Розділ 3. Екологічний контроль стану навколишнього природного середовища.

Тема 10. Екологічний контроль стану навколишнього природного середовища. Види, форми, методи екологічного контролю.

Екологічний контроль – це регламентована природоохоронним законодавством діяльність державних органів і спеціалізованих формувань, а також суспільних|громадських| екологічних об'єднань, направлена|спрямована| на здійснення спостереження і перевірки, дотримання державою і його органами, юридичними і фізичними особами вимог екологічного законодавства і застосування|вживання| заходів попередження|попереджувати,запобігання| екологічних порушень.

По суб'єктивному складу екологічний контроль підрозділяється на:

• державний;

• суспільний|громадський|;

• міжгосподарський;

• внутрішньогосподарчий|внутрігосподарський,внутрішньогосподарський|.

По об'єктивному складу екологічний контроль може бути природоохоронним (тобто направленим|спрямованим| на перевірку реалізації екологічних програм стану навколишнього природного середовища, дотримання вимог і екологічних нормативів і т.д.) і антропогенним (тобто направленим|спрямованим| на дотримання екологічних нормативів, що впливають на життя і здоров'я людей, стан захворюваності населення від повітряних природних і антропогенних чинників|факторів|, на захист екологічних прав і свобод громадян).

Державний екологічний контроль може бути загальним|спільним| і спеціальним.

Методами екологічного контролю є|з'являються,являються|: нагляд; спостереження; інспекція; перевірка; обстеження; аналіз; прогнозування і т.д.

Стадіями контролю є|з'являються,являються|:

1. Вибір об'єкту контролю.

2. Проведення контрольних дій (аудирование|, аналіз).

3. Узагальнення одержаної|отриманої| інформації.

4. Ухвалення|прийняття,приймання| рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| про заходи реагування.

5. Визначення комплексу заходів реагування.

Тема 11. Екологічна паспортизація території і акваторії. Види паспортів. Правова основа створення|створіння|. Мета|ціль| паспортизації. Структура і зміст|вміст,утримання| екологічного паспорта. Структура і зміст|вміст,утримання| екологічного паспорта рекреаційного об'єкту. Екологічний паспорт промислових об'єктів. Загальні|спільні| положення|становища| екологічної паспортизації техногенних об'єктів. Структура екологічного паспорта промислового підприємства. Принципи створення|створіння| і заповнення екологічного паспорта промислового підприємства. Оцінка техногенної дії на навколишнє середовище. Попередня оцінка навколишнього середовища. Орієнтовна оцінка дії на навколишнє середовище. Комплексна оцінка дії.

Екологічна атестація і паспортизація служать для документального опису еколого-економічних характеристик об'єктів природоохоронної діяльності, територій, територіально-виробничих комплексів і господарських об'єктів.

Проблемою складання екологічних паспортів вперше|уперше| почали|розпочали,зачали| займатися в 80х роках минулого століття|віку| в колишньому Радянському Союзі|спілці,сполучнику|. Результатом розробок став стандарт: ГОСТ 17.0.04-90 «Екологічний паспорт промислово підприємства. Загальні|спільні| положення|становища|» і розроблений НДІ охорони природи і заповідної справи|речі| (1990) екологічний паспорт території. Екологічний паспорт розроблявся з метою обліку|урахування| всіх видів антропогенної дії на навколишнє середовище і порівняльного аналізу внеску|вкладу| різних технологічних процесів в загальну|спільну| трудомісткість.

Окрім|крім| короткої техніко-економічної характеристики і відомостей, що відносяться до розміщення і виробничої структури підприємства, в паспорт вносилася інформація про початкові|вихідні| дані для розрахунку матеріальних балансів, нормативи ресурсопотребления|, різні види і рівні енергомісткостей|ємкостей|, технологічні баланси окремих виробничих циклів. Кожному з цих питань присвячувався цілий розділ. Найважливішим|поважнішим| розділом паспорта промислового підприємства була характеристика прямої дії на навколишнє середовище, тобто інвентаризація і аналіз джерел забруднень різного типа, а також характеристика відходів, що утворюються. Варіант екологічного паспорта території, розроблений НДІ охорони природи і заповідної справи|речі|, передбачав фіксацію 2,5 тисяч різних показників, що аналізують природні комплекси, соціально-демографічні структури з погляду взаємодії природної і виробничих потенціалів. В кінці|у кінці,наприкінці| документа приводився|призводився,наводився| висновок|укладення,ув'язнення| про екологічну ситуацію. Таким чином, екологічний паспорт території і промислового підприємства був не тільки|не лише| аналізом антропогенної дії на навколишнє середовище, але і рекомендаціями з приводу зниження техногенного навантаження на навколишнє середовище. У такому вигляді паспорти проіснували до розвалу СРСР.

