- •Ю.Ф. Ткаченко
- •Лабораторна робота №1
- •Статистична обробка даних визначення
- •Фізичних властивостей гірських порід
- •(Розподіл петрофізичних груп)
- •Література
- •Література
- •Лабораторна робота №3 Аналіз множинного кореляційного звязку фізичних параметрів гірських порід
- •Література
- •Лабораторна робота №4 Визначення густини гірських порід гідростатичним зважуванням
- •Література
- •Лабораторна робота №5 Визначення густини порових взірців
- •Література
- •Лабораторна робота №6 Визначення коефіцієнта відкритої пористості
- •Література
- •Лабораторна робота №7 Визначення коефіцієнта загальної пористості ваговим способом
- •Література
- •Лабораторна робота №8 Дослідження звязку між густиною гірських порід і коефіцієнтом загальної пористості
- •Література
- •Лабораторна робота №9 Визначення густини гірських порід у польових умовах
- •Література
- •Лабораторна робота №10 Визначення магнітної сприйнятливості індукційним способом
- •Література
- •Лабораторна робота №11 Визначення намагніченості гірських порід по магнітним аномаліям
- •Література
- •Лабораторна робота №12 Визначення питомого електричного опору гірських порід
- •Література
- •Лабораторна робота №13 Визначення модулів і коефіцієнтів пружності по швидкостям поздовжніх і поперечних хвиль
- •Література
- •Лабораторна робота №14 Визначення швидкостей пружних хвиль за даними всп
- •Пластова швидкість – це осереднена істинна швидкість в межах одного пласта заданої потужності
- •Розраховують Vп за даними вертикальних годографів (тобто залежність ti від Hi).
- •Література
- •Лабораторна робота№15 Визначення швидкості пружних хвиль ультразвуковим методом
- •Література
- •Лабораторна робота №16
- •Література
- •Лабораторна робота №17 Дослідження залежності швидкості пружних хвиль з глибиною
- •Література
Література
1. Физические свойства горных пород и полезных ископаемых. Справочник геофизика. под ред. Дортман Н.Б.. М., Недра, 1984.
2. Гравиразведка. Справочник геофизика. под ред. Мудрецовой Е.А., Веселова К.Е... М., Недра, 1990.
Лабораторна робота №10 Визначення магнітної сприйнятливості індукційним способом
1.Мета і завдання роботи
Метою роботи єзасвоєння методики визначення магнітних властивостей гірських порід в лабораторних умовах.
Задача роботи– визначити магнітну сприйнятливість зразків гірських порід індукційним способом.
2.Основні положення
Основним магнітним параметром гірських порід є магнітна сприйнятливість , яка виконує роль коефіцієнта пропорційності між намагніченістю речовиниIі напруженістю зовнішнього магнітного поляH
.(1)
За одиницю магнітної сприйнятливості приймають: в системі СІ – 10-5од. СІ, в системіCGS– 10-6од.CGS(10-6од.CGS=1.2610-5СІ).
По магнітним властивостям гірські породи діляться на три групи: діамагнетики, парамагнетики і ферромагнетики. Діамагнетики мають відємну і дуже малу (кілька одиниць 10-6CGS) магнітну сприйнятливість. До них відносяться деякі мінерали і гірські породи, наприклад, кварц, камяна сіль, мармур, нафта, графіт; метали – золото, срібло, мідь, свинець.
У парамагнетиків магнітна сприйнятливість невелика і має додатній знак. Парамагнетиками є більшість осадових, метаморфічних і вивержених порід.
Найбільші значення (до кількох од. CGS) мають ферромагнітні мінерали: магнетит, титаномагнетит, ільменит, пиротин. Магнітна сприйнятливість більшості гірських порід визначається, головним чином, вмістом ферромагнітних мінералів.
3.Індукційний спосіб визначення магнітної сприйнятливості.
В індукційному способі мірою зміни індукційності вимірювальної котушки є магнітна сприйнятливість зразка породи
, (2)
де: - зміна індуктивності вимірювальної котушки;
- індуктивність вимірювальної котушки при відсутнос-ті зразка.
Визначення величини зміни індуктивності виконується шляхом вимірювання частоти власних коливань резонансного контуру. Індуктивністю контуру є вимірювальна котушка. Зміна частоти власних коливань під дією зразка дорівнює
, (3)
де: f0 – частота при відсутності зразка.
З формули (3) видно, що для значень 0,5 од.СІ залежність між магнітною сприйнятливістю і зміною частоти близька до лінійної. Це дозволяє використати лінійну шкалу вимірів.
4.Порядок виконання роботи
4.1.Ознайомитись з технічною інструкцією прилада КП-1 і підготувати його до роботи. Поблизу прилада неповинно бути магнітоактивних предметів.
4.2.Виконати установку опорної частоти: натиснути кнопку ИЗМЕРЕНИЕ, після звукового сигналу на табло повинен зявитися символ “0” /ОЖИДАНИЕ/ в лівому розряді табло.
4.3.Встановити на площину датчика прилада зразок породи і натиснути кнопку ИЗМЕРЕНИЕ. Після звукового сигналу на табло установиться значення магнітної сприйнятливості.
4.4.Для повторного вимірювання сприйнятливості необхідно зняти зразок і перейти до виконання пунктів 4.2., 4.3.
4.5.Показники прилада, наближені до 99999, свідчать про належність зразка до ферромагнітних або діамагнітних речовин. Тепер, якщо віддалити зразок на 1-2 мм від площини датчика прилада, то зменьшення показників табло дозволить віднести його до ферромагнетиків, а падіння показника табло до нуля – до діамагнетиків.
4.6.Для визначення магнітної сприйнятливості діамагнітного зразка необхідно режим ОЖИДАНИЕ виконати із зразком на датчику, а режим ИЗМЕРЕНИЕ – без нього. Отриманий результат необхідно взяти із знаком “мінус”.
4.7.Якщо розміри зразка меньші ніж 100х100х50 мм, в результати вимірювань необхідно вводити поправки за розмір (табл. 1, 2). Крім того, враховується поправка за нерівність поверхні зразка (табл. 3).
Таблиця 1 - Поправка за розмір зразка
Розмір зразка, мм |
60 |
70 |
80 |
90 |
100 |
Поправочний коефіцієнт |
1.19 |
1.11 |
1.05 |
1.03 |
1.01 |
Таблиця 2 - Поправка за діаметр зразка
Діаметр зразка, мм |
60 |
70 |
80 |
90 |
100 |
110 |
120 |
Поправочний коефіцієнт |
1.63 |
1.53 |
1.46 |
1.41 |
1.38 |
1.35 |
1.33 |
Таблиця 3 - Поправка за нерівність поверхні зразка
Нерівність поверхні, мм |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Поправочний коефіцієнт |
1.07 |
1.15 |
1.23 |
1.32 |
1.41 |
Нерівність поверхні, мм |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
Поправочний коефіцієнт |
1.51 |
1.61 |
1.72 |
1.84 |
1.96 |
5.Питання для самоконтролю
1. В чому полягає суть індукційного способу визначення магнітної сприйнятливості?
2. Як класифікуються речовини по магнітним властивостям?
3. Які гірські породи і мінерали відносяться до діамагнетиків?
4. Які речовини відносяться до ферромагнетиків?
5. Які гірські породи відносяться до парамагнетиків?
6. Які границі зміни магнітної сприйнятливості мають гірські породи і мінерали?