Імпрегнаційні методи лікування

Імпрегнаційні методи лікування твердих тканин зубів в стоматологічній практиці застосовують давно. Даний метод базується на властивостях ряду речовин, котрі, вступаючи в хімічну реакцію між собою, набувать нових властивостей і мають здатність глибоко дифундувати в тверді тканини зубів та на довготривалий час затримуватись в них і здійснювати бактерицидну та облітеруючу - консервуючу дії.

Існують дві (зо хімічним складом) основні гілки імпрегнації: резорцин-формалінова та імпрегнація сріблом.

Метод резорцин-формалінової імпрегнації (Альбрехта) в дитячій стоматології проводиться рідко, в основному з метою обтурації мікроканальців, при лікуванні ускладненого карієсу постійних кутніх зубів із сформованими коренями при послідуючому пломбуванні кореневих каналів пастою на основі резорцин-формаліну. Рідину Альбрехта готують наступним чином: у 2 краплі 40% розчину формаліну вносять кристалічний резорцин до насичення, ретельно розтирають, додають 7% розчин їдкого натрію, котрий являється каталізатором реакції. Резорцин- формалінову суміш вносять в кореневі канали за допомогою кореневої голки (Ватну туруну не залишають!)

Існує ряд методик проведення імпрегнаційних методів сріблом, механізм дії яких базується на окисно-відновній реакції - реакції “срібного дзеркала”. В результаті даної реакції відновлене срібло тонкою плівкою покриває поверхню твердих тканин зуба, проникає у мікропори, набуває основних своїх властивостей. Відомо, що срібло, як хімічний елемент, навіть у малих концентраціях, має виражену пролонговану бактерицидну дію, не уражаючи основні функції організму.

Імпрегнаційні методи сріблення в дитячій стоматологічній практиці набувають особливого значення. Адже психо-емоційний стан дитини є непередбачуваним. А лікар-стоматолог, стоячи перед фактом необхідності надання допомоги, повинен зробити вибір. Дитині у віці 2-х, 3-х років з декомпенсованою формою карієсу, з площинним поширенням каріозного процесу, з нестійкою нервовою системою (це вікова особливість!), надати класичну допомогу з препаруваанням каріозної порожнини, з її медикаментозною обробкою та послідуючим пломбуванням стає неможливим. Лікар повинен прийняти рішення про нову, психологічно-атравматичну тактику - імпрегнацію срібленням каріозної порожнини в тимчасовому зубі. Це і є покази до застосування імпрегнаційних методів сріблення в дитячій стоматології при лікуванні карієсу тимчасових зубів. Дані методи використовують і при лікуванні ускладненого карієсу зубів у дітей. Але з обов”язковим ураховуванням анатомо-фізіологічних особливостей будови зубів у дітей, етапу розвитку зуба та сильної опікової дії реактивів імпрегнації. На стадії резорбції коренів тимчасових зубів слід враховувати близьке розташування зачатків постійних зубів; на етапі формування кореня - не забувати про росткову зону. Також слід враховувати, що імпрегнаційні методи лікування незворотньо змінюють колір зуба ; при в попаданні на слизову оболонку порожнини рота – викликають опік.

Імпрегнаційні методи сріблення

по Гоу-Говсєєву:

75% аміачний розчин нітрату срібла

10% розчин формаліну (відновник)

по Платонову:

3% розчин нітрату срібла

відновники:

30% розчин нашатирного спирту

10% розчин формаліну

по Гольдшмідту:

20% спиртовий розчин нітрату срібла

4% розчин пірогалової кислоти (відновник)

по Пеккеру-Васільєву:

30% водний розчин нітрату срібла

4% розчин гідрохінону (відновник)

Техніка проведення імпрегнаційного методу лікування карієсу тимчасових зубів. Зуб очищуємо від зубного налету, екскаватором видаляємо з каріозної порожнини некротизовані тверді тканини зуба, проводимо медикаментозну обробку 3% розчином перекису водню, зуб ізолюємо від слини, висушуємо і за допомогою стоматологічного пінцету на ватній кульці вносимо спочатку розчин нітрату срібла (рекомендовано на 60 секунд), потім – відновник. Дану процедуру за курс слід повторити тричі. Так як реакція “срібного дзеркала” є зворотньою, через 3-4 місяці проводимо повторну імпрегнацію.

Виконання даної маніпуляції у дитини 2-3-х річного віку вимагає від лікаря-стоматолога: досконалого володіння технікою, знання психології дитини та прагнення досягнути поставленої мети, з обов”язковим роз”ясненням батькам поставлених завдань.