Laboratorn_Roboti

тиск повітря в калориметрі, Па.

Об’єм повітря, приведений до нормальних умов:

де 22,4 - об єм одного кіломоля повітря за нормальних умов,

м³/кмоль; - молярна маса повітря, рівна 28,96 кг/ кмоль. Середня мольна ізобарна теплоємність повітря,

кДж/ (кмоль К):

де U, V0 і - максимально можливі відносні похибки вимірювання відповідно сили струму, падіння напруги, об’єму повітря і різниці температур.

Максимально можлива відносна похибка вимірювання величини W(I,U,V,T) за допомогою приладу:

де WN - діапазон шкали приладу; W - значення виміряної величини; КW - клас точності приладу.

Конкретні вирази для розрахунку максимально можливих

відносних похибок величин I, U, V0, , Cpm наведенні в табл.4.4.

40

Таблиця 4.3 – Обробка результатів досліду

На основі аналізу похибок вимірювання теплоємності і порівняння дослідного значення теплоємності з табличними слід вказати можливі причини відмінності табличного значення теплоємності і одержаного в результаті виконання лабораторної роботи.

41

4.6Контрольні питання

1.З якою метою в технічних розрахунках використовують теплоємність?

2.Що називається теплоємністю?

3.Від чого залежить теплоємність речовини?

4.За якими принципами класифікують теплоємність?

5.Запишіть співвідношення між питомою ізобарною і ізохорною теплоємностями.

6.В чому різниця між істинною і середньою теплоємностями?

7.З яких основних елементів (вузлів і приладів) складається дослідна установка?

8.Для чого служать конкретні прилади і елементи лабораторної установки?

9.За якою формулою визначається теплота, яка підводиться до дослідної речовини?

10.Що називається класом точності приладу (амперметра, вольтметра і т.п.)?

11.Чому ізобарна теплоємність речовини більша ізохорної?

12.За якою формулою визначається абсолютна похибка прямого багаторазового вимірювання величини?

13.За якою формулою визначається відносна похибка прямого багаторазового вимірювання величини?

14.За якою формулою визначається максимально можлива похибка при непрямому вимірюванні величини, що визначається добутком двох дослідних величин?

15.За якою формулою визначається максимально можлива похибка при непрямому вимірювання величини, що визначається різницею двох дослідних величин?

16.За якою формулою здійснюється приведення об’єму ідеального газу до нормальних умов?

17.За яких причин теплота, що підводиться до дослідної речовини, менша теплоти, яка виділяється електронагрівачем?

18.Вкажіть основні методи дослідного визначення теплоємності речовини.

19.За якими формулами визначається масова і об’ємна теплоємність за даними досліду?

20.Які одиниці вимірювання масової, об’ємної і мольної теплоємностей?

42

5 Лабораторна робота №5

Дроселювання

5.1 Мета і задачі

Вданій лабораторній роботі дослідним шляхом визначаються перепади тиску, об’ємна та масова витрати при дроселюванні потоку повітря на діафрагмі, встановлюється графічна залежність між масовою витратою і перепадом тиску при дроселюванні.

Врезультаті виконання роботи треба засвоїти:

-фізичну суть процесу дроселювання;

-характер зміни параметрів газу при дроселюванні;

-поняття про диференціальний дросель-ефект і його практичне використання.

Виконання лабораторної роботи сприяє поглибленню і закріпленню теоретичних знань, розвитку у студентів навиків експериментальних досліджень.

5.2 Теоретична частина

Процесом дроселювання газу або пари називається незворотний процес зміни їх стану при проходженні через перешкоду (місцеве звуження перерізу каналу) без виконання зовнішньої роботи. Такою перешкодою може бути засувка, заслінка, вентиль, діафрагма і т.п.

При проходженні через місцевий опір (звуження) швидкість газу збільшується, а тиск падає. Отриманий

перепад тиску, рівний p=p1-p2, залежить від природи робочого тіла, його стану, величини співвідношення перерізів звужень і каналу, швидкості руху газу.

Процес адіабатного дроселювання - незворотний процес, що протікає в ізольованій системі, в якій до потоку робочого тіла теплота ззовні не підводиться (q=0), а робота розширення

газу при різниці тисків p=p1-p2 в оточуюче середовище не передається (lтехн=0). Перший закон термодинаміки для потоку можна записати:

або

43

де h1,h2 - значення питомих ентальпій в перерізах віддалених від місцевого опору, Дж/кг; w1,w2 - швидкість потоку до і після місцевого опору, м/с.

Так як до і після дроселювання зміна швидкості потоку незначна і зміною кінетичної енергії можна знехтувати, то з рівняння (5.2) витікає, що:

тобто при адіабатному дроселюванні газу або пари ентальпія його до і після дроселювання не змінюється.

Процес дроселювання завжди пов’язаний з втратою наявної роботи. Дійсно, при дроселюванні газ не виконує корисної роботи над зовнішнім середовищем, а кінетична енергія газу не змінюється, тому вся робота розширення газу від p1 до p2 і робота p1v1 - p2v2, яку виконує навколишнє середовище при проштовхуванні газу через дросель, використовується на подолання сил тертя.

Робота тертя, яка перетворилась в теплоту тертя, супроводжується зростанням ентропії газу. Повна зміна ентропії газу в результаті дроселювання дорівнює:

При дроселюванні ентальпія речовини не змінюється, питомий об’єм збільшується, ентропія зростає. Температура в залежності від умов процесу може зменшуватися, збільшуватися або залишатися незмінною.

