
- •Морфологія
- •Частини мови. Принципи виділення їх
- •Іменник
- •Іменники - назви істот і неістот
- •Власні і загальні іменники
- •Конкретні й абстрактні іменники
- •Збірні іменники
- •Категорія роду
- •Категорія числа
- •Категорія відмінка
- •Відміни іменників
- •Поділ на групи і відмінювання іменників першої відміни
- •Відмінювання іменників III відміни
- •Відмінювання іменників четвертої відміни
- •Відмінювання іменників, що мають лише форму множини
- •Незмінювані іменники
- •Значення і граматичні ознаки прикметника
- •Розряди прикметників за значенням
- •Ступені порівняння якісних прикметників
- •Відмінювання прикметників
- •Значення числівника і його граматичні ознаки
- •Групи числівників за будовою
- •Розряди числівників за значенням
- •Відмінювання числівників Особливості відмінювання кількісних числівників
- •Особливості відмінювання порядкових числівників
- •Синтаксичні зв'язки числівників з іменниками
- •Значення займенників
- •Групи займенників за значенням
- •Відмінювання займенників
- •1.Відмінювання займенників, співвідносних з іменниками.
- •2. Відмінювання займенників, співвідносних з прикметниками
- •3. Відмінювання займенників, співвідносних з числівниками.
- •Значення і граматичні ознаки дієслова
- •Інфінітив дієслова
- •Категорія виду
- •Категорія перехідності/неперехідності
- •Категорія стану
- •Категорія способу
- •Категорія часу
- •Категорія особи
- •Безособові дієслова
- •Безособові форми на -но,-то
- •Дієприкметник
- •Дієприслівник
- •Значення прислівника, його граматичні ознаки
- •Розряди прислівників за значенням
- •Службові частини мови
- •Прийменник
- •Походження прийменників і їх склад
- •Сполучники
- •Синтаксичні функції сполучників
- •Поділ сполучників за походженням, складом та способом уживання
- •Предмет синтаксису
- •Словосполучення
- •Прості і складні словосполучення
- •Типи словосполучень за спаяністю компонентів
- •Сполуки слів
- •Типи словосполучень за морфологічним вираженням головного слова
- •Типи словосполучень за семантико синтаксичними відношеннями між головним і залежним словами
- •Граматичні зв'язки слів у словосполученні
- •Речення як основна синтаксична одиниця
- •Типи речень
- •Головні члени речення.Підмет
- •Головні члени речення.Присудок
- •Зв'язок присудка з підметом
- •Другорядні члени речення
- •Додаток
- •Означення
- •Прикладка
- •Обставина
- •Односкладне речення в системі простого речення
- •Типи односкладних речень
- •Означено-особові речення
- •Неозначено-особові речення
- •Узагальнено-особові речення
- •Безособові речення
- •Інфінітивні речення
- •Номінативні (називні) речення
- •Неповні двоскладні й односкладні речення
- •Просте ускладнене речення
- •Речення з однорідними членами
- •Речення з відокремленими членами
- •Речення зі звертаннями, вставними і вставленими конструкціями
- •Звертання як синтаксична категорія
- •Вставні слова, словосполучення і речення. Вставлені компоненти
- •Складне речення як синтаксична одиниця
- •Засоби зв'язку частин складного речення
- •Типи складних речень
- •Складносурядні речення
- •Складнопідрядні речення
- •Складнопідрядні речення нерозчленованої структури
- •Складнопідрядні речення розчленованої структури
- •Безсполучникові складні речення
- •Типи багатокомпонентних складних речень
- •Пряма мова
- •Непряма мова
- •Складне синтаксичне ціле
- •Структурні типи складних синтаксичих цілих
- •Тире між підметом і присудком
- •Тире на місці пропущеного члена
- •Розділові знаки у реченнях з однорідними членами
- •Тире і крапка з комою між однорідними членами
- •Розділові знаки при узагальнювальних словах
- •Відокремлені означення
- •Відокремлені прикладки
- •Відокремлені обставини
- •Відокремлені додатки
- •Відокремлені уточнювальні члени речення
- •Розділові знаки у реченнях зі звертаннями
- •Розділові знаки у реченнях зі вставними і вставленими конструкціями
- •Розділові знаки у складносурядних реченнях
- •Розділові знаки в складнопідрядних реченнях
- •Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях
- •Розділові знаки у реченнях із прямою мовою
Відмінювання іменників III відміни
Іменники ІІІ відміни на групи не переділяються, але їх відмінювання має свої особливості:
1. у родовому, давальному, місцевому однини та називному і знахідному множини іменники мають однакове закінчення -і (відмінкова форма у кожному конкретному випадку визначається синтаксично): не було розкоші (родовий однини); жити у розкоші (місцевий однини);
2. в орудному відмінку однини перед закінченням -у (-ю) подовжується кінцевий приголосний основи, якщо у початковій формі слова він стоїть після голосного: ніччю, сіллю, подорожжю, тінню.
