- •Ю.Ф. Ткаченко
- •Лабораторна робота №1
- •Статистична обробка даних визначення
- •Фізичних властивостей гірських порід
- •(Розподіл петрофізичних груп)
- •Література
- •Література
- •Лабораторна робота №3 Аналіз множинного кореляційного звязку фізичних параметрів гірських порід
- •Література
- •Лабораторна робота №4 Визначення густини гірських порід гідростатичним зважуванням
- •Література
- •Лабораторна робота №5 Визначення густини порових взірців
- •Література
- •Лабораторна робота №6 Визначення коефіцієнта відкритої пористості
- •Література
- •Лабораторна робота №7 Визначення коефіцієнта загальної пористості ваговим способом
- •Література
- •Лабораторна робота №8 Дослідження звязку між густиною гірських порід і коефіцієнтом загальної пористості
- •Література
- •Лабораторна робота №9 Визначення густини гірських порід у польових умовах
- •Література
- •Лабораторна робота №10 Визначення магнітної сприйнятливості індукційним способом
- •Література
- •Лабораторна робота №11 Визначення намагніченості гірських порід по магнітним аномаліям
- •Література
- •Лабораторна робота №12 Визначення питомого електричного опору гірських порід
- •Література
- •Лабораторна робота №13 Визначення модулів і коефіцієнтів пружності по швидкостям поздовжніх і поперечних хвиль
- •Література
- •Лабораторна робота №14 Визначення швидкостей пружних хвиль за даними всп
- •Пластова швидкість – це осереднена істинна швидкість в межах одного пласта заданої потужності
- •Розраховують Vп за даними вертикальних годографів (тобто залежність ti від Hi).
- •Література
- •Лабораторна робота№15 Визначення швидкості пружних хвиль ультразвуковим методом
- •Література
- •Лабораторна робота №16
- •Література
- •Лабораторна робота №17 Дослідження залежності швидкості пружних хвиль з глибиною
- •Література
Література
1. Физические свойства горных пород и полезных ископаемых. Справочник геофизика. /под ред. Дортман Н.Б./. М., Недра, 1984.
2. Руководство к лабораторным работам по курсу Петрофизика /под ред. Дахнова В.Н./. М., Недра, 1982.
Лабораторна робота №11 Визначення намагніченості гірських порід по магнітним аномаліям
1.Мета і завдання роботи
Метою роботи єзакріплення теоретичних знань, практичне використання методів визначення намагніченості г.п. по результатам вимірювання магнітного поля над геологічними структурами.
Завдання роботи– визначити середню намагніченість порід по аномальному магнітному полю.
2.Основні положення
Намагніченість, яку визначають польовими методами, звичайно характеризує середню величину цього параметру Iсердля деякого обєму порід. Похибка оцінкиIсерскладає 10-30% і залежить від степені неоднорідності намагніченості обєкту, абсолютних значень намагніченості, точності реєстрації магнітного поля, впливу аномалій техногенного походження і т.п.
Аномальне магнітне поле дозволяє оцінити сумарне значення індуктивної і природньої залишкової намагніченості. Дані про аномальне магнітне поле отримують з результатів наземних або повітряних магнітних знімань. Методика визначення намагніченості по аномальним магнітним полям суттєво різна для геологічно відкритих і закритих районів.
В першому випадку магнітні поля гірських порід, що залягають неглибоко, мають різко диференцьований характер, який є наслідком неоднорідного розподілу магнітних властивостей. В закритих районах магнітні обєкти, які знаходяться глибоко від земної поверхні, створюють плавні магнітні аномалії. Інтенсивність аномалій над глибинними обєктами суттєво залежить від їх геометрії. В звязку з цим, точність визначення намагніченості таких обєктів залежить від точності обчислення їх геометричних параметрів ї звичайно нижча, ніж у відкритих районах.
2.1. Визначення намагніченості у геологічно відкритих районах. Середню намагніченість обчислюють за формулою однорідного тонкого вертикального пласта, намагніченого в напрямі геомагнітного поля
, (1)
де: - середнє значення модуля вектора намагніченості, 10-2А/м;
- середня амплітуда аномалій, нТл;
i– магнітне нахилення, градуси;
;
А– азимут простирання пласта.
Формула (1) дає похибку не більшу 25%, якщо виконуються співвідношення
b>5h, e>2b,
де: 2b– потужність пласта;
h– глибина верхньої кромки;
2e– глибина нижньої кромки.
Формула (1) не враховує вплив нормального магнітного поля, який може суттєво відрізнятися від нульового рівня поля, прийнятого для розрахунків.
2.2. Інтегральний спосіб оцінки намагніченості можна застосовувати як для відкритих, так і для закритих регіонів при неоднорідній намагніченості гірських порід. Цей спосіб розроблений для двохмірних диференцьовано намагнічених вертикальних пластів з обмеженою глибиною нижньої кромки. Припускається, що гірські породи намагнічені в напрямку нормального магнітного поля, вертикальні і горизонтальні розміри пласта більші 2h. Значення середньої намагніченості обєкта визначається через площуFміж кривоюТаі дотичною проведеною через мінімуми кривої (рис. 1а):
, (2)
де: 2b– горизонтальні розміри обєкта, які знаходять як віддаль між точками перегину кривоїТа;
К1,К2 – поправочні коефіцієнти (рис. 1б, в).
Рисунок 1 - Параметри магнітної аномалії (а) і
номограми для визначення коефіцієнтів К1(б),
К2(в)
3.Порядок виконання роботи
3.1.По картам магнітних аномалій оцінити середню намагніченість гірських порід за формулою вертикального пласта (1) та інтегральним способом.
3.2.Дати аналіз причин розходжень отриманих результатів.
3.3.Звіт з лабораторної роботи повинен містити:
- графіки магнітних аномалій;
- формули і результати обчислень по ним;
- висновки.
4.Питання для самоконтролю
1. Які обмеження мають польові методи визначення намагніченості?
2. Як використовується геологічна інформація при оцінці намагніченості польовими методами?
3. Як можна зменшити вплив нормального магнітного поля на визначення намагніченості по магнітним аномаліям?
4. Яку точність мають польові методи?