4. Участь України у світовому поділі праці.

Світовий досвід свідчить, що жодна країна світу не може обійтися без міжнародного ринку. Все необхідне для споживання винайти, виробити, видобути самотужки просто неможливо. Такі високорозвинуті країни як США, Федеративна республіка Німеччина, Великобританія, Японія та інші глибоко вклинилися у міжнародний поділ праці, міжнародні економічні зв’язки. Концентрація і спеціалізація виробництва в окремих країнах ведуть до підвищення його ефективності. Надзвичайно вигідно на світовому ринку продавати дорого і купувати дешево. Важливо обмінюватися науковими відкриттями, науково-технічною інформацією, купувати й запроваджувати нові технології і машини.

Все це призводить до економії праці, прискорення соціально-економічного розвитку країни і повнішого задоволення потреб населення. Постійні економічні зв’язки між країнами ведуть до поліпшення політичних відносин між ними, до політичної стабільності у світі. Якщо уряд проводить політику на ізоляцію країни від зовнішнього світу, як це було у Радянському Союзі, він прирікає свій народ на катастрофічне відставання у всіх сферах соціально-економічного життя, особливо в умовах НТР.

Україна має зручне геополітичне розміщення, розвинену інфраструктуру (мережу інформації, автомобільного, залізничного, повітряного, річкового і морського транспорту, трубопровідну систему). Це дає можливість розгортати економічні відносини з іншими країнами, входити у європейські і світові економічні структури.

Об’єктивна необхідність інтеграції України у світове господарство безпосередньо випливає з необхідності використання переваг міжнародного поділу праці для прискорення переходу до ринкової економіки, формування раціональної структури господарського комплексу. У ході економічної реформи нашій державі належить запровадити ринкові механізми, всю систему менеджменту і маркетингу, які склалися у розвинутих країнах.

Головний вектор зовнішньоекономічних зв’язків має бути спрямований у цивілізовану Європу та інші розвинуті країни. Для розвитку господарства потрібні іноземні ліцензії на винаходи, інвестиції та кредит. Промисловий та кредитний капітал буде спрямований в українську економіку лише тоді, коли будуть створені цивілізовані “правила гри”, коли Україна ввійде в Європейський союз і Світову організацію торгівлі (СОТ). В результаті економічної діяльності на європейському ринку вона зможе залучити нові інвестиції, придбати досконалу техніку і технології, науковомістку і якісну продукцію. Українські суб’єкти міжнародної економічної діяльності зможуть опанувати навиками ведення цивілізованої торгівлі та інших видів діяльності. Вони будуть вимушені враховувати вимоги європейського ринку: змінювати структуру виробництва, запроваджувати досягнення ноу-хау, знижувати витрати виробництва і поліпшувати якість товарів. Це сприятиме перетворенню нашої економіки із ресурснозатратної в ресурсозберігаючу, економії коштів на придбанні енергоносіїв.

Сьогодні мільйони українців виїхали за кордон у пошуках роботи. В переважній більшості вони безправні і незахищені, піддаються нищівній експлуатації та пограбуванню. Входження України в Європейський союз створить для наших громадян такі умови щодо міграції, які мають жителі країн Європи.

Сільське господарство країн Європейського союзу отримує значні дотації для свого розвитку. Наприклад, ця галузь Франції щороку дотується на рівні 50 млрд. доларів (253 млрд. грн.), що у два рази більше ніж весь Державний бюджет України. Сільське господарство нашої держави для свого розвитку також вимагає значного фінансування.

З фірмами розвинених країн наші підприємства можуть створювати спільні підприємства і підносити технологічний рівень свого виробництва. Тепер в Україні працює більше 500 таких фірм. Українські виробничі структури мають можливість розширити торгівлю з розвиненими країнами продукцією машинобудування і приладобудування, верстатами, літаками, ракетами, кораблями, електрозварювальним обладнанням, продукцією порошкової металургії, сільського господарства.

Уже сьогодні наші підприємства ремонтують і виготовляють морські судна на замовлення Греції, Фінляндії та інших держав, продають метал і металопродукцію у країни Європи та Північної Америки, ракети для космічного зв’язку, електроенергію, добрива, зерно, м’ясо-молочну продукцію, олію тощо.

Для України важливими є економічні відносини з країнами, які утворилися на теренах колишнього Радянського Союзу. На них припадає близько 50 % всього зовнішньо- торгівельного обороту, а решта 50 % - на інші держави світу. Україні потрібно зберегти ринки цих держав з метою експорту продукції та імпорту енергоносіїв з Росії, Туркменії і Казахстану. В українську економіку інтенсивно проникає російський капітал, особливо у перероблення і реалізацію нафтопродуктів.

Основна експортна продукція України у ці країни – цукор, м’ясо, молочні продукти, труби, прокат чорних металів, продукція легкої і харчової промисловості, морські судна. Нажаль, Росія постійно чинить перепони щодо нашого експорту, підвищує вивізне мито і ціни на енергоносії. Тому зовнішньоторговельний оборот з Росією постійно знижується: якщо раніше він становив 70 %, то тепер – 17 %. У 2005р. загальний зовнішньо торгівельний оборот України склав з країнами Європейського союзу 31 %, з країнами Спільного економічного простору – 32 %. Український експорт товарів перевищує їх імпорт, що позитивно впливає на надходження іноземної валюти і збалансування валютного і національного ринків. Найбільшими нашими торгівельними партнерами є Польща, Росія, Німеччина, Туреччина, США.

В Україні є великі можливості для розвитку іноземного туризму, використання її курортів громадянами інших держав. Рекреаційні зони Карпат і Криму мають змогу прийняти велику кількість іноземних туристів на відпочинок і лікування. Це значно може поповнити державну казну іноземною валютою.

І, на кінець, слід підкреслити, що Україна вимагає захисту від можливих зовнішніх нападників. Входження в європейські економічні і військово-політичні структури забезпечить захист нашої держави, мирну працю народу. Разом з тим це зумовить значне зниження витрат на утримання ВПК. Україна знаходиться в центрі Європи і не може залишитися на узбіччі світових цивілізаційних процесів.

Основні вимоги щодо входження України в європейські і світові економічні структури:

• перетворення України у правову державу, де існує верховенство законів;

• здійснення економічної реформи, створення соціально-орієнтованої ринкової економіки, формування європейських економічних стандартів;

• рішуча боротьба з корупцією і відмиванням “брудних” грошей;

• захист прав людини, свобода слова і засобів інформації;

• високі стандарти життя народу.

Нажаль, українська влада протягом усіх років існування незалежної держави мало зробила для виконання встановлених вимог. Тому входження України у європейські та світові економічні структури залишається як віддалена мета.