Стерилізація стоматологічного інструментарію

На стоматологічному прийомі і пацієнт і персонал піддаються ризику зараження мікроорганізмами різними шляхами (через кров, контакти із секреторними виділеннями чи заражений інструментарій, контакти з мікроорганізмами, що переносяться повітряно-крапельним шляхом із порожнини рота та дихальних шляхів). Ці мікроорганізми можуть включати такі віруси, як cytomegalovirus, hepatitis B virus (HBV), hepatitis C vims (HCV), herpes simplex virus 1-го і 2-го видів, ВІЛ, а також Chlamidia trachomatis і збудники бактеріальних інфекцій Mycobacterium tuberculosis, Staphylococcus, Streptococcus. Крім того, виявляються також інші віруси і бактерії, які безпосередньо поражають верхні дихальні шляхи та носоглотку. Підвищений професійний ризик стоматологів і медичного персоналу в стоматологічних закладах пов’язаний з тим, що у секретах організму людини, в тому числі крові та слині виявлена найвища концентрація вірусного гепатиту В (ВГВ) та СНІДу. Ризик захворювання ВГВ та СНІДом у стоматологів в 3,6 разів вищий, ніж у лікарів інших спеціальностей. Однак, існує значна різниця поширеності ВГВ та СНІДу, яка пояснюється тим, що 1 мл крові хворого ВГВ міститься 100 млн вірусних частинок, а хворого СНІДом – лише 10.

З метою запобігання зараження даними інфекціями поверхні, що підлягають дезинфекції повинні ретельно оброблятися відповідними дезінфектантами, що включають фенол, йодоформ, хлорвмісні сполуки, глутаровий альдегід.

При профілактиці та терапії захворювань пародонту заходи, спрямовані на попередження інфекційного зараження відрізняються від традиційних методів, які використовують у щоденній стоматологічній практиці. В порожнині рота присутні близько 500 різних видів мікроорганізмів, кожен з яких може стати джерелом зараження. Концентрація бактерій в порожнині рота значно вища, ніж на поверхні шкіри. В 1 мл слини міститься близько 105-106 бактерій, а в 1 мл ясенної рідини міститься до 1012 бактерій. Не дивлячись на це, інфекційне зараження порожнини рота виникає тільки при наявності сприятливих умов, а саме: локальне бактеріальне зараження м’яких тканин, порушення рівноваги мікрофлори в бік хвороботворних бактерій, при хірургічних втручаннях у пацієнтів з ослабленим імунітетом, бактеремія, обумовлена інфекційними захворюваннями внутрішніх органів. На основі результатів останніх наукових досліджень розроблені спеціальні методи, спрямовані на попередження інфекційного зараження.

При стандартній дезинфекції рук необхідно використовувати спеціальні препарати на спиртовій основі, які мають: сертифікат DGHM і свідоцтво HBV/HCV/HIV, що підтверджує їх антибактеріальну дію. Найефективнішу дію на мікрофлору порожнини рота мають препарати на основі цетилпіридинхлориду, хлоргексидину, остенідину, PVD-йоду.

Обробка стоматологічного інструментарію проводиться згідно вимог, вказаних у документах: галузевий стандарт “Стерилізація та дезинфекція виробів медичного призначення. Методи, засоби, режими”. ДСТ 42-21-85, наказ №408 “Про міри по зниженню захворюваності вірусним гепатитом в країні” від 12.06.1989 р. Відповідно до них, обробка використаного стоматологічного інструментарію проводиться в три етапи: знезараження, передстерилізаційна обробка, стерилізація.

Дезинфекція – знищення у зовнішньому середовищі збудників інфекційних захворювань (бактерій, вірусів, рекетсій, простіших, грибів). Знищення мікроорганізмів та їх спор – стерилізація - досягається шляхом застосування фізичних факторів та хімічних речовин (табл.1).

