5. Система мащення двз
5.1. Призначення і різновидності систем мащення.
5.2. Загальна будова і робота системи мащення карбюраторного і дизельного двигунів
5.3.Догляд за системою мащення.
5.4. Системи охолодження автотракторних двигунів.
5.6. Необхідність охолодження деталей ДВЗ.
5.6. Способи охолодження та їх оцінка.
5.7. Загальна будова і робота системи охолодження.
5.8. Системи пуску автотракторних двигунів.
5.9. Призначення систем пуску ДВЗ.
5.10. Способи пуску двигунів.
5.11. Пускові оберти.
Призначення. Система мащення двигунів є сукупністю обладнання, що забезпечує зберігання масла, безперервне підведення його до тертьових поверхонь під певним тиском, очищення масла від механічних домішок, захищає їх від корозії, охолодження, а також контроль режиму мащення і стану масла.
У двигунах шар масла, що є на стінках циліндрів, поліпшує компресію, перешкоджає прорив газів з камери згоряння у картер.
Вимоги. Система мащення повинна забезпечити: безперебійну подачу масла в зазори поверхонь тертя деталей при роботі двигуна на різних режимах, на підйомах, спусках, кренах, будь-якій температурі середовища, достатню якість очищення масла від механічних домішок і можливість тривалої роботи двигуна під навантаженням без перегріву масла. Система мащення також повинна мати просту конструкцію, високу надійність з невеликими затратами на технічне обслуговування.
За способом подачі масла до поверхонь тертя розрізняють: під розприскуванням, коли масло подається до тертьових поверхонь краплями, форсунками – розпилювачами або у вигляді туману, що створюється в картері; комбіновану систему, в якій використовуються обидва способи подачі масла (під тиском надходить до корінних і шатунних підшипників колінчастого вала, підшипників розподільчого вала, до втулок коромисла і т. д., а решта змащується під розприскуванням).
Залежно від розміщення ємності для масла розрізняють системи: з „мокрим" картером, коли масло знаходиться в піддоні картера; з сухим картером, коли масло знаходиться в окремому баку поза двигуном.
Під час роботи двигуна внутрішнього згоряння застосовують такі режими мащення: рідинне, напіврідинне і граничне. Найнесприятливішим режимом є тертя при граничному мащенні. Граничне мащення, коли тертьові поверхні розділені тонкою плівкою масла. Цей режим застосовується в сполученнях деталей, як працюють в умовах високих питомих навантажень, підвищених температурах. Найвиразніше граничний режим виявляється в період пуску та зупинки двигуна.
Сприятливим режимом тертя є при рідинному мащені, який називають гідродинамічним режимом мащення. Він характеризується повним розділенням тертьових поверхонь шаром масла.
Схему масляного клину зображено на рисунку 8.1. В сторону обертання шийки вала рухається масло, що створює масляний клин за рахунок гідродинамічного тиску, що збільшується із звуженням зазору. Зі збільшенням частоти обертання вала гідродинамічний тиск зростає в результаті чого вертикальна складова сили гідродинамічного тиску стане такою, що дорівнює зовнішній силі, яка діє на вал. Центр вала зміщується від початкового положення в бік обертання. Тиск у шарі масла підвищується у 10 разів вищий ніж у підведеному каналі (магістралі). Навантажена ділянка в масляному шарі відповідає довжині дуги з центральним кутом 120-130о.
Рис. 8.1. Схема утворення масляного шару підшипника в режимі гідродинамічного мащення.
а- вал у неробочому положенні; б- дія гідродинамічних сил у поперечному перерізі; в- дія гідродинамічних сил тертя в поздовжньому перерізі.
В результаті спрацювання поверхонь деталей збільшується зазори, тиск у масляному шарі зменшиться, що наближує деталі і може призвести до аварійного спрацювання. 3і збільшенням зазорів потрібно застосувати в'язкі масла. Відсутність масляної плівки між тертьовими поверхнями призводить до інтенсивного спрацювання і задирів поверхонь тертя.
Найефективнішим способом зниження тертя і спрацювання є правильний вибір мастильного матеріалу і забезпечення необхідного режиму його використання. Забезпечення мінімального рідинного тертя є головним завданням при розрахунках підшипників ковзання двигунів. Ці розрахунки ґрунтуються на гідродинамічній теорії мащення.