
- •Ю.Ф. Ткаченко
- •Лабораторна робота №1
- •Статистична обробка даних визначення
- •Фізичних властивостей гірських порід
- •(Розподіл петрофізичних груп)
- •Література
- •Література
- •Лабораторна робота №3 Аналіз множинного кореляційного звязку фізичних параметрів гірських порід
- •Література
- •Лабораторна робота №4 Визначення густини гірських порід гідростатичним зважуванням
- •Література
- •Лабораторна робота №5 Визначення густини порових взірців
- •Література
- •Лабораторна робота №6 Визначення коефіцієнта відкритої пористості
- •Література
- •Лабораторна робота №7 Визначення коефіцієнта загальної пористості ваговим способом
- •Література
- •Лабораторна робота №8 Дослідження звязку між густиною гірських порід і коефіцієнтом загальної пористості
- •Література
- •Лабораторна робота №9 Визначення густини гірських порід у польових умовах
- •Література
- •Лабораторна робота №10 Визначення магнітної сприйнятливості індукційним способом
- •Література
- •Лабораторна робота №11 Визначення намагніченості гірських порід по магнітним аномаліям
- •Література
- •Лабораторна робота №12 Визначення питомого електричного опору гірських порід
- •Література
- •Лабораторна робота №13 Визначення модулів і коефіцієнтів пружності по швидкостям поздовжніх і поперечних хвиль
- •Література
- •Лабораторна робота №14 Визначення швидкостей пружних хвиль за даними всп
- •Пластова швидкість – це осереднена істинна швидкість в межах одного пласта заданої потужності
- •Розраховують Vп за даними вертикальних годографів (тобто залежність ti від Hi).
- •Література
- •Лабораторна робота№15 Визначення швидкості пружних хвиль ультразвуковим методом
- •Література
- •Лабораторна робота №16
- •Література
- •Лабораторна робота №17 Дослідження залежності швидкості пружних хвиль з глибиною
- •Література
Література
1. Руководство к лабораторным работам по курсу «Петрофизика». М., Недра, 1982.
Лабораторна робота №6 Визначення коефіцієнта відкритої пористості
1.Мета і завдання роботи
Метою роботи єознайомлення з методикою визначення коефіцієнта відкритої пористості.
Завдання роботи– для даної групи взірців гірських порід визначити коефіцієнт відкритої пористості.
2. Основні положення
Коефіцієнт відкритої пористості визначається обємом пор, які зєднані між собою в породі і з оточуючим середовищем. Відкриту пористість можна визначити ваговим, обємно-ваговим, обємним способами. Найбільш точним є ваговий спосіб. Суть способу полягає у визначенні маси сухого і насиченого нафтою взірця з наступним знаходженням обєму парафінованого взірця шляхом зважування його у нафті (метод Преображенського)
,
(1)
де:
- обєм пор, що
заповнені нафтою;
Vc– обєм сухого взірця.
3.Прилади і матеріали
1. Ваги з гирьками.
2. Чистий парафін.
3. Посудина з нафтою.
4. Дріт.
4.Порядок виконання роботи
4.1.Визначити масу сухого взірця на вагах у повітрі (mc).
4.2.Аналогічно визначити масу дроту (mдр).
4.3. Прикріпити дріт до взірця і останній опустити в посудину з нафтою. Час насичення – доки не перестануть зявлятися повітряні бульбашки з взірця.
4.4.Визначити масу взірця, насиченого
нафтою, у повітрі разом з проводом ().
4.5.Визначити масу насиченого взірця,
зваживши його у нафті ().
4.6.Виконати розрахунки за формулами:
а) обєм сухого взірця
,
(2)
де: н– густина нафти (приняти рівною 0,710-3кгм3).
б) обєм відкритих пор
,
(3)
в) визначити коефіцієнт відкритої пористості за формулою (1).
4.7.Визначити коефіцієнт закритої пористості
,
(4)
де:
- коефіцієнт загальної пористості.
4.8.Результати вимірювань і розрахунків оформити в таблицю.
По-ро-да |
mс (г) |
m |
m (г) |
Vс (см3) |
V (см3) |
k |
k |
k |
При-міт-ка |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5.Питання для самоконтролю
1. Суть вагового способу визначення відкритої пористості?