Із фізичних факторів застосовують високу температуру, ультрафіолетові промені, ультразвук. Із хімічних речовин використовують йод, спирт, хлорамін та ін. До фізичних методів стерилізації відносять паровий, сухожаровий, методи інфрачервоного опромінення, фільтрування та радіаційний.

Хімічні методи включають газовий метод (формальдегід) і стерилізацію розчинами хімічних препаратів.

Рекомендації по стерилізації робочих та допоміжних інструментів наведені в таблиці 1.

В стоматології застосовують такі методи стерилізації: кип’ятіння, пара під тиском, сухожаровий і холодна стерилізація.

Кип’ятіння застосовують для стерилізації цільно металевих інструментів. Тривалість стерилізації не менше 30 хвилин від початку кипіння.

Парою під тиском стерилізують перев’язочний матеріал, білизну, ватні турунди, валики в парових чи електричних автоклавах. Матеріал для стерилізації вкладають в мішки та бікси.

Сухожарову стерилізацію застосовують для знезараження цільно металевих інструментів на протязі 40 хв. Для стерилізації робочої частини стоматологічного інструментарію (кореневі голки, бурави, дрильбори, бори) застосовують термічну обробку шляхом занурення цих інструментів в середовище нагрітих до високої температури скляних шариків. Час даної стерилізації 5-6 с при температурі 240-270⁰С.

Холодну стерилізацію застосовують для обробки ріжучих інструментів та стоматологічних дзеркал. Їх занурюють в 96% спирт на 2 год. Зберігають в трійному розчині: Rp.: Formalini 20,0

Ac. Carbolici 50,0

Natrii hydrocarbonatis 15,0

Aq. Destill. 1000 ml

D.S. Для стоматологічного кабінету.

Для холодної стерилізації можна використовувати 1% розчин хлораміну, 6% розчин перекису водню, 3% розчин формаліну, 1% розчин хлоргексидину, 10% розчин димексиду та ін.

Табл..1,2,3 (Файл методи дезинфекції)

Дезинфекцію стоматологічних наконечників проводять шляхом дворазового протирання зовнішніх частин і каналу для бора стерильним ватно-марлевим тампоном, змоченим 1% розчином хлораміну, або 3% розчином формальдегіду, або трійним розчином. Інтервал між протиранням повинен становити 30 хв. Для хімічної стерилізації наконечників використовують спеціальну установку, яка прикріплена до бормашини і називається „термінатор”.

Після стерилізації інструменти розбирають, сортують і зберігають на спеціальному столику, покритому стерильною білизною, яку міняють щоденно.

Санітарка щоденно проводить вологе прибирання, механічну обробку і миття лотків і інструментів. Плювальниці обробляють 1-2% розчином хлораміну.

Передстерилізаційна обробка інструментарію проводиться після кожного пацієнта з метою видалення білкових, жирових, механічних забруднень та залишків медикаментів.

Для механічної обробки застосовують:

• миючий середник “Біолот” 0,5% – 40⁰С впродовж 15 хв.;

• миючий середник “Лотос”(17,0), 3% р-н перекис водню (5,0) та вода (978,0) – 50⁰С впродовж 15 хв.;

• водний р-н “Бодефену” 1,0% – 40⁰С впродовж 10 хв.

• “Біомий” – 0,5% - 15 хв.

Щіткою промивають в миючому розчині кожен інструмент, виріб.

Промивають проточною водою після “Біолота” 15 хв., “Лотоса” – 10 хв.

Промивають дистильованою водою 30 с.

Висушують в сухожаровій шафі гарячим повітрям при температурі 85⁰С до зникнення вологи.

Стерилізація забезпечує знищення вегетативних форм патогенних та непатогенних мікроорганізмів.

1. Сухожарова шафа 180⁰С – 60хв.; 160⁰С - 150 хв.

2. Автоклав 2,2 атм. (132⁰С) – 20 хв.; 1,1 атм. (110⁰С) – 45 хв.

Укладати в б’язеву тканину, зберігати 3 доби.