
- •Морфологія
- •Частини мови. Принципи виділення їх
- •Іменник
- •Іменники - назви істот і неістот
- •Власні і загальні іменники
- •Конкретні й абстрактні іменники
- •Збірні іменники
- •Категорія роду
- •Категорія числа
- •Категорія відмінка
- •Відміни іменників
- •Поділ на групи і відмінювання іменників першої відміни
- •Відмінювання іменників III відміни
- •Відмінювання іменників четвертої відміни
- •Відмінювання іменників, що мають лише форму множини
- •Незмінювані іменники
- •Значення і граматичні ознаки прикметника
- •Розряди прикметників за значенням
- •Ступені порівняння якісних прикметників
- •Відмінювання прикметників
- •Значення числівника і його граматичні ознаки
- •Групи числівників за будовою
- •Розряди числівників за значенням
- •Відмінювання числівників Особливості відмінювання кількісних числівників
- •Особливості відмінювання порядкових числівників
- •Синтаксичні зв'язки числівників з іменниками
- •Значення займенників
- •Групи займенників за значенням
- •Відмінювання займенників
- •1.Відмінювання займенників, співвідносних з іменниками.
- •2. Відмінювання займенників, співвідносних з прикметниками
- •3. Відмінювання займенників, співвідносних з числівниками.
- •Значення і граматичні ознаки дієслова
- •Інфінітив дієслова
- •Категорія виду
- •Категорія перехідності/неперехідності
- •Категорія стану
- •Категорія способу
- •Категорія часу
- •Категорія особи
- •Безособові дієслова
- •Безособові форми на -но,-то
- •Дієприкметник
- •Дієприслівник
- •Значення прислівника, його граматичні ознаки
- •Розряди прислівників за значенням
- •Службові частини мови
- •Прийменник
- •Походження прийменників і їх склад
- •Сполучники
- •Синтаксичні функції сполучників
- •Поділ сполучників за походженням, складом та способом уживання
- •Предмет синтаксису
- •Словосполучення
- •Прості і складні словосполучення
- •Типи словосполучень за спаяністю компонентів
- •Сполуки слів
- •Типи словосполучень за морфологічним вираженням головного слова
- •Типи словосполучень за семантико синтаксичними відношеннями між головним і залежним словами
- •Граматичні зв'язки слів у словосполученні
- •Речення як основна синтаксична одиниця
- •Типи речень
- •Головні члени речення.Підмет
- •Головні члени речення.Присудок
- •Зв'язок присудка з підметом
- •Другорядні члени речення
- •Додаток
- •Означення
- •Прикладка
- •Обставина
- •Односкладне речення в системі простого речення
- •Типи односкладних речень
- •Означено-особові речення
- •Неозначено-особові речення
- •Узагальнено-особові речення
- •Безособові речення
- •Інфінітивні речення
- •Номінативні (називні) речення
- •Неповні двоскладні й односкладні речення
- •Просте ускладнене речення
- •Речення з однорідними членами
- •Речення з відокремленими членами
- •Речення зі звертаннями, вставними і вставленими конструкціями
- •Звертання як синтаксична категорія
- •Вставні слова, словосполучення і речення. Вставлені компоненти
- •Складне речення як синтаксична одиниця
- •Засоби зв'язку частин складного речення
- •Типи складних речень
- •Складносурядні речення
- •Складнопідрядні речення
- •Складнопідрядні речення нерозчленованої структури
- •Складнопідрядні речення розчленованої структури
- •Безсполучникові складні речення
- •Типи багатокомпонентних складних речень
- •Пряма мова
- •Непряма мова
- •Складне синтаксичне ціле
- •Структурні типи складних синтаксичих цілих
- •Тире між підметом і присудком
- •Тире на місці пропущеного члена
- •Розділові знаки у реченнях з однорідними членами
- •Тире і крапка з комою між однорідними членами
- •Розділові знаки при узагальнювальних словах
- •Відокремлені означення
- •Відокремлені прикладки
- •Відокремлені обставини
- •Відокремлені додатки
- •Відокремлені уточнювальні члени речення
- •Розділові знаки у реченнях зі звертаннями
- •Розділові знаки у реченнях зі вставними і вставленими конструкціями
- •Розділові знаки у складносурядних реченнях
- •Розділові знаки в складнопідрядних реченнях
- •Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях
- •Розділові знаки у реченнях із прямою мовою
Відмінювання числівників Особливості відмінювання кількісних числівників
Кількісні числівники мають розгалуджену систему відмінювання, яку можна представити у вигляді кількох основних типів.
