
- •Передмова
- •Морально-етичні та деонтологічні аспекти медичної діяльності
- •Діагностика захворювань та догляд за хворими Загальні відомості про діагностику захворювань
- •Оцінка стану основних параметрів життєдіяльності організму.
- •Десмургія Призначення пов’язок
- •Правила накладання пов’язок
- •Помилки при накладанні м’яких пов’язок
- •Основні типи бинтових пов’язок
- •Характеристика окремих груп м´яких пов´язок
- •Пов'язки на голову та шию
- •Пов’язки на грудну клітку, живіт і таз
- •Пов’язка на пахову ділянку
- •Пов’язка на промежину
- •Пов’язки на верхню кінцівку
- •Пов’язки на нижню кінцівку
- •Асептика і антисептика Історія виникнення
- •Основні принципи антисептики
- •Основні принципи асептики
- •Дезінфекція
- •Принципи і види стерилізації
- •Підготовка рук до операції
- •Підготовка операційного поля
- •Стерилізація шовного матеріалу
- •Стерилізація перев’язувального матеріалу та білизни
- •Стерилізація хірургічного інструментарію
- •Загальні питання реаніматології
- •Термінальні стани
- •Серцево-легенева і церебральна реанімація
- •Етап а – відновлення прохідності дихальних шляхів
- •Етап в – екстрена штучна вентиляція легень і оксигенація
- •Етап с – підтримання кровообігу
- •Етапи d і e – застосування медикаментозних середників, інфузійної терапії, електрокардіоскопія і електрокардіографія
- •Етап f – електрична дефібриляція
- •Етапи g, h і I – оцінка стану хворого, відновлення свідомості і корекція недостатності функцій органів
- •Утоплення
- •Ураження електричним струмом
- •Повішання
- •Сонячний і тепловий удар
- •Опіки та відмороження Термічні і хімічні опіки
- •Опікова хвороба
- •Перша допомога при опіках
- •Радіаційні (променеві) опіки
- •Опіки електричним струмом
- •Відмороження
- •Отруєння
- •Діагностика отруєнь і принципи надання невідкладної допомоги
- •Активна детоксикація організму
- •Антидотна терапія
- •Основні антидоти, які найчастіше використовуються при гострих отруєннях
- •Отруєння барбітуратами
- •Отруєння наркотичними анальгетиками
- •Отруєння алкоголем
- •Отруєння фосфорорганічними речовинами
- •Отруєння беленою
- •Отруєння ртуттю та її сполуками
- •Отруєння чадним газом
- •Укуси комах
- •Укуси членистоногих
- •Укуси змій
- •Отруєння грибами
- •Кровотеча і крововтрата
- •Методи зупинки кровотечі
- •Долікарська медична допомога при зовнішніх кровотечах
- •1 Етап 2 етап
- •3 Етап 4 етап
- •Долікарська медична допомога при деяких специфічних видах зовнішніх кровотеч
- •Долікарська медична допомога при внутрішніх кровотечах
- •Переливання крові
- •Групи крові
- •Резус-фактор
- •Показання та протипоказання до переливання крові
- •Техніка переливання крові
- •Правила зберігання крові
- •Препарати крові
- •Компоненти крові та її препарати
- •Кровозамінники
- •Ускладнення від переливання крові
- •Рани і рановий процес
- •Протікання ранового процесу
- •Перша допомога при пораненнях
- •Загальні принципи лікування ран
- •Профілактика правця і анаеробної інфекції
- •Особливості лікування гнійних ран
- •Сторонні тіла ока
- •Сторонні тіла вуха та носа
- •Сторонні тіла гортані
- •Закриті ушкодження м’яких тканин
- •Розтягнення
- •Синдром тривалого стиснення
- •Вивихи і переломи Вивихи
- •Переломи кісток
- •Перша долікарська допомога при механічній травмі
- •Транспортна і лікувальна імобілізація Транспортна іммобілізація
- •Основні принципи і правила застосування транспортної імобілізації
- •Лікувальна імобілізація
- •Пошкодження грудної клітки і хребта
- •Закрита травма грудної клітки
- •Відкрита травма грудної клітки
- •Пошкодження хребта
- •Вагітність і пологи Діагностичні ознаки вагітності
- •Фізіологічні пологи
- •Перший період пологів
- •Другий період пологів
- •Третій період пологів
- •Оцінка стану новонародженої дитини
- •Ознаки зрілості та доношеності плода
- •Токсикози вагітних
- •Позаматкова вагітність
- •Гострі судинні розлади. Коматозні стани.
