4 Методичні поради щодо конспектування рекомендованої літератури

Одним з видів самостійної роботи студента є підготовка до семінарського заняття. Вивчення рекомендованої літератури передбачає конспектування основних думок, викладених автором у монографії, посібнику, підручнику чи науковій статті. Складання конспекту необхідно вести обдумано, охайно, чітким почерком в окремому зошиті. Можна основні моменти виділяти іншим кольором.

Автор «Методичних вказівок» пропонує вам наступний план складання конспекту:

1. Перед складанням конспекту необхідно ретельно ознайомитись з планом семінарського заняття та списком літератури. Переглянути конспект лекцій з даної теми. Відмітити питання, що потребують самостійного вивчення.

2. Уважно прочитати розділи, які потребують конспектування. При цьому необхідно виділити основну думку автора, його позицію, структуру викладення аргументів. Якщо цього не досягнуто, рекомендований текст потрібно ще раз перечитати.

3. Підготувавшись до конспектування, студент виписує у зошит лише тези – положення, а не переписує текст. Саме ведення конспекту в формі тез вимагає творчого опрацювання матеріалу та допомагає тривалому його засвоєнню.

4. Найбільш важливі думки автора можна виписувати в зошит у формі цитат. Цитування вимагає посилання на автора, повну назву його монографії (посібника). Кожна цитата береться в лапки. Після цитати бажано викласти свій висновок, де міститься власна позиція щодо процитованої думки автора.

5. З того чи іншого питання студенту потрібно переглянути декілька праць і на основі їх позицій, думок сформувати особисту точку зору з конкретної проблеми. При цьому посилання на кожного автора окремо повинно бути обов’язковим.

6. Ретельно опрацюйте джерела та літературу з потрібного вам питання. Пам’ятайте, що література може бути застаріла та ідеологізована, тому перегляньте обов’язково і сучасні публікації, які стосуються вашої проблеми.

7. Простежте за систематичністю вашого конспекту. Почніть з чіткого визначення теми та складання плану. У кінці законспектованого матеріалу напишіть джерела та літературу, які були вами використані. Постійне конспектування рекомендованої літератури – запорука успішного вивчення дисципліни «Політична праксеологія»

5 Тестовий контроль рівня знань

Тестовий контроль знань з політичної праксеології – це лише одна з форм перевірки знань та вмінь студентів з предмета, особливості якого вимагають здатності студентів не тільки орієнтуватись у взаємодії державних органів влади, недержавних організацій з населенням міста регіону чи країни в цілому, а й розумітися на нормативно-правовій базі суспільства, аналізувати психологічний стан окремої людини чи колективу.

Отримані знання студенти виявляють у письмовій, усній формах, беруть участь у дебатах, конференціях, рольових іграх. Тому проводиться тестовий контроль знань як підготовка до узагальнення результатів першого та другого навчальних модулів.

Тестовий контроль рівня знань з «Політичної праксеології» до першого модуля охоплює перші три теми: від загального поняття праксеології, зародження та становлення політичної праксеології до розуміння політичних технологій, їх необхідність та класифікація, а також процес їх впливу на формування суспільної думки.

Тестовий контроль оцінки знань до другого модуля охоплює питання практичного застосування та допомагає розкрити знання з 4 – 7 тем курсу: від ефективної політичної реклами та створення правильного політичного іміджу в сучасних умовах, так і з характеристикою та необхідністю прогнозування в політиці.

Тестові завдання розподілені на чотири частини заради об`єктивності оцінювання реальних знань та мають типовий за рівнем складності характер теж чотирьох рівнів.

Частина 1. Алгоритмічний і частково творчий рівень пізнання. Умови виконання завдання: дати коротке визначення понять відповідного модуля.

Пояснення. При визначенні кожного з понять має бути викладено його зміст – сукупність відмінних ознак, і визначено обсяг – сукупність предметів (явищ, процесів), відображених у даному понятті. Оскільки різні автори підручників дають різні визначення понять, то при оцінюванні відповіді студента значення має не тільки його здатність відтворити відомі поняття, але й уміння серед існуючих підходів виділити «ключові слова», за допомогою яких висловлюють власні судження щодо предметів, явищ і процесів, їх властивостей, критично осмислити певні погляди.

Частина 2. Репродуктивний рівень пізнання. Умови виконання завдання: визначити, чи є правильним наведене нижче твердження.

Пояснення. Тестове завдання підготовлене таким чином, що деякі із запропонованих положень є правильними або ж помилковими. Свою відповідь до наведених тверджень студенти зазначають відповідно з позначкою «так» або «ні», відображаючи таким чином ступінь оволодіння навчальним матеріалом.

Частина 3. Алгоритмічний рівень пізнання. Умови виконання завдання: визначити правильні положення з наведених тестів.

Пояснення. Використання даного способу зумовлене тим, що в суспільному житті часто доводиться зустрічатися з вирішеннями завдань, в основу яких покладається використання відомих алгоритмів (принципів, правил, процедур). Уміння вирішувати завдання алгоритмічного рівня, здатність бачити місце інституції паблік рілейшнз у функціональній системі – важливий показник рівня підготовки студентів.

Частина 4. Інтелектуально-пошуковий (творчий) рівень пізнання. Умови виконання завдання: «Що буде, якщо?», «Чому саме так?», «Чи можливе таке?», «Які шляхи розв’язання тієї чи іншої проблеми?». Студентам потрібно викласти власну думку щодо суті запитання.

Пояснення. Вивчення того чи іншого навчального модуля має завершуватись перевіркою здатності студентів до елементарного раціонально-критичного осмислення суспільно-політичних явищ. Праця студента на даному рівні пізнання має сприяти формуванню навичок його громадянського самовираження, засобом чого стає побудова аргументованих гіпотез тих чи інших управлінських рішень. Під час роботи студентів над творчими завданнями аналізується їх здатність розібратися в умовах завдання і знайти нетрадиційне рішення.

Кожне запитання тест-завдання оцінюється в балах, кількість яких залежить від їх складності, а в сумі всі частини завдання складають 12 балів. Завдання першої частини оцінюються по 1 балу за питання, у другій – по 0,5 бала за питання, у третій – по 1 балу і у четвертій частині – по 2,5 бала за відповідь на одне питання.

Тестові завдання виконуються за двома варіантами, кількість ксерокопій має дорівнювати кількості студентів у групі. Тестування проводиться відповідно до графіка, який доводиться до відома студентів ще на початку навчального семестру. Про модулі, за якими планується проведення тест-контролю, викладач попереджає студентів не пізніше ніж за тиждень. Для виконання всього тестового завдання надається сорок п’ять хвилин.