Складнопідрядні речення

Складнопідрядним називається речення, синтаксично нерівноправні предикативні частини якого поєднуються між собою за допомоги сполучників підрядності та сполучних слів. За будовою усі різновиди складнопідрядних речень можуть бути або елементарними конструкціями, що складаються з двох предикативних частин, або неелементарними (багатокомпонентними), які складаються з трьох і більше предикативних частин. Вони мають такі основні структурні особливості: а) підрядна частина відноситься або до окремого слова головної частини або до головної частини загалом; б) підрядна частина приєднується до головної сполучником підрядності або сполучним словом; в) головній частині наявні чи відсутні співвідносні, вказівні слова (відносні займенники, прислівники); г) наявність чи відсутність спеціальних лексичних елементів; ґ) порядок розташування підрядної частини щодо головної, який може бути відносно вільним і сталим, фіксованим; д) співвідношення видо-часових форм дієслів-присудків у головній і підрядній частинах; е) інтонація.

Класифікуючи складнопідрядні речення, враховують їх структуру та семантику. У синтаксичній науці склалося три принципи класифікації складнопідрядних речень: 1) логіко-граматичний; 2) формально-граматичний; 3) структурно-граматичний.

За логіко-граматичним принципом серед складнопідрядних речень виділяють підрядні речення підметові, присудкові, додаткові, означальні й обставинні.

За формально-граматичним принципом розрізняють три типи складнопідрядних речень: 1) складнопідрядні речення зі сполучниками (сполучникові); 2) складнопідрядні речення зі сполучними словами; 3) безсполучникові складнопідрядні речення.

За структурно-семантичною класифікацією розрізняють два типи складнопідрядних речень: 1) речення нерозчленованої структури, або одночленні; 2) речення розчленованої структури, або двочленні.

Речення нерозчленованої структури - це такі складнопідрядні речення, підрядна частина яких залежить від слова чи словосполучення головної частини й приєднується асемантичними (функціональними) сполучниками й сполучними словами. У таких реченнях головна частина потребує уточнення, пояснення, доповнення.

Серед складнопідрядних речень нерозчленованої структури виділяються: 1) складнопідрядні речення з підрядними означальними; 2) складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними; 3) складнопідрядні речення з підрядними ступеня і способу дії.

Речення розчленованої структури - це такі складнопідрядні речення, підрядна частина яких залежить від головної загалом і поєднується з нею за допомоги семантичних сполучників, тобто сполучників, що виражають певні семантичні відношення.

Серед складнопідрядних речень розчленованої структури виділяються речення з підрядними місця, часу, причини, наслідку, мети, умови, допустовими, порівняльними, супровідними.

Складнопідрядні речення нерозчленованої структури

1. Складнопідрядні речення з підрядними означальними - це такі речення нерозчленованої структури, підрядна частина яких належить до члена речення головної частини, вираженого іменником чи субстантивованою частиною мови, й означує його. Підрядна частина цих речень відповідає на питання який? яка? яке? які? в будь-якій відмінковій формі

Підрядні частини приєднуються до головних за допомоги сполучників що, щоб, як, мов, немов, наче, неначе, ніби, нібито та сполучних слів який, чий, котрий, що, де, куди, хто, коли, звідки.

2. Складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними - це такі речення, головна частина яких характеризується структурно-семантичною неповнотою, а підрядна компенсує цю неповноту, виконуючи роль відсутнього в головній частині підмета чи додатка

Найчастіше підрядні з'ясувальні відносяться до слів з певною семантикою. Ці дієслова означають: 1) процеси мовлення (говорити, розповідати, оголошувати, запевняти, зауважувати та ін.); 2) процеси розумової діяльності, мислення (думати, розуміти, гадати, усвідомлювати, збагнути, передбачати)', 3) процеси волевиявлення (бажати, хотіти, вимагати, радити); 4) почуття та їх виявлення (радіти, сумувати, боятися, ображатися); 5) процеси сприймання.

Підрядна частина складнопідрядних з'ясувальних речень може відноситися до предикативних прислівників.

Підрядні частини цих речень поєднуються з головними частинами в одне ціле за допомоги з'ясувальних сполучників що (найбільш уживаний), як, мов, ніби, наче, аби, якби, коли, поки, доки, чи та сполучних слів що, який, котрий, чий, де, куди, звідки, коли, як, кому, скільки.

Підрядна з'ясувальна частина стоїть після головної частнини або всередині її, але після слова, до якого відноситься.

3. Складнопідрядні речення з підрядними ступеня й способу дії-це такі речення, підрядна частина яких має ступінь вияву ознак або спосіб дії головної частини й відповідає на питання як? якою мірою? на скільки? яким способом?

Підрядні ступеня й способу дії з'єднуються з головною предикативною частиною сполучними словами скільки, наскільки, як, сполучниками що, щоб, як. У головній частині їм можуть відповідати вказівні (співвідносні) слова: так, така, стільки, настільки, які виступають обставиною способу дії і є конструктивним елементом речення.

Значення ступеня або способу дії в цих реченнях може супроводжуватися значенням наслідку.