- •Непритомність
- •Гострі терапевтичні захворювання
- •Гіпертонічні кризи
- •Стенокардія
- •Інфаркт міокарду
- •Аритмії
- •Бронхіальна астма
- •Гострі хірургічні захворювання Діагностика і особливості перебігу гострої хірургічної патології
- •Основні гострі хірургічні захворювання органів черевної порожнини
- •Невідкладні стани у дітей
- •Гостра дихальна недостатність
- •Перша допомога при гострій дихальній недостатності у дітей
- •Фебрильні судоми
- •Особливості реанімації у дітей
- •Інфекційні захворювання
- •Правець
- •Синдром набутого імунного дефіциту
- •Психогенні захворювання Типи реагування на надзвичайну ситуацію
- •Психози
- •Порушення настрою
- •Маніакально-депресивний психоз
- •Епілепсія
- •Загальні принципи і методи поведінки з хворими на гострі психічні розлади
- •Неврологічні захворювання Біль в нижній частині спини
- •Головний біль
- •Короткий словник медичних термінів
- •Ситуаційні задачі
- •Література
Вивихи і переломи Вивихи
Вивихом(luxatio) – називається зміщення суглобових поверхонь однієї або декількох кісток з порушенням їх анатомічного розміщення та пошкодженням цілісності капсульно-зв’язкового апарату суглобу та оточуючих тканин. Коли суглобові поверхні повністю не стикаються будеповний вивих, якщо ж збережено частковий контакт їх цей вивих єнеповним, абопідвивих. Найчастіше вивихи бувають в плечовому та кульшовому суглобах.
а |
б |
Рис. 33. Зовнішній вигляд потерпілого при вивиху в плечовому (а) і кульшовому суглобі (б). |
Розрізняють вивихи:
травматичні;
патологічні (при захворюваннях, що спричиняють руйнуванню капсульно-зв’язкового апарату та суглобових поверхонь (пухлини, запальні процеси));
природжені вивихи;
звичні (при великому розтягненні зв’язкового апарату та неправильному лікуванні);
застарілі – своєчасно невправлені.
Назву вивихам дають за назвою дистально зміщеної кістки. Так, вивих в плечовому суглобі називають вивихом плеча, в кульшовому – стегна і т.д.
При пошкодженні або защемленні нервових стовбурів вивих називають ускладненим. Вивих плеча, як правило, виникає при падінні на відведену руку, а вивих стегна частіше зустрічається при ДТП у пасажирів внаслідок раптового зіткнення автомобіля.
При вивиху спостерігається виражений біль, який в наступні дні зменшується; зникають активні та пасивні рухи в суглобі. Положення кінцівки є вимушеним, вона ротована, суглоб деформований, западає, головка кістки відсутня в суглобі і визначається в іншому місці (наприклад в пахвинній ділянці). Відносна довжина кінцівки зменшується, абсолютна – не змінюється. При пасивних згинах в суглобі відмічається пружність вивихнутої кістки. При вивиху плеча потерпілий намагається утримувати здоровою рукою пошкоджену, і, ніби, нахиляє тулуб в сторону пошкодження.
Перша долікарська допомога полягає в іммобілізації кінцівки – накладають пов’язку хусткою, Дезо, вводять анальгетики, місцево прикладають холод. Хворого відправляють в лікарню. Вправлення вивиху здійснює лікар після попереднього рентгенологічного обстеження.
Для вправлення вивиху лікареві потрібно 1-2 помічники. В залежності від виду вивиху та його локалізації, існують певні прийоми вправлення: за Кохером, за Дженалідзе, за Гіппократом.
Після вправлення вивиху плеча кінцівку фіксують гіпсовою лонгетою, або пов’язкою Дезо на 15-20 діб, після чого призначають теплові процедури та лікувальну гімнастику.
