Методика виконання роботи

Визначення покривності лакофарбових матеріалів. Для виготовлення шахової дошки (рис. 14.1) беруть аркуш білого паперу розміром 90120 мм та розкреслюють на 12 квадратів розміром 3030 мм і зафарбовують їх у шаховому порядку чорною тушшю. Після висихання аркуш наклеюють на дерев’яну або скляну пластинку розміром 90120 мм. Коефіцієнт яскравості білих квадратів після накладання скляної пластинки повинен бути 0,8–0,85, чорних – не більше 0,05.

Фарбу розбавляють розчинником до робочої в’язкості 25 с за ВЗ-4. Потім скляні фотографічні пластинки (90201,4мм) промивають у теплій воді і витирають чистою бавовняно-паперовою тканиною, знежирюють шляхом занурення в ацетон, висушують при 20 °С впродовж 5 хв і зважують з точністю до 0,0002 г.

Наносять фарбу на скляну пластинку пульверизатором. Готують три паралельні зразки.

Скляну пофарбовану пластинку накладають на шахову дошку і при рівномірному денному світлі спостерігають чи просвічуються чорні квадрати шахової дошки. Якщо квадрати просвічуються, наносять ще один шар фарби, поки різниця між чорними і білими квадратами не зникне.

Після повного покриття пофарбовану пластинку зважують з точністюдо 0,0002 г.

Визначення часу і ступеня висихання лакофарбових матеріалів. На рис. 14.2 представлено пристрій для створення навантажень від 20 до 200 Н. Маса гільзи 5 і важеля 4 без вантажу створює навантаження на поверхні покриття в 20 Н.

Пофарбовані пластини розташовують горизонтально у витяжній шафі та вмикають секундомір. Легко доторкаючись пальцем руки до поверхні досліджуваного матеріалу, очікують поки буде відсутня липкість емалі. Виконавши цю умову, насипають з висоти 10–13 см над поверхнею лакофарбового матеріалу скляні кульки діаметром 100– 180 мкм та загальною масою 0,5 г. Через 602 с пофарбовану пластинку нахиляють під кутом 20і обережно змітають кульки м’якою волосяною щіткою. Якщо кульки легко змітаються, не пошкоджуючи поверхню плівки, то покриття досягло ступеня висихання – 1. Вимикають секундомір, фіксуючи тривалість висихання.

Для визначення тривалості наступних ступенів висихання пластину знову розташовують горизонтально. На поверхню покриття, не ближче, ніж 1–2 см до краю, кладуть диск діаметром 26 мм з друкарського паперу марки А. На паперовий диск накладають гумовий диск і встановлюють на основу 1 пристрою (рис. 14.2). За допомогою важеля 4 притискають диски до поверхні матеріалу з певним зусиллям (табл. 14.1) впродовж 602 с. Знявши навантаження, паперовий диск повинен легко відокремлюватись від лакофарбового покриття. Визначають ступінь висихання у відповідності з вимогами табл. 14.1.

Обробка результатів. Покривність лакофарбового матеріалу V (г/м²) розраховують за формулою:

, (14.1)

де ;m₁, m₀ – маси пофарбованої і нефарбованої пластинки відповідно, г; S – площа скляної пластинки, мм²; Х₁ – вміст нелетких речовин в лакофарбовому матеріалі за робочої в’язкості, %.

Час висихання визначають як середнє арифметичне трьох паралельних вимірювань, розбіжність між якими не повинна перевищувати 15%.

Зміст звіту

1. Назва і мета роботи.

2. Порядок виконання лабораторної роботи із зображенням схеми пристрою.

3. Результати і висновки досліджень з відзначенням марки фарби.

Питання для самоконтролю

1. Що називають покривністю лакофарбових матеріалів?

2. Якими методами визначають покривність ?

3. Що називають коефіцієнтом яскравості?

4. Що називають коефіцієнтом контрасності?

5. В чому полягає метод визначення ступеня висихання лакофарбових матеріалів?

6. Якими показниками якості характеризуються лакофарбові матеріали?

7. Які основні компоненти містять лакофарбові матеріали?

8. Які показники входять в основу класифікації та позначення лакофарбових матеріалів?

Рекомендована література: 1, с. 282–302]; [3, с. 201–204.