D. Компомери

Термін "компомер", отриманий від злиття слів "композит" і "іономер", позначає матеріал, в якому скомбіновані властивості цих двох типів стоматологічних матеріалів. Компомерні реставраційні продукти складаються з карбоксильованої метакрилатної смоли і наповнювача з фтороалюмосилікатного скла. Як і популярні стоматологічні композити, сучасні компомеры полімеризуются під дією світла. Звичайно їх можна наносити без традиційного етапу кислотного протравлення, використовуючи відповідні адгезивні агенти. Вважається, що компомери мають добрі робочі характеристики. Комбінація цих останніх якостей робить їх простими у використанні. Крім того, вони володіють доброю естетикою і виділяють фториди протягом тривалого терміну. Недоліками сучасних компомерів є їх більш низька зносостійкість, чим в композитів і більш слабке виділення фторидів, чим в більшості гібридних склоіономерів.

Представниками цих матеріалів є:Arabesk Flow /VOCO/, Glasiosite 1580 /пломб.деф. III и IV класу, порожнин всіх класів в тимчасових зубах /VOCO/, Glasiosite – світлотвердний компомер для молочних зубів /VOCO/, Prima-Flow /DMG-Hamburg/, F 2000 – компомер /3М/.

E. Бондингові системи

За достатньо короткий проміжок часу (а 20 років – це зовсім не багато) змінилося декілька поколінь адгезивних систем, при цьому розвиток йшов по двох напрямах – спрощення процедури використовування і поліпшення власне адгезії.

Термін “покоління” не має за великим рахунком під собою ніякої наукової основи, проте він дозволяє певним чином структурувати все різноманіттяадгезивних систем, присутніх сьогодні на ринку. Приналежність до того або іншому покоління визначається хімічним складом, механічними показниками адгезії і простотою використовування.

Перше покоління

Перше покоління адгезивів з'явилося в кінці 70-х років минулого століття. Їх характеризують високі показники адгезії до емалі, але адгезія до дентину є украй низькою – як правило, не більше 2 МПа. Адгезія досягалася за рахунок взаємодії бонда і кальція, що міститься в дентині. Природно, що проблема дебондингу стояла украй гостро – складнощі виникали вже через декілька місяців. Тому, адгезивні системи цього покоління рекомендувалися для використовування тільки в порожнинах класу III і V. При використовуванні в області жувальних зубів часто спостерігалася значна післяопераційна чутливість. Справедливості ради, варто відмітити, що адгезиви всіх поколінь володіють високим показником адгезії до емалі. Основною проблемою завжди була адгезія до дентину.

Друге покоління

На початку 80-х років минулого сторіччя з'явилося друге покоління адгезивів. Тут була зроблена спроба задіювати змазаний шар, для отримання більш високих показників адгезії до дентину. Результатом з'явилося збільшення цього показника до 2-8 МПа, що абсолютно недостатньо для надійної фіксації. Крім того, при використовуванні цих систем часто спостерігалися мікропідтікання, проблема післяопераційної чутливості також не була вирішена.

Довготривала стабільність представників цього покоління також була проблематичною – після закінчення року до 30% реставрацій виявлялися неспроможними саме внаслідок значного погіршення показника адгезії.

Третє покоління

В кінці 80-х років XX сторіччя з'явилися двокомпонентні адгезивні системи, що складаються з праймера і адгезива. Це, а також значне поліпшення механічних показників зчеплення (8-15 МПа), дозволяє виділити їх в окреме покоління адгезивних систем – третє по рахунку.

Їхня поява дозволила в деяких клінічних ситуаціях мінімізувати препаровку зуба, відкривши, таким чином, еру ультраконсервативної стоматології. Крім того, при їхньому використовуванні спостерігалося значне зниження післяопераційної чутливості. Адгезиви цього покоління вперше забезпечували адгезію не тільки до зуба, але і до металів і кераміки.

Основною ж проблемою з'явилася недовговічність бондингових агентів. Деякі дослідження продемонстрували значне зниження показників адгезії вже через 3 роки після виконання реставрації. Проте, саме з цього покоління почалося рутинне застосування адгезивів при реставраціях жувальних бічних зубів.

Четверте покоління

Поява адгезивів четвертого покоління на початку 90-х років перетворила стоматологію. Показник адгезії до дентину досяг “сучасних” значень – 17-25 МПа, а післяопераційна чутливість при застосуванні адгезивів цього покоління знизилася ще більше.

Революційним з'явилася поява гібридного шару між дентином і композитом: після протравлення наноситься адгезив взаємодіє з колагеновою матрицею дентину, формуючи проміжний шар, що не є ні дентином, ні адгезивом, який і отримав назву гібридного. Саме наявність цього шару і відповідає за високі показники міцності.

Основним своїм успіхом адгезиви четвертого покоління зобов'язані техніці тотального протравлення, що з'явилася, і концепції вологого дентинного бондингу.

До недоліків матеріалів цієї групи можна віднести наявність двох або більш компонентів, які необхідно змішувати в точних пропорціях. Це здається нескладним в “лабораторних” умовах, але може представляти проблему в реальному житті. Саме за рахунок неточностей при змішуванні і виникали проблеми при застосуванні адгезивів четвертого покоління.

