шкіра та склери жовтушні, печінка виступає з-під правого підребер’я на 3 см, чутлива при пальпації, селезінка пальпаторно не виявляється. Сеча темна, кал частково ахолічний. Сформулюйте попередній діагноз:

А. Лептоспіроз.

В. Інфекційний мононуклеоз.

С. Гемолітична анемія.

Д. Вірусний гепатит А.

Е. Кишковий ієрсиніоз.

Хворий 37 років вперше звернувся із скаргами на мерехтіння ,,мушок“ перед очима, головний біль в потиличній ділянці, запаморочення, серцебиття. При огляді: АТ 180/110 мм. рт. ст. Інших патологічних змін не виявлено. Попередній діагноз?

A. Симптоматична гіпертензія.

B. Гіпертонічна хвороба ІІ ст.

C. Гіпертонічний криз.

D. Нейроциркуляторна вегетодистонія.

E. Тиреотоксичний криз.

Хворий 47 р. скаржиться на виражену слабість, запаморочення, трясовицю, відчуття жару, серцебиття, головний біль, відчуття важкості в надчеревній дiлянцi, що виникає через 10-15 хв. після акту прийому їжі, схуднення. В анамнезі: хворіє виразковою хворобою протягом 20 років. Півроку тому – субтотальна резекція шлунку за Бiльрот II. Ваш діагноз?

А. Синдром привідної петлі

В. Демпiнг-синдром

С. Цукровий діабет

D. Хронічний пострезекцiний панкреатит

Е. Хронічний гастрит кукси шлунка

Хворий, 32 роки відвідав лікаря. З’ясувалось, що 4 дні тому він застудився: з’явилось першіння у горлі, швидка втомлюваність. Вранці наступного дня з’явився сухий кашель, підвищилася температура тіла до 38,2 °С, зник апетит, з’явилось слизово-гнійне харкотиння. Перкуторно: над легенями – дихання везикулярне, послаблене нижче лопатки з правого боку, там же вислуховуються дрібно-міхурцеві звучні та незвучні хрипи. Який діагноз є найбільш вірогідним?

А. Правобічна пневмонія.

В. Бронхіальна астма.

С. Гострий бронхіт.

D. Рак легень.

Е. Гангрена легені.

До терапевта звернувся хворий 33 р., зі скаргами на періодичний кашель з виділенням невеликої кількості харкотиння, незначну задишку при фізичному навантаженні. Палить з 18 років більше пачки цигарок на добу. ЧД – 20/хв. Аускультативно: в легенях жорстке везикулярне дихання, видих подовжений, велика кількість сухих розсіяних хрипів. На рентгенограмі – збагачення легеневого малюнку. Ваш попередній діагноз?

А. Хронічне обструктивне захворювання легень.

В. Бронхіальна астма.

С. Рак легень.

D. Пневмонія.

Е. Туберкульоз легень.

У хворого 20 років під час спортивного тренування раптово з’явились напад задишки, інтенсивний колючий біль в грудях справа і кашель. Об-но: хворий сидить у ліжку, блідий. Грудна клітка симетрична, обмежена екскурсія правої половини, число дихань 22 за хв. Над правою половиною грудної клітки перкуторний звук з тимпанічним відтінком, над лівою – ясний легеневий. Аускультативно справа різко ослаблене везикулярне дихання, при пальпації там же значно ослаблене голосове тремтіння. На Rtg ОГК: справа ясне поле без легеневого малюнка, легеня зменшена, лежить ближче до кореня, органи середостіння зміщені вліво. Який діагноз найбільш вірогідний?

A. Пневмонія.

В.Спонтанний пневмоторакс.

С. Інфаркт легені.

D. Міжреберна невралгія.

Е. Тромбоемболія дрібних гілок легеневої артерії.

У хворої, 36 років, після фізичного навантаження з'явилася задишка, кашель з виділенням харкотиння. Страждає ревматичною хворобою серця та мітральною вадою серця. Аускультативно над ділянкою серця та нижніми відділами легень дрібно- та середньоміхурцеві вологі хрипи. Який механізм погіршення стану є ведучим?

