Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях

1.Кома ставиться між однотипними частинами безсполучникового речення, які тісно пов'язані між собою за змістом і виражають одночасність, послідовність чи сумісність дій: Засвітить місяць, засяють зорі, земля потоне в сріблястім морі .

2. Якщо частини безсполучникового складного речення зберігають певну самостійність у змістовому відношенні або значно поширені й мають у своєму складі розділові знаки, то між ними ставиться крапка з к о м о ю: Од зеленого берега ніби повіяло холодком; холодок ніби лащився до лиця, милував його, влив в тіло розкіш життя, почування радісне, безклопітне й безжурне, як сама молодість.

3.Двокрапка у безсполучникових складних реченнях ставиться:

а) якщо друга частина пояснює, розкриває зміст першої частини: Знаю я моє ім я не згасне на прийдешнім сонячнім путі (В. Сосюра); Ідеш: волошки у житах, березка в'ється по стеблині;

б) якщо друга частина вказує на причину того, про що говориться в першій частині (між частинами можна вставити сполучник тому що): Далеко на сході стало червоніти небо: сонце сходило .

4. Тир е в безсполучникових складних реченнях ставиться:

а) якщо зміст предикативних частин безсполучникового речення зіставляється або протиставляється: Думав, доля зустрінеться -спіткалося горе;

б) якщо друга частина вказує на швидку зміну подій: Лише, бувало, розплющиш очі - ласкавий світ б'є в вікно, в шибку зазирає веселий поранок, озивається лагідний материн голос;

в) якщо в першій частині вказується на час або умову, за якої відбувається дія в другій частині: Я входжу в ліс - трава стає навшпиньки, кошлатий морок лапу подає (Л. Костенко); У товаристві лад – усяк тому радіє;

г) якщо друга частина виражає наслідок чи висновок того, про що говорилося в першій частині: Вдаримо гучно ми в дзвони - всесвіт обійде луна;

г) якщо друга частина містить порівняння: Подивилась ясно заспівали скрипки.

Розділові знаки у реченнях із прямою мовою

Пряма мова може передаватися на письмі двома способами: в один рядок і так, щоб репліка кожної особи починалася з нового рядка.

1. Якщо пряма мова розташована в рядку, то вона береться в лапки й відокремлюється від мови інших осіб за допомоги тире.

2. Якщо пряма мова починається з нового рядка, то перед нею ставиться тире.

3. Якщо слова автора стоять перед прямою мовою, то після них ставиться двокрапка, а пряма мова береться в лапки, й перше слово пишеться з великої літери. Знак питання, знак оклику або три крапки ставляться перед другими лапками, а крапка - після них: Знов питає небо, і питає хата.

4. Якщо пряма мова стоїть перед словами автора, то вона береться в лапки, після неї ставиться кома (знак питання, знак оклику, три крапки) й тире, а слова автора починаються з малої літери.

5. Якщо слова автора стоять всередині прямої мови, то лапки ставляться спочатку й у кінці прямої мови.

Не виділяється лапками пряма мова тоді, коли немає вказівки, кому вона належить.

Не беруться в лапки близькі до прямої мови речення, що становлять повідомлення в періодичній пресі: слова, які вказують на джерело повідомлення, виділяються лише комами, без тире.