П'яте покоління

В адгезивах п'ятого покоління вдалося усунути проблему змішування – нарешті була реалізована концепція “однієї пляшки”, тобто адгезиви стали однокомпонентними.

Ці матеріали мають добрі показники адгезії до емалі, дентину, кераміки і металу (на рівні 20-25 МПа), але найголовніша їхня чеснота – ця відсутність етапу змішування компонентів, неякісне виконання якої і приводило до зниження показників адгезії в системах четвертого покоління.

Адгезивні системи п'ятого покоління до цих пір є найбільш популярними в нашихих стоматологів, оскільки вони прості у використанні і дають передбачуваний результат. Післяопераційна чутливість при їхньому застосуванні також невисока.

Шосте покоління

Черговою задачею розробників при вдосконаленні адгезивних систем з'явилася необхідність видалення з переліку процедур етапу протравки. В системах шостого покоління ця проблема вирішена, принаймні стосовно дентину. Не дивлячись на те, що це покоління було приняте не всіма стоматологами, декілька таких матеріалів наявні на ринку в даний момент.

В дослідників є декілька питань до якості адгезії після певного часу після виконання реставрації. Цікаво, що адгезія до дентину (18-23 МПа) з часом практично не міняється, тоді як адгезія до непротравленої і непрепарованої емалі погіршується. Крім того, повернення до багатокомпонентності і багатоетапності знов провокує стоматологів на здійснення помилок. Крім того, в дослідників є стурбованість щодо передбачення результатів через “новаторські” процедури змішування.

Всі ці чинники не дозволили адгезивам шостого покоління стати помітними гравцями на ринку стоматологічних адгезивів, хоча деякі їхні назви відомі нашим стоматологам.

Сьоме покоління

Строго кажучи, вести мову про появу нового покоління поки рано хоча б тому, що на даний момент існує тільки один його представник – це система iBond від Heraeus Kulzer. Як і в системах п'ятого покоління, реалізована концепція “одного флакона”, і також як в системах шостого покоління немає необхідності в протравці і нанесенні праймера.

При цьому показники адгезії до дентину високі (18-25 МПа), адгезія до препарованої і непрепарованої емалі приблизно однакова, післяопераційна чутливість за рахунок входу до складу адгезива спеціального агента-десенситайзера мінімальна, а використовування системи максимально спрощено, що є своєрідною страховкою від помилок. Крім того, iBond не чутливий до рівня зволоження поверхні, на яку він наноситься.

По класифікації сучасні бондингові системи поділяють на 2 групи.

1. Бондингові системи, що не передбачають повного видалення змазаного шару. Вони модифікують цей шар, просочуючи його гидрофільными мономерами і смолою. Серед компонентів адгезивних систем цього типу - протравлюючий агент для емалі, кислотовмісний праймер для дентину, адгезив. Представники: Denthesive II/ Kulzer, ART Bond / Coltene, Solobond/ Voco і ін. Дані бондингові системи забезпечують дуже низьку силу зчеплення з дентином -до 5 МПа, їхнє застосування підвищує ризик розвитку післяопераційної гіперестезії (при просочуванні протравлюючого емалевого агента на дентин і подальшому нанесенні на дентин кислотовмісного праймера), до того ж ці системи незручні для лікаря через багатоетапність нанесення і необхідність змішування деяких компонентів. Бондингові системи даного типу поступово виходять з клінічного застосування.

2. Бондінгові системи, предбачаючі тотальне протравлення емалі і дентину з метою повного видалення змазаного шару, і утворення гібридної зони: - 3-компонентні - протравлюючий агент, праймер, адгезив. Представники: All Bond /Bisco, Solid bond / Kulzer, Solobond Plus / Voco і ін. Дані системи забезпечують адгезію до емалі і дентину близько 30 МПа; - 2-компонентні:

3. праймер і адгезив в одному флаконі (самопраймуючий бонд), протравлювальний агент або кондиціонер - окремо. Представники: One Step / Bisco, Single bond / 3M, Gluma Comfort Bond І Kulzer і др.;

4. самокондиціонуючий праймер і окремо адгезив. Представники: OptiBond Solo Plus Self-Etch Primer / Kerr, Etch&Prime 3,0 / Degussa, Liner Bond II / Kuraray, Prime&Bond NT NRC / Dentsply і ін. Це найбільш перспективна і найменш агресивна група бондингових систем. З процедури бондингу виключається етап протравлення емалі і дентину ортофосфорной кислотою, її змивання, підсушування порожнини. Саме на цьому етапі часто виникав колапс колагену або відбувалася надмірна демінералізація, яка приводить згодом до післяопераційної гіперестезії і інших ускладнень. Самокондиціонуючі системи не потрібно змивати, протравлення і праймінг відбуваються на одну й ту саму глибину, отже не виникає відцентрового руху дентинної рідини і чутливості після пломбування.

Виходячи з вищесказаного вибір бондингових систем при пломбуванні каріозних порожнин необхідно проводити з урахуванням резистентності зубів до карієсу. При високій і середній резистентності рекомендується застосовувати будь-які бондингові системи з тотальним протравленням емалі і дентину. При зниженій резистентності - якнайменше агресивні системи з самокондиціонуючим праймером або кондиціонером, фторидами (Prime&Bond NT NRC / Dentsply, OptiBond Solo Plus Self-Etch Primer/Kerr, One Coat Bond/Coltene і ін..)