2.Як можна визначити коефіцієнт закритої пористості?
Література
1. 1. Руководство к лабораторным работам по курсу «Петрофизика». М., Недра, 1982.
Лабораторна робота №7 Визначення коефіцієнта загальної пористості ваговим способом
1.Мета і завдання роботи
Метою роботи єзасвоєння теоретичного матеріалу, ознайомлення з методами визначення коефіцієнта пористості.
Завдання роботи– визначити коефіцієнт загальної пористості ваговим способом для виданих взірців порід і похибку вимірювань.
2.Основні положення
Гірські породи, мінерали не являються суцільними тілами. Вони мають пустоти (пори), тріщини, які в природних умовах заповнені пластовою водою, нафтою, газами, або сумішю цих флюідів.
По походженню пори діляться на первинні, які сформувались в момент утворення гірської породи в процесі його літогенезу.
По формі пори бувають: близькими до ромбовидних; близькими до тетраідних; каферновидні; тріщинуваті; пузирчаті; каналовидні; близькими до форми зерен кристалічної породи і інші.
За розмірами пори класифікуються на: 1) зверхкапілярні; 2) капілярні; 3) субкапілярні. Деколи пори ще діляться на мікро- і макропори.
На практиці розрізняють загальну, відкриту, закриту, ефективну, статичну і динамічну пористість гірських порід.
Кількісно обєм всіх пор і пустот в гірській породі принято оцінювати відношенням обєму всіх пор до обєму сухої породи
,
(1)
де:
- коефіцієнт загальної пористості;
Vп – обєм пор;
Vс- обєм сухої породи.
Для визначення коефіцієнта загальної пористості необхідно виміряти обєм всіх пор (Vп) і повний обєм сухого взірця (Vс). Практично виміряти обєм всіх пор неможливо, тому що частина з них не звязані одні з другими. У звязку з цим коефіцієнт загальної пористості визначають з співвідношення
,
(2)
де: Vт- обєм твердої фази породи;
Vс- обєм сухого взірця;
mт,mс– відповідно маса твердої фази і сухої породи;
-
густина твердої фази і сухої породи.
Коефіцієнт загальної пористості в
лабораторних умовах визначається
ваговим способом (способом Мельчера).
Суть способу полягає у визначенні
густини твердої фази ()
і сухого взірця (
).
Підставивши визначені параметри у
формулу (2), розраховують коефіцієнт
загальної пористості. Даний спосіб
використовують для густинних і
слабозцементованих взірців пісково-глинистих
порід.
3.Прилади і матеріали
1. Технічні ваги з гирьками.
2. Посудина з дистильованою водою.
3. Металічна ступка з металевою посудиною.
4. Сито з діаметром отворів 0,1 і 0,25 мм.
5. Пікнометр (вмісткістю 25 і 50 мл).
6. Склянна воронка.
4.Порядок виконання роботи
4.1.На вагах визначити масу сухого пікнометра (mп).
4.2.Заповнити пікнометр водою і зважити
його ().
4.3.Металевою ступкою подрібнити взірець і просіяти через сито.
4.4.У сухий пікнометр висипати подрібнений
взірець на 13 частину
і на вагах визначити масу пікнометра з
породою ().
4.5.У пікнометр з породою влити дистильованої
води до мітки. На вагах визначити масу
пікнометра з породою і водою ().
4.6.Розрахувати густину твердої фази за формулою
,
(3)
де: в– густина дистильованої води (110-3кгм3).
4.7.Густину сухого взірця визначити способом, що описаний у лабораторній роботі №2 (пункти 1-7).
4.8.Масу твердої фази породи визначають за формулою
.
(4)
4.9.Коефіцієнт загальної пористості визначити за формулою (2).
4.10.Визначити похибки вимірювань.
4.11. Звітні матеріали: розрахункові формули; результати вимірювань оформити у вигляді таблиці
Порода |
mт, (г) |
mс (г) |
т, (гсм3) |
с, (гсм3) |
k (%) |
Примітка |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5.Питання для самоконтролю
1. Як класифікуються пори за розмірами, формою, походженням?
2. Як класифікується пористість гірських порід?
3. Як можна визначити загальну пористість в лабораторних умовах?