- •З м і с т
- •Передмова
- •Звернення до Користувача
- •Синопсис
- •1 Рекомендації Ради Європи в їх політичному та освітньому контекстах
- •1.1 Що таке Рекомендації Ради Європи?
- •1.2 Цілі та завдання мовної політики Ради Європи
- •1.3 Що таке "плюрилінгвізм"?
- •1.4 Для чого потрібні ррє?
- •1.5 Для чого можуть бути використані ррє?
- •1.6 Яким критеріям відповідають ррє?
- •2 Підхід, прийнятий у ррє
- •2.1 Діяльнісно-орієнтований підхід
- •2.2 Рекомендовані рівні володіння мовою
- •2.3 Вивчення та викладання мови
- •2.4 Оцінювання мовних досягнень
- •З Рекомендовані рівні володіння мовою
- •3.1 Дескриптивні критерії рівнів володіння
- •3.2 Рекомендовані рівні володіння мовою ррє
- •3.3 Презентація загальнорекомендованих рвм
- •3.4 Ілюстративні дескриптори
- •3.5 Гнучкість у розгалуженому підході
- •3.6 Узгодженість компонентів змісту в загальнорекомендованих рвм
- •3.7 Як читати шкали ілюстративних дескрипторів
- •3.8 Як користуватись шкалами дескрипторів рвм
- •3.9 Рвм і ступені досягнень
- •4 Користування мовою та користувач / той, хто вивчає мову
- •4.1 Контекст користування мовою
- •4.2 Теми спілкування
- •4.3 Комунікативні завдання і цілі
- •4.4 Комунікативні мовленнєві види діяльності і стратегії
- •4.5 Процеси мовленнєвого спілкування
- •4.6 Тексти
- •5 Компетенції користувача/того, хто вивчає мову
- •5.1 Загальні компетенції
- •5.2 Комунікативні мовленнєві компетенції
- •6 Процеси вивчення і викладання мови
- •6.1 Чого саме учні повинні вчитись або чим володіти?
- •6.2 Процеси вивчення мови
- •6.3 Що може зробити кожен користувач Рекомендацій для полегшення вивчення мови?
- •6.4 Деякі методологічні напрями вивчення та викладання сучасних мов
- •6.5 Типові і випадкові помилки
- •7 Завдання та їх роль у навчанні мови
- •7.1 Характеристика завдань
- •7.2 Виконання завдання
- •7.3 Складність завдання
- •8 Лінгвістична диверсифікація і програма
- •8.1 Дефініція та основний підхід
- •8.2 Напрями у складанні програм
- •8.3 До процедури складання програм
- •8.4 Оцінювання і шкільне, позашкільне та післяшкільне навчання
- •9 Контроль
- •9.1 Вступ
- •9.2 Рекомендації як довідник для реалізації контролю
- •9.3 Типи контролю
- •9.3.11 Глобальний/аналітичний контроль
- •9.4 Прийнятний контроль і метасистема
- •Загальна бібліографія
- •Додаток а: Розробка дескрипторів рівнів володіння мовою
- •Додаток б: Ілюстративні шкали дескрипторів
- •Додаток в: шкали dialang
- •Iнші шкали dialang, основані на Загальноєвропейських Рекомендаціях
- •Додаток г: Твердження "Може робити" за alte
3.7 Як читати шкали ілюстративних дескрипторів
Використовуються шість основних рівнів, введених у розділі 3: А1 (інтродуктивний), А2 (виживання), В1 (рубіжний), В2 (просунутий), СІ (автономний) та. СІ (компетентний). Рівні середньої частини шкали - Виживання, Рубіжний та Просунутий - часто мають позначки розподілу, зображені тонкою лінією, про що згадувалось вище. Як уже говорилось, дескриптори нижче тонкої лінії представляють відповідний вихідний рівень. Дескриптори, розміщені над лінією, означають рівень володіння, який є значно вищим, ніж той, який представлено на вихідному рівні, але це не є завершальним для наступного рівня. Основою для такого розрізнення є емпіричний розподіл по шкалі. Там, де немає розподілу рівнів А2 (Waystage), В 1 (Threshold) або В2 (Vanstage), дескриптор представляє вихідний рівень. У таких випадках не знайшлось формулювання, яке б помістилось між двома сусідніми вихідними рівнями.
Деякі люди читають шкалу дескрипторів переважно від нижчого до вищого рівня; інші читають якраз навпаки. Для послідовності усі шкали представлені з рівнем С2 (компетентним) на верхівці, а з АІ (інтродуктивним) внизу.
Кожен рівень може розглядатися як підсумок рівнів, які на шкалі знаходяться нижче, ніж він. Інакше кажучи, якщо хтось знаходиться на рівні В 1 (Рубіжний), то ця особа вважається здатною виконувати також усе, про що записано на А2 (Виживання) і навіть робити це краще. Це означає, що параметри, характерні для рівня володіння мовою на А2 (Виживання), наприклад "за умови, коли мовлення чітке і повільне ", втрачатимуть силу або будуть неприйнятними для дотримання/ виконання на рівні В 1 (Рубіжний).
Не кожний елемент чи аспект у дескрипторі повторюється на наступному рівні. Слід сказати, що характеристики на кожному рівні вибірково описують те, що на цьому рівні здається особливим або новим. Вони не повторюють систематично усі елементи, згадані на нижчому рівні, з найменшою зміною у формулюванні, щоб показати зростання труднощів.
Не кожний рівень описується на всіх шкалах. Складно зробити висновки через відсутність певної Сфери на певному рівні, оскільки це може трапитись з однієї з наступних причин або їх комбінації:
• Сфера існує на цьому рівні: деякі дескриптори були включені до дослідного проекту, але їх випущено у контролі якості;
• Сфера, можливо, існує на цьому рівні: дескриптори, скоріше за все, могли бути записані, проте цього не сталося;
• Сфера може існувати на цьому рівні: проте формулювання здається занадто складним або зовсім неможливим;
• Сфера не існує або не є релевантною на цьому рівні; тут не можна здійснити розрізнення.
Якщо користувачі Рекомендацій захочуть використати банк дескрипторів, їм слід буде вирішити питання про те, що робити з прогалинами у даних дескрипторах. У цьому випадку такі прогалини можуть бути заповнені під час подальшої розробки у відповідному контексті, та/або доповнені даними із власної системи користувача. З одного боку, деякі прогалини можуть - і це справедливо -залишитись. Це може трапитись у випадку, коли окрема категорія не є релевантною у напрямі до вершини або основи набору дескрипторів. Прогалина посередині шкали може, з іншого боку, вказувати на те, що значуща відмінність не може бути легко сформульована.