Посудин укр.

Визначити аеродинамічну температуру Т0 земної поверхні, якщо швидкість тертя U* = 0,2 м/с.

Розв’язання

Використовуючи співвідношення ( 25.19 ), визначимо величини – параметра шорсткості та зміщення нульової поверхні: zH = 0,002 м; d = 0,06 м.

Обчислюємо величини ( z – d )/zH та ln( z – d )/zH ; результати заносимо в таблицю:

ln[(z-d)]/zH

6

4

2

t, 0C

Рис. 25.11. Графік залежності ln( z – d )/zH від температури

Підставляємо Т0 = 35 0С в рівняння ( 25.18 ) і знаходимо значення відчутної теплоти:

Н = (Т0 − Т) 0С ·[0,4· с Дж м-3(0С)-1 ∙U*(м/с)]/ ln( z – d )/zH =

313

ДОДАТОК

Психрометричні таблиці

1. Пружність водяної пари, мм рт. ст.

315

3. Панель психрометра Августа

317

Енергетична яскравість Le − в точці поверхні і в заданому напрямку відношення сили випромінювання елемента поверхні до площі ортогональної проекції цього елемента на площину, перпендикулярну до цього напрямку:

)

де dS − площа елемента поверхні, що випромінює; − кут, який визначає напрямок випромінювання.

Одиниця енергетичної яскравості − ват на стерадіан-квадратний метр

[ Вт/ср м2].

Енергетична освітленість Ее в точці поверхні − відношення потоку випромінювання, що падає на елемент поверхні, до площі цього елемента:

Одиниця енергетичної освітленості − ват на квадратний метр [ Вт/м2]. Енергетична світність Ме в точці поверхні − відношення потоку

випромінювання, що виходить від елемента поверхні, до площі цього елемента:

а при рівномірному висиланні світла в тілесному куті світловий потік визначається так:

319

Одиниця сили світла − кандела [ кд ] = [ лм/ср ].

Яскравість Lc в точці поверхні і в даному напрямку − відношення інтенсивності світла елемента поверхні до площі ортогональної проекції цього елемента на площину, перпендикулярну до даного напрямку:

де dS − площа елемента поверхні, що випромінює; − кут, який визначає напрямок випромінювання.

Одиниця яскравості − кандела на квадратний метр [ кд/м2].

Освітленість Ес в точці поверхні −відношення світлового потоку, що падає на елемент поверхні, до площі цього елемента:

Одиниця освітленості − люкс [ лк ] = [ лм/м2 ].

Світність Мс в точці поверхні − відношення світлового потоку, що виходить з елемента поверхні, до площі цього елемента:

Одиниця світності − люмен на квадратний метр [ лм/м2 ].

320

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Посудін Ю.І. Спектроскопічний моніторинг агросфери. Київ,

Урожай,1998.−127 с.

Посудін Ю.І. Фізика і біофізика навколишнього середовища.

Київ, Світ, 2000. −300 с.

Посудін Ю.І. Методи вимірювання параметрів навколишнього середовища. Київ, Світ, 2003. −286 с.

Посудін Ю.І. Фізика з основами біофізики. Київ, Світ, 2003. −400 с.

Посудін Ю.І. Біофізика рослин. Нова книга, Вінниця, 2004. −252 с.

Посудін Ю.І. Методи неруйнівної оцінки якості та безпеки сільськогосподарських і харчових продуктів. Київ: Арістей, 2005. −407 с.

Посудін Ю.І. Практикум з методів вимірювання параметрів навколишнього середовища. Київ, ЗАТ „НІЧЛАВА”, 2007. −226 с.

Посудін Ю.І. Фізика.БНАУ, 2008. −464 с.

Посудін Ю.І. Біофізика і методи аналізу навколишнього середовища

(Навчальний посібник). К.: Видавничий центр НУБіП України. 2009.-234 с.

Akoev G.N., Alekseev N.P., Krylov B.V. (1988) Mechanoreceptors. Their Functional Organization. Springer Verlag. Berlin/ Heidelberg/ New York/ London /Paris /Tokyo,–197 p.