І тип відмінювання: числівник один відмінюється за відмінками й числами, в однині - за родами.
II тип відмінювання: числівники два (родове розрізнення наявне у називному й знахідному відмінках), три, чотири, збірні двоє, обидва, обидві, обоє, троє, четверо.
III тип відмінювання: числівники від п 'яти до двадцяти, тридцять, шістдесят - вісімдесят, збірні - від п ятеро і далі, неозначено-кількісні - багато, небагато, кілька, декілька.Запам'ятайте! У складених числівниках на позначення десятків (п ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят) за відмінювання змінюється лише друга частина (перша частина змін не зазнає: п 'ятдесяти, вісімдесятьом, на сімдесяти (сімдесятьох).
IV тип відмінювання: числівники сорок, дев 'яносто, сто в усіх відмінках, крім називного і знахідного, мають закінчення -а.
V тип: числівники назви сотень.Увага! У складних числівниках на позначення сотень змінюються обидві складові частини.
VI тип відмінювання: числівники тисяча, нуль, мільйон, мільярд відмінюються як іменники відповідної відміни та групи: тисяча як іменник першої відміни мішаної групи, мільйон, мільярд як іменники другої відміни твердої групи, нуль - м'якої.
VІІ тип відмінювання: складені кількісні числівники, в яких відмінюється кожна складова частина.
VIІІ тип відмінювання: у дробових числівниках поєднано два типи відмінювання - чисельник відмінюється як кількісний числівник, знаменник - як порядковий.Увага! Числівники півтора, півтори, півтораста не відмінюються.
Особливості відмінювання порядкових числівників
1. Порядкові числівники відмінюються так само, як і прикметники -за родами, числами, відмінками. Числівник третій - як прикметник м'якої групи, усі інші - як прикметники твердої групи.
2. У складених порядкових числівниках відмінюється лише остання складова частина.
Синтаксичні зв'язки числівників з іменниками
I. Числівник один узгоджується з іменником у роді, числі, відмінку: один друг, одне життя, одна хвилина, одні люди.Запам'ятайте! Числівник одні сполучається лише з іменниками, що мають форму множини: одні канікули, одні ножиці.
2. Після числівників два, обидва, три, чотири іменники вживаються у формі називного відмінка множини, але з наголосом родового відмінка однини: дві книжки, три товариші, чотири столи (а також після складених числівників, останнім словом яких є два, три, чотири).
Запам'ятайте! Числівники два, три, чотири не сполучаються з іменниками:
1. що не підлягають підрахунку: турбота, гордість, людяність;
2. що вживаються лише в множині: кошти, гроші;
3. IV відміни: теля, лоша.
3. Числівники у називному і знахідному відмінках п 'ять - десять, назви десятків, сотень, а також збірні, неозначено-кількісні числівники у називному і знахідному відмінках вживаються з іменниками у формі родового відмінка множини: п'ять сестер, п 'ятнадцять столів, шістдесят учнів, двоє коней, багато виборців. В усіх інших непрямих відмінках числівник узгоджується з іменником: п 'ятьом сестрам, п 'ятнадцятьма столами, шістдесятьох учнів, двох коней, багатьом виборцям.
4. Числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль потребують іменників родового відмінка множини: тисяча жителів, мільйон кілометрів, мільярд років, нуль одиниць.
5. Керування складених числівників визначається останнім словом: двадцять один студент, двадцять два студенти, двадцять п 'ять студентів.
6. Із дробовими числівниками іменники вживаються у формі родового відмінка однини: одна шоста аркуша, одна друга кілометра, три п 'ятих урожаю.
7. У мішаних дробах, складовою одиницею яких є елемент з половиною, з четвертиною, характер керування визначається цілою частиною: один з половиною метр, два з половиною кілометри.
8. Числівники півтора, півтори поєднуються з іменником у родовому відмінку однини, а числівник півтораста - у родовому множини: півтора місяця, півтори хвилини, півтораста сторінок.
9. Порядкові числівники перебувають з іменниками у синтаксичному зв'язку повного узгодження: п 'ятийрік, п 'ята сторінка, п 'яте сторіччя.
10. Іменники, що мають множинну форму (окуляри, двері), вживаються із збірними числівниками: двоє окулярів, троє дверей.Якщо потрібно вказати на велику кількість предметів (23,142), то із множинними іменниками допускається вживання слів штука, пара: купили двадцять три штуки окулярів, завезли сто сорок дві пари чоловічого взуття.
11. У датах назви місяців уживаються лише у родовому відмінку: перше лютого, одинадцяте вересня, двадцять третє листопада.