A. Підвищення гідростатичного тиску крові.

B. Зниження онкотичного тиску крові.

C. Підвищення агрегації еритроцитів та тромбоцитів.

D. Зниження лімфатичного відтоку.

E. Підвищення онкотичного відтоку.

Хворий П., 50 років, госпіталізований зі скаргами на задишку, важкість у правому підребер'ї, набряк стоп. В анамнезі туберкульоз легенів. Об'єктивно: загальний стан важкий, під час аускультації в легенях визначається ослаблене везикулярне дихання, вологі дрібноміхурцеві хрипи; перкуторно над ділянкою серця «дерев' яниста» тупість, тони серця майже не вислуховуються. Печінка на 6 см виступає з-під краю реберної дуги, щільної консистенції. Визначається набряк стоп. ЕхоКГ: сепарація листків перикарду — 3 см. Який діагноз у хворого:

A. Дилятаційна кардіоміопатія

B. Міокардит Фідлера

C. Інфекційний ендокардит

D. Ексудативний перикардит

E. Констриктивний перикардит

Хворий 40 р, звернувся до лікаря зі скаргами на: біль в дрібних та крупних суглобах, мігруючий, без ознак запалення; біль в м’язах; кашель з виділенням пінистого харкотиння; підвищення температури до субфебрильних значень. Біопсія тонкої кишки: інфільтрація власного шару слизової оболонки “пінистими” макрофагами, бацилоподібні тільця (1-2 мкм з трьохшаровою оболонкою). Поставте діагноз.

A. Грип.

B. Системний червоний вовчак.

C. Ревматизм.

D. Ревматоїдний артрит.

E. Хвороба Уіппла.

Хворий К., 28 років, скаржиться на різку слабкість, головокружіння, пітливість, задишку при ходьбі. Вночі відмітив появу рідкого стільця темного кольору. В анамнезі виразкова хвороба шлунку. Яке дослідження необхідно провести хворому для уточнення діагнозу?

A. Оглядову рентгенографію черевної порожнини.

B. Рентгенографію шлунку та 12-палої кишки.

C. Ректороманоскопію.

D. Фіброгастродуоденоскопію.

E. УЗД органів черевної порожнини.

У хворого 34 років на 3 добу лікування гострого отиту цефтріаксоном у добовій дозі 2 грами з’явився рідкий стілець 5-6 разів на добу. Калові маси без домішок крові, слизу. Температура 36,6 °C. Реакція Грегерсена негативна. Бактеріологічне дослідження калу не виявило патогенних мікроорганізмів. Яка найбільш характерна причина діареї?

А. Антибіотикоасоційована діарея.

В. Дисбіоз кишківника.

С. Синдром подразненої товстої кишки.

D. Виразковий коліт.

E. Хвороба Крона.

Хвора Л., 53 р. протягом 20 р. хворіє на стеноз мітрального отвору. За останній час з’явились скарги на відчуття дискомфорту в ділянці серця; біль та відчуття важкості в ділянці правого підребер’я; метеоризм, нудоту. Об’єктивно: шкіра жовтушна, акроціаноз, набряки на гомілках; асцит; печінка при пальпації збільшена, щільна, край гострий; спеномегалія. Маркери вірусної інфекції відсутні. Діагноз:

А. Кардіальний цироз печінки.

В. Застійна серцева недостатність.

С. Розвиток гострого гепатиту.

Д. Міокардит.

Е. Термінальна стадія легеневого серця.

Каретою ШД доставлений чоловік, 21 р. Свідомість затьмарена, ознаки шлунково-кишкової кровотечі. Зі слів родичів стало відомо, що він хворіє на гемофілію, але форму захворювання не пам’ятають. Що є препаратом вибору до вияснення форми гемофілії?

А. Концентрат фактора VIII.

В. Концентрат фактора ІХ.

С. Кріопреципітат.

D. Трансфузія тромбоцитарної маси.

E. Трансфузія еритроцитарної маси.

Жінка 24 років скаржиться на постійний ниючий біль в ділянці серця, задишку при невеликому фізичному навантаженні, серцебиття, підвищення температури тіла до 37,2 °С. Симптоми з’явились через 2 тижні після перенесеного грипу. Об’єктивно: границі серця помірно зміщені вправо та вліво, I тон послаблений, короткий систолічний шум на верхівці. Над легенями везикулярне дихання. Який найбільш імовірний діагноз?

1. НЦД по кардіальному типу.

2. Ревматизм, недостатність мітрального клапану.

3. Інфекційно-алергічний міокардит.

4. Гострий перикардит.

5. Пневмонія.

