Препарування каріозних порожнин ііі класу.

До ІІІ класу за Блеком відносяться каріозні порожнини, розташовані на контактних поверхнях різців та ікол.

Якщо до каріозної порожнини ІІІ класу є хороший доступ, то її формують у вигляді трикутника або овала. При обширних каріозних порожнинах ІІІ класу з метою кращої фіксації пломби створюють додаткову порожнину на язиковій або піднебінній поверхні зуба.

Дно порожнини при поверхневому і середньому карієсі ІІІ класу формують плоским за допомогою конусоподібного або фісурного борів. Конусоподібним бором оперують у міжзубному проміжку, а фісурним – на язиковій поверхні; цими ж борами ормують стінки порожнини – колоясенну, губну й язикову та додаткову площадку на язиковій поверхні.

При глибоких каріозних порожнинах ІІІ класу, щоб запобігти розкриттю пульпи, припустимим є формування валикоподібного дна. Для кращої фіксації промбувальної маси у таких порожнинах доцільнішим є створення додаткових заглибин-опорних ямок у напрямі до різального краю та нарізок на колоясенній, губній і язиковій стінках порожнини за допомогою колесоподібного або невеликого кулястого борів.

Рис.10

Препарування каріозних порожнин іу класу.

До IV класу за Блеком відносяться каріозні порожнини ІІІ класу з порушенням цілості кута і різального краю коронки.

Під час формування каріозної порожнини IVкласу для кращої фіксації пломби й відновлення різального кута зуба, формують основну й додаткову порожнини. Основна порожнинаIVкласу створюється за тими ж правилами, що й при препарування порожнини ІІІ класу. Додаткову площадку можна створити:

1. При стертому різальному краї вздовж цього краю тонким фісурним бором.

2. Перпендикулярно до різального краю у вигляді площадки при невеликому дефекті кута і збереженій губній та язиковій стінках.

3. На піднебінній або язиковій поверхнях зуба, коли різальний край тонкий і його губна й язикова стінки зруйновані.

Додаткова площадка необхідна для укріплення кута при його відновленні пломбою чи вкладкою. Розміри її повинні становити не менше третини піднебінної (язикової) поверхні зуба. Ширина площадки мусить дорівнювати ширині основної порожнини, а дно треба розташувати дещо нище емалево-дентинової межі.

Колоясенна стінка додаткової площадки мусить переходити у колоясенну стінку основної порожнини, а стінку площадки біля різального краю необхідно розташувати не ближче 2,5-3,0 мм від нього. При формуванні додаткової площадки на язиковій поверхні або різальному краї висікати тверді тканини зуба слід дуже економно.

Нерідко карієс апроксимальних поверхонь різців і ікол супроводжується розростанням ясенного сосочка і вростанням його в каріозну порожнину зуба. Що утруднює доступ до порожнини і правильне препарування. У такому випадку необхідно спочатку видалити з порожнини м’яку тканину, поступово і обережно відтіснити ясна гутаперчею чи штучним дентином. Радикальною маніпуляцією є висікання гіпертрофічного сосочка або діатермокоагуляція до повного розкриття ясенного краю каріозної порожнини.

Рис.11

Ускладненя, які виникають внаслідок порушення методики препарування ІІІ та ІV класів:

1. Перфорація дна каріозної порожнини з розкриттям пульпи.

2. Відлом вестибулярної стінки порожнини.

3.Термічний опік пульпи.

4. Вторинний та ускладнений карієс.

Дані ускладнення виникають внаслідок необережної, грубої роботи лікаря і недотримання правил та принципів препарування каріозних порожнин.