Значення числівника і його граматичні ознаки

Числівник - це самостійна повнозначна частина мови, що означає абстрактно-математичне число або кількість предметів чи їх порядок під час підрахунку. Числівники відповідають на питання скільки? скількох? котрий? котра? котрі? тощо.

Своє лексичне значення числівники виражають в граматичній категорії відмінка, тобто вони змінюються за відмінками (це їх постійна морфологічна ознака). За числами змінюється лише числівник один -одні. Більшість числівників, що позначають абстраговану чи конкретну кількість предметів, не мають граматичного роду, крім числівників: один, одна, одно, два - дві, обидва - обидві.

Числівники, що означають порядок предметів під час підрахунку, змінюються за відмінками, числами і родами.

У реченні числівники виконують різноманітні функції. Сполучаючись з іменниками, вони у формі називного відмінка виконують роль підмета, а в непрямих - роль означення.

Групи числівників за будовою

Забудовою числівники поділяються на прості, складні і складені. Простими називаються числівники, що складаються з однієї основи. До них належать:

1. назви чисел першого десятка: один - десять, а також сорок, сто, тисяча, мільйон, мільярд та нуль;

2. збірні числівники: обоє, двоє - десятеро;

3. неозначено-кількісні числівники: кілька, декілька, багато (небагато);

4. порядкові числівники, похідні від простих кількісних: перший -десятий, тисячний.

Складними називаються числівники, що складаються з двох основ. До них належать:

1. назви чисел другого десятка: одинадцять - дев 'ятнадцять;

2. назви сотень: двісті - дев 'ятсот;

3. збірні числівники: обидва, обидві, одинадцятеро - двадцятеро, тридцятеро;

4. дробові числівники: півтора, півтори, півтораста;

5. неозначено-кількісні числівники: кільканадцять, кількадесят, кількасот;

6. порядкові числівники, похідні від складних кількісних: одинадцятий - двадцятий.

Складеними називаються числівники, що складаються з двох і більше простих і складних числівників: сто двадцять три, три цілих і сім десятих, вісімдесят чотири.

Розряди числівників за значенням

За значенням і граматичними ознаками числівники поділяються на два розряди: кількісні й порядкові.

Кількісними є числівники, що означають абстрактно - математичне число або кількість предметів і відповідають на питання скільки?: два, три, десять, тридцять чотири, п 'ятеро, одна друга тощо.

Кількісні числівники поділяються на кілька груп: власне кількісні, кількісно-дробові, кількісно-збірні та неозначено кількісні.

Власне кількісні числівники називають точно окреслену кількість у цілих одиницях: п 'ять гектарів, двадцять зошитів, двісті п ятдесят днів.

Кількісно-збірні (або просто збірні) позначають певну кількість як неподільну, нечленовану сукупність предметів. До збірних належать числівники від двоє до двадцятеро і тридцятеро, а також обидва, обоє, обидві.

Збірні числівники обмежено сполучаються з іншими словами, зокрема вони вживаються з:

1. множинними іменниками: четверо воріт, п'ятеро саней, двоє ножиць;

2. іменниками чоловічого і спільного роду на позначення істот: троє друзів, тридцятеро козаків, двоє пасажирів, п 'ятеро сиріт.

3. іменниками середнього роду - назвами неістот: двоє дверей, четверо вікон;

4. іменниками середнього роду - назвами малих за віком істот: четверо лошат, цуценят, качат.

Кількісно-дробові числівники називають точно фіксовану кількість частин від цілою: три п 'ятих, дві третіх. Кожен дробовий числівник складається із кількісного числівника (у чисельнику) і порядкового (у знаменнику). Дробові числівники можуть поєднуватися із власне кількісними, що позначають число цілих одиниць: одна ціла три п 'ятих, шість цілих одна третя. До дробових зараховують також числівник півтора, півтори, півтораста.

Неозначено-кількісні числівники вказують на невизначену, нефік-совану кількість: багато (небагато), мало (немало), чимало, кілька, декілька, кількадесят, кільканадцять, кількасот, стільки, скільки.

Неозначені числівники мало, чимало, багато співзвучні із прислівниками, а числівники стільки, скільки - із займенниками. їх належність до тієї чи іншої частини мови визначається на основі контексту: Я багато читаю (прислівник); Багато прилетіло птахів (числівник).

Порядкові числівники означають порядок предметів під час підрахунку і відповідають на питання котрий?: восьмий, шістдесят сьомий, дві тисячі шостий.

Поєднуючись з іменниками, порядкові числівники узгоджуються з ними у роді, числі й відмінку