Пацієнт Н., 48 років, скаржиться на постійну задишку, кашель з невеликою кількістю харкотиння жовто-зеленого кольору. При обстеженні установлений діагноз хронічного обструктивного захворювання легень, І стадія, фаза загострення. Які препарати необхідно призначити в якості базисної терапії?

А. М-холінолітики.

В. Антибіотики.

С. Метилксантини.

Д. β₂-агоністи.

Е. Муколітики.

На рентгенограмах пацієнта, що скаржиться на підвищення температури тіла, кашель з відходженням великої кількості мокротиння, в 6 сегменті лівої легені була виявлена кільцеподібна тінь діаметром 7 см з товстою стінкою і горизонтальним рівнем між затемненням і просвітленням. Чим зумовлена дана картина?

А. Абсцес.

В. Бронхоектаз.

С. Киста, заповнена повітрям.

D. Киста, заповнена повітрям і рідиною.

Е. Санована туберкульозна каверна.

У хворої 38 років, через 4 тижні після екстракції та протезування зубів підвищилась температура тіла до 40 °С, з’явилась лихоманка, яка супроводжується значним потовиділенням. Об-но: шкіра бліда, геморагії на кон’юктиві, пульс лабільний, слабкого наповнення 100 уд./хв., АТ – 140/60 мм. рт. ст. Поперечник серця 15 см, мінливий систолічний шум над аортою. В крові: лейкоцитоз, ШОЕ – 28 мм/год, позитивна формолова проба. На УЗД – потовщення та нечіткість контуру стулок аортального клапану, регургітація І ст. Який найбільш вірогідний діагноз?

A. Респіраторне вірусне захворювання.

B. Ревматична лихоманка.

C. Аспіраційна пневмонія.

D. Вірусний гепатит.

E. Бактеріальний ендокардит.

Після проведення обстеження хворому М., 35 років, був встановлений діагноз: Ревматична хвороба серця: активна фаза, активність ІІІ ст., комбінована мітральна вада з перевагою стенозу, ІІ ст., СН ІІА, ФК ІІІ. У зв’язку з активністю ревматичного процесу хворому було призначено пеніцилін та аспірин. Яка помилка зроблена в призначенні лікування?

А. Не призначено кортикостероїди (преднізолон)

В. Достатньо було тільки призначити пеніцилін

С. Достатньо було призначити тільки аспірин

Д. Призначити вітамінотерапію

Е. Призначити цитостатики

Хворий 26 рокiв страждає неспецифичним виразковим колiтом протягом трьох рокiв. Лiкувався нерегулярно. Два днi тому при черговому загостреннi захворювання стан хворого рiзко погiршився: посилився бiль в животi, зменшилася частота стiльця, з'явилося зддутя живота, пiдвищилась температура тiла до 39 °С.На оглядовiй рентгеноскопiї черевної порожнини – ознаки мегаколону . Ваш дiагноз?

A. Токсична дилятацiя товстої кишки.

B. Перфорацiя товстої кишки.

C. Рак товстої кишки.

D. Стриктури товстої кишки.

E. Запалення.

У хворого свідомість відсутня, «печінковий» запах з рота. Пульс 120/хв. АТ – 90/50 мм. рт.ст. Температура тіла 39°С. Печінка на 9 см нижче від реберної дуги, щільна, край гострий. Селезінка збільшена, асцит. Аналіз крові: ер. 2,8х10¹²/л, лейк. – 14,3х10⁹/л, ШОЕ 12 мм/год. Глюкоза – 3 ммоль/л, протромбіновий індекс – 40%, білірубін загальний 34 мкмоль/л, АсАТ - 3,2 мкмоль/мл(год), АлАТ - 5,2 мкмоль/мл(год), сечовина - 6,26 ммоль/л, креатинін - 0,100 ммоль/л. Який попередній діагноз?

А. Уремічна кома.

В. Гіперглікемічна кома.

С. Гіпоглікемічна кома.

Д. Печінкова кома.

Е. Алкогольна кома.

Хвора 41 р. скаржиться на біль у епігастрії після фізичного навантаження, печію, тривалу гикавку, посилену салівацію. Об’єктивно: ознаки гіпохромної анемії, позитивна реакція на приховану кров. Рентгенографія шлунка у положенні хворого вниз головою – відбувається поступлення барієвої суміші у кардіальний відділ шлунка. Який діагноз є найбільш ймовірним?