Так, як для ідеальних газів ентальпія залежить тільки від температури h=h(t), тому при дроселюванні ідеальних газів температура не змінюється T=idem. Для реальних газів, пари і рідин ентальпія залежить від температури і тиску. Зміна ентальпії визначається з диференціальних співвідношень термодинаміки:

44

З формули (5.6) отримаємо вираз для зміни температури реальних газів, пари і рідини:

dT T T P v dp . (5.7) cP

В процесі дроселювання тиск завжди зменшується, dp<0, теплоємність - завжди величина додатна cP>0. Таким чином, формула (2.8) визначає характер зміни температури.

температура газу в процесі дроселювання зменшується; при

температура газу в процесі дроселювання не змінюється, що відповідає умові дроселювання ідеального газу.

Відношення нескінчено малого приросту температури газу (пари) або рідини до приросту тиску в процесі адіабатного дроселювання називають диференціальним дросельним ефектом.

Розрізняють диференціальний і інтегральний дросельефекти. Вираз диференціального дросель-ефекту має вигляд:

Геометричне місце точок інверсії утворює криву інверсії на

45

діаграмі стану даної речовини. Рівняння кривої інверсії знаходимо з формули (5.7):

Таким чином, на діаграмі стану існують області додатнього і від’ємного дросель-ефекту. При додатньому значенні дросель-ефекту Dh>0 (дроселювання розпочинається від параметрів розміщених всередині кривої інверсії) газ охолоджується, dT<0, а при від’ємному значенні дросельефекту Dh<0 (дроселювання розпочинається від параметрів розміщених зовні кривої інверсії) газ нагрівається, dT>0. Величину Dh називають також коефіцієнтом Джоуля-Томсона.

Температуру інверсії визначають за рівнянням стану. Для реального газу, який описується рівнянням Ван-дер-Ваальса, температура інверсії може бути знайдена за формулою TІНВ=6,75TКР. Температура інверсії більшості газів, за винятком водню і гелію, достатньо велика і процеси дроселювання протікають із зниженням температури.

Процес дроселювання є незворотним. Він супроводжується дисипацією енергії, причому чим більша глибина дроселювання, тим більші втрати роботи, тому, дроселювання парів, газів і рідин в технологічних процесах є не бажане.

Властивість газів зменшувати температуру при адіабатному дроселюванні (в області зміни параметрів стану, коли Dh>0) широко застосовуються в різних установках охолодження, включаючи установку зрідження газів, в яких дроселювання є більш економічно вигідним у порівнянні з іншими способами зниження температури.

При роботі компресорних станцій газопроводів регулювання витрати газу може здійснюватися як дроселюванням потоку газу, так і зміною швидкості обертання вала компресора.

Витратою називається маса чи об’єм газу, що проходить через поперечний переріз трубопроводу за одиницю часу. Одиниці вимірювання витрати G,Q [кг/с];[м3/с].

Між перепадом тиску на дросельному пристрої і масовою витратою робочого тіла існує залежність:

46

де - коефіцієнт витрати, який залежить від геометричних розмірів діафрагми і параметрів потоку, і може бути прийнятий рівним 0,29; f - площа поперечного перерізу

діафрагми, м2; d - діаметр отвору діафрагми 15 мм; - густина газу, кг/м3; p - перепад тиску на дросельному пристрої, Па.

5.3 Опис експериментальної установки

Схема експериментальної установки показана на рис.5.1. Основними елементами установки є камерна діафрагма 5, вентиль 7, газовий лічильник 9, вентилятор 1, прилади для вимірювання тиску 10-14.

Впроцесі виконання роботи вентилятор 1 нагнітає повітря

втрубопровід, а далі через камерну діафрагму 5, яка виконує роль місцевого опору. Так як діаметр отвору діафрагми менший за діаметр трубопроводу (d<D), тиск повітря зменшується. До діафрагми підключено диференційний U - подібний манометр 13, заповнений дистильованою водою.

Цим манометром вимірюється тиск pд, мм.вод.ст.

Таким же місцевим опором є вентиль 7. Перепад тиску

pв на вентилі при проходженні через нього повітря визначається як різниця показів двох U - подібних манометрів

12 і 11 ( pв=h2-h1). Надлишковий тиск повітря у трубопроводі вимірюється манометром 14, температура повітря – термометром 4. Об’ємна витрата повітря Q визначається як різниця кінцевого і початкового показів газового лічильника 9 за одну хвилину.

5.4 Порядок проведення роботи

Перед ввімкненням напруги необхідно встановити ручку трансформатора ЛАТР в положення “Нуль” і повністю відкрити вентиль 7.

Лабораторна установка вмикається тумблером “В” з дозволу викладача. При цьому повинна загорітися лампочка

“НЛ”.

Прикривши на 5-6 обертів вентиль 7, встановіть ручку трансформатора почергово в положення U1, U2, U3, U4, U5 (значення напруги на трансформаторі задається викладачем) і проведіть відповідно по три заміри на кожному режимі вентилятора. Заміри на кожному режимі проводити

47

через 1-2 хв. Час між замірами на режимах 5 хв. Результати замірів занесіть в табл.5.1 протоколу.

Після зняття показів поверніть ручку трансформатора в положення “Нуль” і вимкніть лабораторну установку тумблером “В”.

Таблиця 5.1 - Результати досліду

1

12

3

1

22

3

1

32

3

Атмосферний тиск______________________________

Температура навколишнього середовища ___________

5.5 Обробка результатів досліду

Середнє значення показів приладів на кожному режимі визначається за формулами:

де pi, Qi - перепад тисків і зміна витрати в різних замірах; n - число замірів.

Масова витрата повітря визначається за формулою:

де п - густина повітря, кг/м3, яка знаходиться за рівнянням Клапейрона при температурі досліду:

трубопроводі, Па; T - абсолютна температура навколишнього

49