
- •1. Біологічний захист населення
- •2. Заходи екстреної і специфічної профілактики. Протиепідемічний режим
- •3. Засоби індивідуального захисту, їх класифікація Засоби індивідуального захисту органів дихання та шкірних покривів
- •Призначення коробок малих габаритних розмірів промислових фільтруючих протигазів
- •Призначення патронів респіраторів
- •Основні характеристики респіраторів
- •Основні характеристики ізолюючих протигазів і приладів
- •Медичні засоби індивідуального захисту та правила їх використання
- •До медичних засобів захисту належать:
- •4. Сили і засоби психологічного забезпечення
- •Правила для співробітників рятувальних служб:
- •Правила першої допомоги для психологів:
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ національний МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА екстреної та невідкладної медичної допомоги,
МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ
“Затверджую”
Завідуючий кафедрою ЕНМДМК
професор В. Криса
“____”________________ 2012 р.
Методична розробкадля студентів
для проведення практичного заняття з предмету
“Цивільний захист”
Тема № 4. |
“Біологічний і психологічний захист населення” |
Підготував викладач кафедри Копчук С. І.
Обговорено на засіданні кафедри
" 31 " серпня 2012 р.
Протокол № 1 .
Івано-Франківськ, 2012
|
Навчальна мета |
Ознайомити студентів із способами і засобами біологічного та психологічного захисту населення при надзвичайних ситуаціях. Дати поняття про засоби індивідуального захисту від впливу факторів виниклої надзвичайної ситуації. |
|
Час |
90 хв. |
|
Місце проведення |
ауд. 5 |
|
Навчально-матеріальне оснащення |
а) Література
Закон України “Про правові засади цивільного захисту” / відомості Верховної Ради України, 2004, N 39, ст.488.
Кучма М. М. Цивільна оборона (цивільний захист): Навчальний посібник. – Львів: "Магнолія плюс", 2006. 359 с.
Медичні сили і заклади державної служби медицини катастроф. Методичні рекомендації / Під ред. В.О.Волошина. – Київ, 1998. – 39 с.
Черняков Г.О., Кочін І.В., Сидоренко П.І. Медицина катастроф. – К.: “Здоров’я”, 2001. – 348с.
Дубицкий А.Е., Семенов И.О., Чепкий Л.П. Медицина катастроф. – К.: “Здоров’я”, 1993. – 462с.
5. |
Навчальні питання і розрахунок часу | |
|
Біологічний захист населення |
15 хв. |
|
Заходи екстреної і специфічної профілактики. Протиепідемічний режим |
25 хв. |
|
Засоби індивідуального захисту, їх класифікація |
35 хв. |
|
Сили і засоби психологічного забезпечення |
15 хв. |
1. Біологічний захист населення
Медичний захист передбачає своєчасне надання допомоги потерпілим і лікування їх, забезпечення епідемічного благополуччя в районах надзвичайних ситуацій. Для цього проводять такі заходи:
Планують і використовують сили й засоби органів охорони здоров'я залежно від відомчої належності їх.
Розгортають у надзвичайних умовах потрібну кількість лікувальних закладів.
Своєчасно застосовують профілактичні медичні препарати.
Здійснюють контроль за харчовими продуктами, питною водою і джерелами водопостачання.
Завчасно створюють і підготовляють спеціальні формування.
Накопичують медичні засоби захисту, медичне та спеціальне майно і техніку.
Контролюють стан довкілля, санітарно-гігієнічну та епідеміологічну ситуацію.
Готують медичний персонал і проводять загальне медико-санітарне навчання населення.
Біологічний захист — це захист від біологічних засобів ураження, який включає своєчасне виявлення чинників біологічного зараження залежно від їх виду і ступеня ураження, проведення комплексу адміністративно-господарських, режимно-обмежувальних і спеціальних протиепідемічних та медичних заходів.
Біологічний захист передбачає:
своєчасне використання колективних та індивідуальних засобів захисту;
запровадження режимів карантину та обсервації;
знезаражування осередку ураження;
необхідне знезаражування людей, тварин тощо;
своєчасну локалізацію зони біологічного ураження;
проведення екстреної та специфічної профілактики;
дотримання протиепідемічного режиму підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності й господарювання, та населенням.
Карантин — це система державних заходів, які включають режимні, адміністративно-господарські, протиепідемічні, санітарні і лікувально-профілактичні заходи, направлені на локалізацію і ліквідацію осередків бактеріального ураження.
Карантин (обсервація) вводиться наказом начальника цивільної оборони країни (області) після отримання попередніх результатів бактеріологічних досліджень із встановленням збудника інфекції. (Зразок наказу в додатку за переліком № 71 Закону України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру» № 1809-ПІ від 08.06.2000, де визначаються завдання всім службам, які задіяні на ліквідації осередку особливо небезпечної інфекції).
Введення карантину супроводжується одночасним введенням режиму обсервації на всіх адміністративних територіях приблизно в радіусі 10 км.
Проведення карантинних заходів здійснюється всіма міністерствами, відомствами та організаціями відповідно до вимог законодавчих нормативних актів.
Методичне керівництво з організації та проведення карантинних обсерваційних заходів в осередках особливо небезпечної інфекції (далі — ОНІ) покладається на медичну службу, яка разом з виконанням заходів з медичного забезпечення попередньо встановлює принципи та вихідні положення з тактики дій служб цивільної оборони щодо локалізації та ліквідації осередку ОНІ, дає конкретні рекомендації з режиму, бере участь у контролі за проведенням карантинних заходів.