А. Гастрит з підвищеною кислотоутворюючою функцією шлунка

В. Кила стравохідного отвору діафрагми

С. Піддіафрагмальний абсцес

Д. Діафрагмальний плеврит

Е. Дуоденогастральний рефлюкс

Після проведення обстеження хворому М., 17 років, був встановлений діагноз: Гостра ревматична лихоманка: активна фаза, активність ІІ ст., кардит, поліартрит, ФНС ІІ. Яким антибактеріальним препаратам надається перевага при гострій ревматичній лихоманці та хронічній ревматичній хворобі серця у випадку непереносимості пеніциліну?

А. Сульфаніламідам

В. Нітроксоліну

С. Тетрацикліну

D. Макролідам

Е. Стрептоміцину

У хворого Д., 46 років, вперше в житті з’явилися напади болю, що локалізується за нижньою третиною грудини та виникає на фоні фізичного навантаження. ЕКГ: депресія сегменту ST більше 2 мм в ІІІ, ІІ, аVF відведеннях. Реакції з боку крові не відмічається. Який діагноз є найбільш вірогідним?

А. Стенокардія прогресуюча

В. Вазоспастична стенокардія

С. Стенокардія, що вперше виникла

D. Гострий передній інфаркт міокарду

Е. Гострий задній інфаркт міокарду

Хворий 70 років, кілька днів тому захворів на грип. Кілька останніх днів стан значно погіршився. Скаржиться на лихоманку, кашель, біль в правій частині грудної клітини, задишку. Об’єктивно: температура – 38,8 °С. Свідомість сплутана. Перкуторно: притуплення справа в нижній частині до рівня ІІІ ребра. Аускультативно: звучні вологі хрипи. Яка етіологія даного захворювання?

А. Стрептококова.

В. Протейна.

С. Пневмококова.

D. Стафілококова.

Е. Грибкова.

На рентгенограмах хворого Д., 26 р., що скаржиться на періодичні підвищення температури тіла, кашель з відходженням великої кількості гнійного харкотиння, в нижній долі лівої легені були виявлені множинні кільцевидні тіні діаметром 1-2 см з тонкими стінками і частина їх з горизонтальним рівнем між тінню і просвітленням. На решту протязі легенева тканина – без особливостей. Який метод обстеження буде доцільним в даному випадку для уточнення діагнозу?

А. Перфузійна сцинтіграфія.

В. Сонографія.

С. Аналіз харкотиння.

D. Томографія.

Е. Бронхографія.

Хвора 25 років звернулась за допомогою до лікаря в зв’язку з епізодами погіршення стану на фоні підвищення АТ до 150/95 мм рт. ст. Хворіє біля 20 років. Після проведеного додаткового обстеження симптоматичні гіпертензії були виключені. Продовжили спостереження та обстеження хворої для диференціації гіпертонічної хвороби та НЦД за гіпертонічним типом. Який метод діагностики може бути найбільш інформативним в цьому випадку?

А. Добовий моніторинг артеріального тиску.

В. УЗД серця.

С. Біопсія міокарда.

D. Тетраполярна грудна реографія.

Е. Консультація окуліста (очне дно).

Колгоспник 50 років госпіталізований у тяжкому стані зі скаргами на озноб, високу температуру тіла, сухість у роті, багаторазове блювання, болі в епігастрії, частий водянистий стілець з неприємним запахом, брудно-зеленого кольору, пінистий. Невідкладна допомога хворому?

A. Переливання свіжозамороженої плазми.

B. Внутрішньовенне введення сольових розчинів.

C. Призначення тетрацикліну в добовій дозі 1,5 г.

D. Гіпербарична оксигенація.

E. Гемосорбція, симпатоміметики.

У хворої 38 р., через 4 тижні після екстракції та протезування зубів підвищилась температура тіла до 40С, з’явилась лихоманка, яка супроводжується значним потовиділенням. Об’єктивно: шкіра бліда, геморагії на кон’юнктиві, пульс лабільний, слабкого наповнення 100 уд/хв., АТ – 140/60 мм рт.ст. Поперечник серця: 15 см, мінливий систолічний шум над аортою. ЗАК: лейкоцитоз, ШОЕ – 28 мм/год, позитивна формолова проба. На УЗД: потовщення та нечіткість контуру стулок аортального клапану, регургітація І ст. Який найбільш вірогідний діагноз?