Переломи кісток
Перелом(fractura) – це часткове або повне порушення цілісності кістки під впливом швидкодіючої сили. Переломи бувають природженими (виникають під час внутрішньоутробного розвитку) та набутими (виникають внаслідок дії механічних факторів). Переломи, що виникають в процесі пологів відносять до набутих (акушерські). Існують ще патологічні переломи, які спостерігаються при захворюваннях кісток (остеомієліт, пухлини, кіста).
За частотою виникнення переломи верхніх кінцівок зустрічаються в 50 % випадків, нижніх кінцівок – в 31 %, тазу та хребта – в 12 %, черепа – в 6 %, решта – в 1 %.
За механізмом виникнення переломи поділяють:
переломи від стиснення (компресійні);
переломи від згинання;
переломи від скручування (торсійні, гвинтоподібні, спіральні);
відривні – відривається фрагмент кістки в місці прикріплення сухожилку, м’язу.
З врахуванням ступеня пошкодження переломи поділяють на повні та неповні. До останніх відносять тріщину – окісний перелом за типом «зеленої гілки», які в основному трапляються у дітей.
За відношенням площини перелому до осі кістки розрізняють:
поперечні– лінія перелому перпендикулярна до осі кістки;
поздовжні– лінія перелому паралельна осі кістки;
косі– лінія перелому направлена косо до осі;
гвинтоподібніабоспіральні;
скалкові.
Розрізняють поодинокі і множинні переломи. При пошкодженні скалками су
сідніх органів переломи ділять на неускладнені та ускладнені.
При збереженні цілості шкіри переломи називають закритими, при пошкодженні її – відкритими.
В більшості випадків переломи супроводжуються первинним зміщенням відламків: бічне; за довжиною; під кутом; ротаційне (рис. 34).
Крім цього, може наступити вторинне зміщення відламків при транспортуванні, перекладанні травмованого за рахунок розтягування м’язів або опори на пошкоджену кінцівку. За локалізацією розрізняють діафізарні переломи, коли пошкоджується середня частина трубчастої кістки (діафіз) та епіфізарні (внутрішньосуглобові), коли пошкоджується епіфіз, який має губчасту будову.
При огляді потерпілого необхідно звернути увагу на положення його. При травмах, як правило, положення вимушене, оскільки він здоровою кінцівкою намагається зменшити навантаження на пошкоджену, або обирає положення, яке розслабить м’язи тулуба при переломах хребта і тазу.
Рис. 34. Різні види переломів в залежності від первинного зміщення уламків.
Рис. 35. Рентгенологічні ознаки перелому
Розрізняють абсолютні(характерні тільки для переломів) івідносні(можуть спостерігатись і при інших травмах) ознаки переломів.
Абсолютні ознаки:
деформація кінцівки в зоні перелому;
крепітація кісткових відламків при терті один з одним;
абсолютне вкорочення кінцівки;
патологічна рухливість в зоні перелому.
Наявність тільки однієї з цих ознак підтверджує діагноз перелому. Відносні ознаки: біль в зоні перелому, яка посилюється при осьовому навантаженні на кістку; наявність гематоми; набряк і припухлість тканин в зоні перелому; порушення функції кінцівки. Переломи кісток можуть ускладнюватись кровотечею, травматичним шоком, жировою емболією. При відкритих переломах кровотеча зовнішня, а при закритих – кров утворює гематому в ділянці перелому та в навколишніх тканинах.
Для лікування переломів кісток нижніх кінцівок існує витяжіння за допомогою спеціальної шини Белера (рис. 36) і системи противаг (рис. 37).
Рис. 36. Шина Белера
Травматичний шок– загальна реакція організму на велике пошкодження, яка проявляється пригніченням життєво-важливих функцій, в зв’язку з глибокими змінами на рівні мікроциркуляції та виникненням гіпоксії, що проявляється серцево-судинною, дихальною, ендокринною недостатністю та глибокими розладами нервової системи. Жирова емболія виникає внаслідок попадання жиру, кісткового мозку в судинне русло великого або малого кола кровообігу. Для уточнення діагнозу і виявлення характеру зміщення кісткових відламків проводять рентгенографію в двох взаємно перпендикулярних проекціях.
Рис. 37. Скелетне витяжіння при переломі стегнової кістки.