В даний час|нині| існують різні види екологічних паспортів. На жаль, в розроблених їх формах відводиться місце тільки|лише| первинної інформації і не передбачені основні узагальнювальні характеристики: продукційний і самовідновний потенціал природних систем, що самоочищає здатність|здібність| екотонів, екологічна техноемкость| територій, порівняння природних і виробничих потенціалів.

В даний час|нині| існують наступні|слідуючі| види екологічних паспортів різних об'єктів: екологічні паспорти природної зони (паспорти для рекреаційних комплексів (паспорти для зон відпочинку і паспорта для заповідного фонду|фундації|), паспорти безпосередньо природних об'єктів); екологічні паспорти промислових об'єктів (паспорти для сільськогосподарського виробництва, паспорти безпосередньо виробничих підприємств); паспорти організацій (спрощені); паспорти місць по зберіганню і переробці відходів; паспорти для міської зони. Вони включають всі вищезгадані паспорти.

Загальні|спільні| положення|становища| екологічного законодавства України конкретизуються в державних стандартах, які, як і ухвали|постанови|, інструкції і рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| відносяться до підзаконних правових актів.

Генеральним стандартом для природоохоронної діяльності є|з'являється,являється| ГОСТ-17.0.0.01 «Система стандартів у області охорони природи і поліпшення|покращання| використання природних ресурсів». Основним Гостом при проведенні екологічної паспортизації є|з'являється,являється| ГОСТ-17.0.0.04-90 «Екологічний паспорт підприємства. Основні положення|становища|». Правове регулювання екологічної паспортизації здійснюється державними природоресурсными| кадастрами. Юридичною основою екологічної паспортизації є|з'являється,являється| правове забезпечення екологічного прогнозування і планування|планерування|, екологічна стандартизація і сертифікація, екологічне нормування і ліцензування.

Головне призначення екологічного паспорта в тому, що він дає оцінку вплив викидів (скидань|скидів|, відходів) забруднюючих речовин і продукції, що випускається, на навколишнє середовище і здоров'я населення, планує|планерує| природоохоронну діяльність, визначає розмір платні|плати| за природокористування і в цілому|загалом| направлений|спрямований| на регулювання взаємодії людини і природи. Мета|ціль| паспортизації як чисто екологічного контролю: прогноз екологічної ситуації, як на самому підприємстві, так і навколо|навкруг,довкола| нього і контроль за виконанням природоохоронних заходів.

Складові екологічного паспорта підприємства базуються на балансовому принципі, згідно якому йде якісний і кількісний аналіз використовуваних ресурсів (сировини, палива|пального|, енергії, води), тобто того, що підприємство споживає і через відомості про використовувані технології даються кількісні і якісні характеристики викидів, скидань|скидів| і відходів, забруднюючих речовин і приводяться|призводяться,наводяться| гранично допустимі норми їх викидів, скидань|скидів| і відходів в навколишньому середовищі.

Екологічний паспорт підприємства розробляється для обліку|урахування| всіх видів техногенних дій на ОС і порівняльного аналізу внеску|вкладу| різних виробничих процесів в загальну|спільну| трудомісткість виробництва.

У екологічний паспорт вносяться і періодично коректуються, оновлюються|обновляються| інформаційні дані про початкові|вихідні| дані для розрахунку матеріально-енергетичних балансів, нормативи ресурсопотребления| виробничих циклів.

Основні розділи екологічного паспорта містять|утримують| інформацію про результати інвентаризації відходів виробництва, де дається опис умов освіти|утворення| і характеристики всіх джерел газових викидів, скидань|скидів| стічних вод, твердих і рідких відходів, приводяться|призводяться,наводяться| відомості про поточну економіку підприємства, про плановані|планерувати| і фізичні витрати|затрати| на заходи щодо досягнення нормативних ПДВ| і ПДС|, а також інших природоохоронних заходах.

Екологічний паспорт дає можливість|спроможність| здійснювати екологічну атестацію того або іншого господарського об'єкту за ознаками його відповідності вимогам, гранично допустимим техногенним навантаженням і екологічній техноемкости| території.

Екологічний паспорт території складається з метою інформаційного забезпечення широкого круга|кола| користувачів інформацією для вирішення наукових, організаційних і практичних завдань|задач|, які направлені|спрямовані| на раціональне природокористування.

У екологічному паспорті території дається систематизоване зведення даних про сучасний стан природного комплексу території і впливаючих на них антропогенних чинників|факторів|. Даний паспорт розрахований на територію адміністративного району, але|та| їм можна користуватися і для інших територіальних утворень