A .Вірусний гепатит

B. Ревматична лихоманка

C. Аспіраційна пневмонія

D. Бактеріальний ендокардит

E. Респіраторно-вірусне захворювання

У хворого 45 років, приступ гострого болю в ділянці мечовидного відростку, блювання, що не принесло покращення, здуття живота. Менш виражені болі спостерігались протягом останнього року, особливо при споживанні молока. За останній рік втратив у вазі 10 кг. Об'єктивно: температура тіла нормальна, тони серця ритмічні, приглушені, 105 уд/хв. АТ-100/60 мм. рт. ст. Живіт м'який, дещо болючий при пальпації в епігастрії. Печінка виступає на 1,5 см з під реберного краю, болюча при пальпації. Яке захворювання найбільш вірогідне в даному випадку?

A. Загострення хронічного холециститу.

B. Хронічний гепатит.

C. Гострий інфаркт міокарда.

D. Аневризма черевної аорти.

E. Загострення хронічного панкреатиту.

Хворий К., 35 років, скаржиться на слабкість, пітливість, болі у животі. Об-но: Т - 37,9^оС. Пульс – 80/хв. АТ - 110/90 мм. рт. ст. Дихання везикулярне. Живіт здутий, дифузно болючий при пальпації. Печінка +2 см. Селезінка збільшена, щільна. Хворому проводилась антибактеріальна терапія. ЗАК: ер. - 3,0*10¹²/л, Hb - 100 г/л, тромб. - 285*10⁹/л, лейк. - 26*10⁹/л, е - 15%, п - 9%, с - 56%, л - 20%, ШОЕ - 30 мм/год. Дослідження дуоденального вмісту: жовч мутна, значна кількість слизу та епітелію, лейкоцитоїди - 13, лямблії. Яке ускладнення зі сторони крові розвинулося при даній патології?

А. Лейкемоїдна реакція по нейтрофільному типу.

В. Лейкемоїдна реакція внаслідок антибактеріальної терапії.

С. Спленомегалічна лейкемоїдна реакція.

D. Мієлоїдна проліферація.

Е. Лейкемоїдна реакція по еозинофільному типу.

Чоловік, 55 років, скаржиться на загальну слабкість, зменшення сечовиділення, шкірну сверблячку. Протягом 15 років страждає хронічною хворобою нирок: пієлонефрит. Об'єктивно: шкірні покриви сухі, з жовтуватим відтінком. Пульс - 80/хв, ритмічний, АТ - 100/70 мм рт. ст. При аускультації - тони серця глухі, вислуховується шум тертя перикарду. Креатинін крові - 1,1 ммоль/л, ШКФ - 5 мл/хв. Яке лікування показано хворому?

A. Гемодіаліз.

B. Ксиліт, сорбіт.

C. Реополіглюкін.

D. Антибіотики.

E. Сечогінні.

Студент, 23 років скаржиться на кашель із виділенням невеликої кількості харкотиння. Захворів гостро 10 днів тому, коли з’явився сухий кашель, температура тіла піднялася до 38,5 °C. На флюорограмі виявлено ніжну інфільтративну тінь під ключицею справа. Амбулаторно приймав антибіотики. Через 7 днів при повторному рентгенологічному обстеженні тінь справа розсмокталася, зліва у прикореневій ділянці виявлено інфільтрат розміром 2х2,5 см, овальної форми, з нечіткими контурами. Перкуторних змін над легенями немає, аускультативно зліва під лопаткою – сухі хрипи. Аналіз крові: лейк. 9,6х10⁹/л, е-27%, л-19%, ШОЕ – 35 мм/год. У харкотинні МБТ (–). Проба Манту з 2 ТО ППД-Л – папула 10 мм. Найбільш імовірний діагноз?

А. Інфаркт легені.

В. Актиномікоз.

С. Інфільтративний туберкульоз легень.

D. Пневмонія.

Е. Еозинофільний інфільтрат.

Хвора В., 28 років, поступила до клініки зі скаргами на задишку, болі в грудній клітці, пітливість, схуднення. Об-но: шкірні покриви бліді. Пальпуються збільшені шийні лімфовузли. Т - 38,4^оС, пульс – 84/хв. АТ - 110/80 мм рт. ст. Тони серця ослаблені. Дихання жорстке, сухі розсіяні хрипи. Живіт м’який, помірно болючий в епігастрії. Печінка +3 см, щільна. Селезінка збільшена. Біопсія лімфовузла: клітини Ходжкіна. Ваш діагноз?

А. Лімфома.