Ambio. A Journal of the Human Environment. Special Issue. 1995. Vol. XXIV, N 3, May.

Atmospheric Microbial Aerosols. Theory and Application (1994). B.Lighthart and A.J. Mohr, eds. Charman Hall, –397 p.

Barth, F. G. (1982) Spiders and vibratory signals: sensory reception and behavioral significance. In: Spider Communication Mechanisms and Ecological Significance, (Ed. by Witt, P. N. & Rovner, J. S.), pp. 66–122. Princeton, New Jersey: Princeton Univ. Press.

Benedict R.P. (1984) Fundamentals of Temperature, Pressure, and Flow Measurements, John Wiley & Sons, New York.

Bioacoustics, B. Lewis, ed. London-N.Y.-Paris-San Diego-San Francisco-San Paulo-Sydney-Tokyo-Toronto, Academic Press, 1983.

Bioaerosols Handbook (1995) C.S.Cox and C.M.Wathes, eds. Lewis Publishers, Boca Raton-London-Tokyo. –623 p.

Blake M.P., Mitchell W.S.(1972) Vibration and Acoustical Measurement Handbook, Spartan Books, New York-Washington.–649 p.

Boeker E., Rienk van Grondelle (2001) Environmental Science: Physical Principles and Applications. Wiley & Sons, Australia.

321

Brownell, P. & Farley, R. D. (1979) Detection of vibrations in sand by tarsal sense organs of the nocturnal scorpion, Paruroctonus mesaensis// J.Comp.Physiol. A 131: 23-30.

Brownell, P. & Farley, R. D. (1979) Orientation to vibrations in sand by the nocturnal scorpion Paruroctonuss mesaensis: mechanism of target localization// J. Comp. Physiol. A 131: 31–38.

Brownell, P. H. (1977) Compressional and surface waves in sand: used by desert scorpions to locate prey// Science 197:479–482.

Campbell G.S., Norman J.M. (1998) Environmental Biophysics. 2nd ed. Springer: New York. – 286 p.

Chapin III F.S., Matson P.A., Mooney H.A. (2002) Principles of Terrestrial Ecosystem Ecology. Springer-Verlag.

Chizhevsky A.L. (1976) The Terrestrial Echo of Solar Storms. Moscow. –366 p.

Comparative Hearing: Mammals. (1994) R. Fay & A.N. Popper, eds. Springer Handbook of Auditory Research Series. Springer-Verlag, NY.

Craig H, Gordon L. Deuterium and oxygen-18 variations in the ocean and the marineatmosphere. In: Symposium on marine geochemistry. Graduate school of Oceanograophy, Univ. Rhode Island, Occ Publ. No3: 277.

Datta A.K. (2002) Biological and Bioenvironmental Heat and Mass Transfer. Marcel Dekker AG.New York, Basel.

Dooling, R.J. (1980). Behavior and psychophysics of hearing in birds. In A. Popper and R. Fay (Eds.), Comparative Studies of Hearing in Vertebrates. (pp. 261–288). New York: Springer-Verlag.

Dusenbury D.B. (1992) Sensory Ecology. How Organisms Acquire and Respond to Information. W.H. Freeman and Company, N.Y.–558 p.

Eagleson P.S. (2002) Ecohydrology. Darwian expression of vegetation form and function Cambridge Univ. Press.

Ehleringer J.R., Cerling T.E. (2002) Stable Isotopes. Vol. 2, The Earth system: biological and ecological dimensions of global environmental change, pp 544-550, Ed.H.A. Mooney and J.G. Canadell. In: Encyclopedia of Global Environmental Change. John Wiley & Sons, Ltd, Chichester.

Evans, H. D. (1998). The Physiology of Fishes, Second Edition. CRC Press, New York.

Farquhar T.T., O`Leary M.N., Berry J.A. (1982). On the realationship between carbon isotope discrimination and the intercellular carbon dioxide concentration in leaves// Australian Jurnal of Plant Physiology, 9: 121–137.

Fay R.R.. (1988). Hearing in Vertebrates: a Psychophysics Databook. Hill-Fay Associates, Winnetka IL.

322