
- •Івано-Франківський національний технічний
- •Загальні методичні вказівки
- •Лабораторна робота №1
- •2 Теоретичні відомості
- •3 Порядок виконання роботи
- •4 Аналіз результатів роботи. Висновки
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 2
- •2 Теоретичні відомості
- •3 Порядок виконання роботи
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3
- •2 Теоретичні відомості
- •3 Порядок виконання роботи
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4
- •2 Теоретичні відомості
- •3 Порядок виконання роботи
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5
- •2 Теоретичні відомості
- •3 Порядок виконання роботи
- •4 Аналіз результатів роботи. Висновки
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 6
- •2 Теоретичні відомості
- •3 Порядок виконання роботи
- •4 Аналіз результатів роботи. Висновки
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 7
- •2 Теоретичні відомості
- •3 Порядок виконання роботи
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 8
- •2 Теоретичні відомості
- •3 Порядок виконання роботи
- •Приклад виконання лабораторної роботи для варіанту № 20
- •4 Аналіз результатів роботи. Висновки
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 9
- •2 Теоретичні відомості
- •3 Порядок виконання роботи
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 10
- •2 Теоретичні відомості
- •3 Порядок виконання роботи
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 11
- •2 Теоретичні відомості
- •3 Порядок виконання роботи
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 12
- •2 Теоретичні відомості
- •3 Порядок виконання роботи
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 13
- •2 Теоретичні відомості
- •3 Порядок виконання роботи
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 14
- •2 Теоретичні відомості
- •3 Порядок виконання роботи
- •4 Аналіз результатів роботи. Висновки
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 15
- •2 Теоретичні відомості
- •3 Порядок виконання роботи
- •4 Аналіз результатів роботи. Висновки
- •5 Контрольні запитання
- •Перелік рекомендованих джерел
Лабораторна робота № 11
Тема. Генетико-морфологічна будова і властивості ґрунтів Лісостепу України
1 Мета роботи. Ознайомлення з генетико-морфологічною будовою і властивостями основних типів ґрунтів зони Лісостепу України.
Вихідні дані:
1. Конспект лекцій з дисципліни.
2. Фізико-географічні області Лісостепу України (таблиця 11.1).
3. Ґрунти Лісостепу України (таблиця 11.1).
Тривалість роботи – 2 год.
2 Теоретичні відомості
Зона Лісостепу України є північною частиною суббореального (помірного) ґрунтового біокліматичного поясу і простягається безперервною смугою від Передкарпаття на заході до західних відрогів Середньоруської височини (м. Великий Бурлук Харківської області) на сході. Загальна площа зони – 20,2 млн.га, що становить 33,6 % території України.
Лісостепова зона охоплює Тернопільську, Хмельницьку, Вінницьку, Черкаську, Полтавську і Харківську області, південну половину Львівської, Волинської, Рівненської, Житомирської, Київської, Чернігівської, більшу частину Сумської, північні райони Одеської і Кіровоградської областей, частково Івано-Франківську і Чернівецьку області.
Значні розміри зони визначають різноманітність властивостей природних компонентів ландшафтів, регіональні відмінності в їх структурі, господарському використанні.
У лісостеповій зоні виділено 4 агроґрунтові провінції та 18 фізико-географічних областей. До агроґрунтових провінцій цієї зони належать: Західноукраїнська, Дністровсько-Дніпровська, Лівобережно-Дніпровська і Середньоруська підвищена.
На території Західноукраїнської лісостепової провінції (Лісостеп Західний) виділено 5 фізико-географічних областей, а саме: Волинське Опілля, Розточчя й Опілля, Західноподільське Опілля і Прут-Дністровська область.
Опілля – острівні рівнини та горбисті обезліснені території серед мішаних лісів і широколистяних лісових масивів, які виникли в результаті давнього землеробського освоєння земель із сірими й темно-сірими опідзоленими ґрунтами. При цьому утворились поля, опілля, обмежені лісами.
Дністровсько-Дніпровська лісостепова провінція охоплює південну і центральну частину Подільської височини, Придністровську височину, приурочені до Українського щита.
У структурі ландшафтів цієї провінції, які належать до підкласу підвищених, помітні внутрішньозональні відмінності, що сприяло виділенню 7 фізико-географічних областей: Північно-Придніпровської, Київської підвищеної, Придніпровсько-Подільської, Подільсько-Побузької, Центрально-Придніпровської,Південно-Подільської підвищеної і Південно-Придніпровської підвищеної.
Лівобережно-Дніпровська лісостепова провінція займає значні площі Придніпровської низовини. За ландшафтною структурою провінція поділяється на 4 фізико-географічні області: Північно-Дніпровський терасово-рівнинний Лісостеп, Південно-Дніпровський терасово-рівнинний Лісостеп, Північний Полтавський Лісостеп і Південний Полтавський Лісостеп.
Середньоруська підвищена лісостепова провінція представлена південно-західними відрогами Середньоруської височини, які утворюють горбистий розчленований рельєф. У ландшафтній структурі цієї провінції виділяють 2 фізико-географічні області: Сумський підвищений Лісостеп і Харківський підвищений Лісостеп.
У структурі ґрунтового покриву Лісостепової зони значні площі займають сірі лісові ґрунти, чорноземи опідзолені, чорноземи вилугувані, чорноземи реградовані (перетворені), чорноземи типові та ін.