В. Хронічна лімфолейкемія.

С. Лімфогранулуматоз.

D. Туберкульоз.

Е. Інфекційний мононуклеоз.

Хворий 32 років, скаржиться на підвищення температури тіла до 39-40 °C, озноб, пітливість, кашель з виділенням іржавого харкотиння, задишку, біль при глибокому диханні в правій половині грудної клітини. Захворів гостро минулої ночі. Об’єктивно: ЧД 27/хв, ЧСС 96/хв. Права половина грудної клітки відстає в акті дихання. В задньо-нижній ділянці цієї половини голосове тремтіння підсилене, перкуторний тон притуплений, вислуховується крепітація та бронхофонія. Який збудник міг викликати це захворювання?

А. Клебсієла.

В. Пневмокок.

С. Стафілокок.

D. Мікоплазма.

Е. Вірус.

Хворий 59 років скаржиться на кашель, задишку, слизово-гнійне харкотиння, що важко виділяється, пітливість, температуру 37,5 °С. Останні 5 років ці скарги з’являлися по 4 рази на рік. Курить з 18 років. Батько помер від раку легень, мати страждає на бронхіальну астму. Над легенями укорочений перкуторний звук з коробковим відтінком, послаблення везикулярного дихання та розсіяні крупно-міхурчасті вологі та сухі свистячі та дзижчачі хрипи. Діагноз?

А. Бронхоектатична хвороба.

В. Хронічне обструктивне захворювання легень.

С. Туберкульоз.

D. Бронхіальна астма.

Е. Рак легень.

Чоловік 35 років, лікується з приводу правобічної пневмонії тиждень, відмічає посилення задишки, відчуття важкості в правій половині грудної клітки, підвищення температури тіла. Об'єктивно: ЧД – 32/хв. Над легенями перкуторно – тупий звук з правого боку нижче від кута лопатки, аускультативно – різко ослаблене дихання, АТ 110/75 мм. рт. ст., ЧСС – 98/хв., Т – 38 °С. У аналізі крові: Л – 15х109/л, ШОЕ – 35 мм/год. Рентгенографія легенів: гомогенне затемнення в нижній частці правої легені. Який з перерахованих діагнозів найбільш ймовірний?

A. Тромбоемболія дрібних гілок легеневої артерії.

B. Бронхоектатична хвороба.

C. Гострий бронхіт.

D. Ексудативний плеврит.

E. Негоспітальна пневмонія.

Хвора скаржиться на напади нестачі повітря в нічний час, які супроводжуються кашлем з кровохарканням. Протягом 10 років хворіє на ревматизм. Об’єктивно: виражений ціаноз слизової губ, кінчика носа. Пульс аритмічний, 116 на хв. АТ 140/95 мм рт. ст. Над легенями дихання везикулярне, ослаблене, в нижніх відділах вологі дрібно-міхурцеві хрипи. Над верхівкою І тон хлопаючий, діастолічний шум, акцент ІІ тону над легеневою артерією. Яке ускладнення розвивається у хворої?

A. Правошлуночкова недостатність.

B. Недостатність лівого передсердя.

C. Артеріальна гіпертензія.

D. Бронхіальна астма.

E. Серцева астма.

Хворий 58 років. В анамнезі 3 роки тому перенесений гострий інфаркт міокарда. Об’єктивно: підвищеного живлення, на верхніх повіках ксантелазми. Пульс 70/хв, АТ 150/90 мм рт. ст. На ЕКГ ознаки перенесеного інфаркта міокарда по задній стінці ЛШ. В БАК підвищення рівня холестерину і В-ліпопротеїдів. Яку групу препаратів ви виберете для вторинної профілактики коронарного синдрому?

1. Антитроомбоцитарні препарати, статини.

2. Глюкокортикоїди.

3. Нітрати.

4. Антибіотики.

5. Предуктал.

Хвора К. 68 р, скарги на ниючий біль в епігастрії переважно через 1 год після їжі, зниження апетиту, метеоризм. Об-но: зниженого відживлення, болючість в надчерев’ї. Ендоскопічно - виразка шлунка до 6 см в діаметрі, гістологічно – ознак малігнізації не виявлено. Який механізм виразкоутворення є провідним у даної хворої?

1. Кислотно-пептична агресія.

2. Дизгормональні розлади.

3. Погіршення мікроциркуляції.

4. Пошкодження захисного слизового бар’єру.

5. Порушення дієти