3. кличний відмінок в однині має закінчення -е:радосте, любове. Кличний відмінок іменника мати омонімічний із називним.
Відмінювання іменників четвертої відміни
Іменники четвертої відміни на групи не поділяються. Відмінювання їх має такі особливості:
1. наявність в усіх відмінках однини і множини, крім орудного однини, суфіксів -ат-,-ен (ведмежати, тімені) і -ят (теляти, хлоп яти);
2. форма знахідного відмінка однини однозвучна із формою називного: курча, ягня, порося, вим 'я. У знахідному відмінку множини іменники - назви істот мають паралельні форми: купити курчат і курчата, доглядати немовлят і немовлята;
3. в орудному відмінку однини іменники втрачають суфікси -ат (-ят), закінчення -ам (-ям) приєднується до кореня: курчам, ягням. Іменники із суфіксом -єн- мають паралельні форми: ім 'ям і іменем, вим 'ям і вименем. У літературній мові переважають форми із закінченням -ям;
4. кличний відмінок омонімічний із називним: маля, лоша, ведмежата.
Відмінювання іменників, що мають лише форму множини
Множинні іменники мають такі особливості відмінювання:
1. у називному відмінку іменники мають закінчення -а,-и,-і;
2. родовий відмінок характеризується закінченнями -ей,-ів (-їв) та нульовим;
3. знахідний відмінок співвідноситься з називним, якщо іменник називає неістоту: взяв ножиці, граблі; і з родовим - назви істот: кличу людей, дітей. Деякі з них мають паралельні форми: пасу гуси і гусей;
4. оруд ний відмінок має переважно закінчення -ами (-ями), хоча у деяких словах можливі паралельні форми: дверми - дверями -дверима, грішми - грошима, воротами - ворітьми;
5. кличний відмінок омонімічний з називним: Слухайте, діти!
Незмінювані іменники
До незмінюваних іменників належать:
1. українські жіночі прізвища на приголосний та на -енк-о: Грицай, Семенюк, Сліпченко, Зубенко;
2. російські прізвища на -ово,-их,-аго: Бєлово, Черних, Живого;
3. загальні та власні назви іншомовного походження: кашне, фойє, журі, колібрі, меню, амплуа, Марокко;
4. ініціальні абревіатури та абревіатури, в яких друга частина виступає у формі непрямого відмінка: МВС, ЮИЕСКО, заввідділу;
5. складноскорочені слова, утворені поєднанням ініціальної абревіатури і постпозитивних цифр: ТУ-124, ГАЗ-6
Примітка. Деякі абревіатури, що є власними і загальними назвами, змінюються, як іменники І, II чи III відміни. Наприклад, міськтелемережа (іменник І відміни, мішаної групи), медперсонал (іменник II відміни, твердої групи), альфаль (алюмінієва фольга) (іменник III відміни).
Значення відмінка цих іменників виражається синтаксично, тобто за допомоги синтаксичних зв'зків з іншими словами: Кенгуру стрибає (значення називного відмінка). Ми захоплювалися малим кенгуру (орудного відмінка).