Розкриття класифікаційних ознак

Класифікаційні ознаки	Визначення
Залежно від екологічного спрямування:
а) екологічно чисті б/а	біологічні активи які повинні відповідати певним державним нормам і стандартам стосовно якості; створюватись та розвиватись в екологічно-чистих умовах і не наносити шкоди навколишньому середовищі
б) ГМО	організми, генетичні клітини яких були замінені штучним шляхом, що не відбувається в природних умовах
в) традиційні б/а	всі інші біологічні активи
Залежно від мети використання :
а) на продаж	біологічні активи, що створені для реалізації, з метою отримання прибутків та інших економічних вигід
б) для внутрішніх потреб організації	біологічні активи, що використовуються підприємством для задоволення внутрішніх потреб
За походженням:
а) створені природою	живі організми, які розвиваються на основі законів природи
б) створені людиною	результати, які були отримані в процесі людської діяльності

 

Класифікаційна ознака залежно від екологічного спрямування в умовах екологічної кризи відіграє важливе значення. Споживачі біологічних активів повинні отримувати доступну інформацію, щодо обраної продукції тому екологічно чисті, традиційні та генно модифіковані біологічні активи повинні відображатися як окремі облікові елементи формування вартості таких активів також має бути різною.

 Особливу увагу потрібно приділити геномодифікованим продуктам, вживання яких шкідливе для організму людини, але вони мають достатньо низькі ціни на ринку, що привертає увагу покупців. Тому,  досить важливим є відображення їх окремо в бухгалтерському обліку. Це значно спростить проведення  економічного аналізу на сільськогосподарському підприємстві.

Також, слід відмітити актуальність поділу біологічних активів залежно від мети використання, це відіграє позитивну роль для підвищення  контролю за ефективністю використання  ціллю вилучення максимального фінансового результату.

В залежності від того, яким чином були створені біологічні активи, на думку авторів, залежить які витрати будуть включені у собівартість готової продукції для реалізації біологічних активів.

Згідно з П(С)БО 30 [1] підприємство має самостійно здійснювати оцінку активів за справедливою вартістю, а у досліджуваному Положенні лише рекомендовано основні підходи до застосування такої оцінки.

Так, придбані за грошові кошти біологічні активи тваринництва оцінюються за первісною вартістю, яка включає: ціну придбання за вирахуванням знижок, відповідно до договору з постачальником (продавцем), непрямих податків, крім випадків, якщо вони не відшкодовуються підприємству відповідно до чинного законодавства; суму ввізного мита; витрат на транспортування; інших витрат, які безпосередньо пов’язані з придбанням біологічних активів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Безоплатно отримані біологічні активи тваринництва оцінюються за справедливою вартістю з урахуванням витрат, безпосередньо пов’язаних з доведенням їх до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою ціллю. На справедливу вартість безоплатно отриманих довгострокових біологічних активів збільшується додатковий капітал, а поточних активів - інший операційний дохід.

Справедлива вартість біологічних активів внесених до статутного капіталу є погоджена засновниками (учасниками) підприємства вартість з урахуванням витрат, пов’язаних з доведенням їх до стану, у якому вони придатні для використання.

При обміні на неподібні біологічні активи такі активи оцінюються за справедливою вартістю переданого біологічного активу, збільшену (зменшену) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що належить до сплати (отримання) за обмінною операцією.

Додаткові біологічні активи оцінюються за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу.

Проте, щодо оцінки біологічних активів існують розбіжності у чинних нормативних актах, адже на відміну від П(С)БО 30 у статті 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» [13] визначено, що пріоритетною є оцінка біологічних активів, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання – принцип історичної (фактичної) собівартості. Крім того, на сьогоднішній день залишаються чинними Методичні рекомендації з обліку витрат та калькулювання собівартості сільськогосподарської продукції, якими передбачено облік прямих витрат на виробництво обліковувати на рахунку 23 «Виробництво» за аналітичними рахунками по кожному виду продукції, а облік накладних витрат - на окремих рахунках із їх розподілом на кожний вид продукції в кінці року. У зв’язку з цим, розглянемо порядок оцінки, оприбуткування в обліку додаткових біологічних активів і сільськогосподарської продукції та формування основних складових фінансового результату від первісного визнання - доходів та витрат.

Витрати на виробництво біологічних активів тваринництва в аналізі обліку визнаються витратами основної діяльності і пов’язані з процесом їх перетворенням.  Біологічне перетворення – це процес якісних і кількісних змін біологічних активів. Дані витрати не є однорідними а ні за своїм складом, а ні за значенням в діяльності підприємства. Тому, враховуючи особливості сільськогосподарського виробництва і з метою забезпечення раціональної організації аналізу, визначення величини витрат і здійснення контролю за формуванням собівартості продукції тваринництва, важливе значення має їх науково обґрунтована класифікація.

Велика різноманітність операційних витрат та об’єктів аналізу, що використовуються під час біологічних перетворень характеризуються певною економічною однорідністю. Сукупність економічно однорідних витрат називають елементом витрат. На території України, у тваринництві відповідно до стандарту 16 «Витрати» виділяють такі елементи операційних витрат:   матеріальні затрати, витрати на оплату праці працівників, відрахування на соціальні заходи, амортизаційні відрахування, інші операційні витрати.

Загальні правила формування в аналізі інформації про витрати виробництва та принципи формування собівартості (калькулювання) у тваринництві окрім П(С)БО 16 «Витрати» [18] регламентуються й «Методичних рекомендаціях з обліку витрат і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств»  та П(С)БО 31 «Фінансові витрати» [19] . В положеннях чітко визначено склад витрат, їх класифікація, поняття собівартості. Крім того п.6 ст.6 Закону про бухгалтерський облік передбачено,  що «міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, у межах своєї компетенції, відповідно до галузевих особливостей розробляють на базі національних положень бухгалтерського обліку методичні рекомендації щодо їх застосування».

Аналіз витрат у галузі тваринництва  Жук В.М рекомендує вести за такими статтями витрат:

—  витрати на оплату праці;

—  відрахування на соціальні заходи;

—  засоби захисту тварин;

—  корми;

—  роботи та послуги;

—  витрати на ремонт необоротних активів;

—  інші витрати на утримання основних засобів;

—  інші витрати;

—  непродуктивні витрати (в обліку тваринництва);

—  загальновиробничі витрати.

Отже аналізі біологічних активів є проблема оцінки біологічних активів та проблема в розробці Методичних рекомендацій з аналізу у сільському господарстві, які передбачатимуть формування виробничих витрат у повному обсязі. Що може дати можливість визначити фінансові результати від сільськогосподарського виробництва.

Нами були проведені дослідження авторефератів з аналізу біологічних активів інформація про які наведена у таблиці що наведена у додатках (Додаток А.А). В даних роботах відображається інформація про особливості обліку та аналізу біологічних активів.

При дослідженні інформації про біологічні активи нами були розглянуті дисертації різних авторів, інформація про яких наведена у таблиці, що наведена у додатках (Додаток А.В).

В даній таблиці знаходить відображення інформації про довгострокові біологічні активи, особливості проведення їх аналізу.

Нами були дослідженні монографії інформація про котрі відображається у таблиці, що наведена у додатках (Додаток А.Г).

У монографіях, котрі буди нами досліджені відображається інформація про аналіз реалізації поточних біологічних активів.