Карантин (обсервація) відміняється наказом начальника цивільної оборони України (області) не раніше ніж пройде термін інкубаційного періоду захворювання з моменту ізоляції останнього хворого і проведення заключної дезінфекції в осередку ураження.
Для проведення карантинних заходів призначається адміністрація карантину. Начальником карантину призначають представника адміністрації. ступником начальника карантину — епідеміолога від санітарно-епідеміологічної служби. Комендантську службу очолює представник служби охорони громадського порядку. Також призначають по одному представнику від служб цивільної оборони, які задіяні в ліквідації осередку ОНІ.
При запровадженні карантину передбачається:
озброєна охорона всієї зони карантину;
суворий контроль за в'їздом та виїздом населення і вивозом майна із зони карантину;
заборона проїзду через осередок ураження автомобільного транспорту;
створення обсерваторів та проведення заходів з обсервації осіб, ш ходились в осередку і вибувають за межі зони карантину;
обмеження спілкування між окремими групами населення;
встановлення протиепідемічного режиму для населення, роботи міського транспорту, роботи торговельної мережі і підприємств громадського харчування, об'єктів народного господарства залежно від епідемічної обстановки, що склалась, але який забезпечує їх безперервну роботу;
забезпечення населення продуктами харчування і промисловими товарами першої необхідності з урахуванням правил протиепідемічного режиму:
встановлення суворого протиепідемічного режиму роботи медичних к ладів;
проведення заходів із знезаражування об'єктів зовнішнього середовища, промислової продукції та санітарної обробки населення;
переведення всіх об'єктів харчової промисловості на спеціальний технологічний режим роботи, який гарантує нешкідливість продукції, яку випускає об'єкт;
проведення екстреної та специфічної профілактики;
раннє виявлення інфекційних хворих, їх ізоляція та госпіталізація:
контроль за суворим виконанням населенням, підприємствами, міністерствами та відомствами встановлених правил карантину;
проведення санітарно-просвітницької роботи.
При проведенні обсервації передбачаються:
обмеження виїзду, в'їзду і транспортного проїзду всіх видів транспорту через зону обсервації;
проведення знезаражування об'єктів зовнішнього середовища;
активне виявлення хворих, їх ізоляція, госпіталізація;
проведення санітарної обробки ураженого населення;
проведення екстреної профілактики серед осіб, які були в контакті з ними;
посилення медичного контролю за проведенням санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів;
посилення ветеринарно-бактеріологічного контролю за ураженими сільськогосподарськими тваринами і продукцією тваринництва;
встановлення протиепідемічного режиму роботи медичних закладів.
Комендантська служба організовується для забезпечення ізоляції карантинної зони, щоб виключити винесення інфекції за її межі і зменшити передачу інфекції в осередку.
Озброєна варта забезпечується службою охорони громадського порядку разом з військовими підрозділами шляхом виставлення постів охорони по периметру осередку і цілодобового патрулювання.
Для контролю за здійсненням протиепідемічного режиму при в'їзді та виїзді населення, вивезенні вантажів розгортаються спеціальні формування — контрольно-пропускні пункти (КПП), до складу яких входять санітарно-контрольні пункти (СКП).
Із зони карантину дозволяється вивозити різні вантажі за наявності документів про їх знезараження. Виїзд, вихід людей із зони карантину дозволяється особам за наявності в них документа про проходження обсервації. Ввіз вантажів у зону карантину (до передавально-перевантажувального пункту) здійснюється особами, які супроводжують вантажі, при суворому виконанні встановлених правил карантину.
У зону карантину безперешкодно допускаються формування цивільної оборони та окремі фахівці, направлені для проведення заходів з ліквідації осередків ураження, а також особи, які постійно проживають на території зони карантину, але виїхали з неї до встановлення карантину.
Санітарно-контрольний пункт призначається від санітарно-епідеміологічної служби і на нього покладається:
перевірка посвідчень про проходження обсервації в осіб, які вибувають із зони карантину;
перевірка документів про проведення вакцинації (за необхідності в осіб, які прибувають у зону карантину;
в окремих випадках видача засобів термінової неспецифічної профілактики особам, які прибувають у зону карантину);
медичний нагляд за особами, які супроводжують вантаж, транспортними бригадами, особовим складом КПП;
виявлення інфекційних хворих серед осіб, які вибувають із зони карантину і які прибувають до неї, та їх ізоляція.
Вивіз вантажів із карантинної зони здійснюється після їх знезараження.
Документи про знезараження вантажів та їх нешкідливість видаються відомствами, які відправляють вантажі.
Продукція харчових підприємств із карантинної зони має бути в захисній тарі та перевозитися в щільно закритих ящиках.
Обмеження спілкування населення в карантинній зоні встановлюється залежно від епідемічної обстановки. Воно досягається шляхом:
заборони вільного пересування населення і транспорту всередині населених пунктів, на які накладено карантин;
відміни занять у всіх навчальних закладах, закриття дитячих закладі» або переведення їх на цілодобову роботу;
заборони масових заходів, закриття театрів, клубів;
закриття ринків;
організації забезпечення населення продуктами харчування та речами першої потреби.
Населення, що проживає у зоні карантину, зобов'язане суворо дотримуватися встановлених правил карантину, а саме:
використовувати індивідуальні засоби захисту органів дихання;
застосовувати засоби екстреної та специфічної профілактики;
проходити санітарну обробку, проводити знезараження одягу та помешкання;
своєчасно повідомляти про появу в сім'ї, у квартирах хворих;
суворо дотримуватися правил особистої гігієни.