Розділ 2. Соціально-педагогічна робота з дітьми молодшого шкільного віку у неблагополучній сім’ї

2.1. Дослідження рівня психолого-педагогічної занедбаності молодших школярів з неблагополучних сімей

Програма соціально-педагогічної реабілітації з неблагополучною сім'єю передбачає здійснення ряду етапів: діагностування, розробки і реалізації самої програми, оцінювання.

Діагностика психолого-педагогічної занедбаності дітей молодшого шкільного віку та наслідків цієї занедбаності ми проводили на базі педагогічної практики. Її ми проходили в ЗОШ І-ІІІ ступенів № 19 (м. Луцьк) (далі по тексту – ЗОШ № 19).

На першому етапі діагностування були використані наступні методи діагностики:

1. Спостереження за дітьми.

Мета: визначити наявність проблем у дитини, загальний емоційний стан і психологічний портрет.

2. Опитування, анкетування батьків.

Мета: зібрати необхідну інформацію про сім'ю, а так само визначити характер внутрісімейних взаємовідносин.

3. Методики, спрямовані на вивчення дитячо-батьківських взаємовідносин; визначення поведінки кожного з члена сім'ї; виявлення рівня розвитку інтелекту, вивчення характеру комунікацій в сім'ї прямий або опосередкований.

Відмітимо, що в школі навчається 558 дітей з 1-11 класів, загальна кількість класів 21. На внутрішкільному обліку перебувають 20 учнів з 1-11 клас. Вони і склали експериментальну групу.

Причини їх постановки на облік різні (табл 2.1).

Таблиця 2.1

Причини встановлення дітей ЗОШ № 19 на внутрішній облік

Причини встановлення на облік	Питома вага порушення, %
	Усього по школі	З них: учні молодших класів
Погана, неадекватна поведінка	20	1,5
Безвольність (потурання поганій поведінці)	10	0,5
Брехня	20	0,1
Погана успішність	20	1,1
Паління	10	0,1
Прогули	20	2,3

Отже, серед усіх облікованих дітей ЗОШ № 19 молодші школярі за рівнем поведінки та іншими відхиленнями від норми займають невисоку питому вагу із-за віку. Але їх середнє значення становить 20 % (табл 2.2).

Таблиця 2.2

Вікова категорія «важких дітей»

ВІкова категорія «важких» дітей	Питома вага «важких дітей», %
Молодший школяр (7-11 років)	20%
Підліток (11-14 років)	55%
Старший школяр (14-17 років)	25%

Також, серед учнів молодшого шкільного віку «важких» дітей за статевою ознакою поділено на: 75 % - хлопчиків, 25 % - дівчаток.

Діти з цієї групи розрізняються і за віком, і за статтю, і за характером, і за умовами проживання. Учні є членами (табл 2.3).

Таблиця 2.3

Категорії неблагополучних сімей учнів молодшого шкільного віку

ЗОШ № 19

Категорія неблагополучних сімей	Питома вага дітей з неблагополучних сімей, %
Неповних сімей	25%
Повних сімей	35%
Що мешкають в сім'ї з вітчимом або мачухою	15%
Що виховуються одним з батьків	25%

Покажемо категорії неблагополучних сімей, в яких живуть діти молодших класів ЗОШ № 19 на рис. 2.1.

Рис. 2.1. Категорії неблагополучних сімей, в яких живуть діти молодших класів ЗОШ № 19, %

Все це дало нам можливість провести грунтовніші діагностичні методики для визначення причин і психологічних зрушень, рівня педагогічної занедбаності вказаниїх категорій молодших школярів.

Діагностичні методики проводилися з урахуванням усіх вимог до них, а саме: проведені методики не нанесли загрози психічному і фізичному здоров'ю обстежуваних; при цьому кількість і зміст методик відповідала цілям обстеження і відбивали можливість доказу або відкидання діагностичної гіпотези [24].

Методики підбиралися з урахуванням віку, психофізіологічного стану учнів, місця і часу.

1) Малюнок сім'ї. (Додаток №1)

Мета: вивчити дитячо-батьківські взаємовідносини; визначити провідних патернів поведінки кожного з члена сім'ї.

Тест призначений для виявлення особливостей внутрісімейних стосунків. Він допоможе прояснити стосунки дитини до членів своєї сім'ї, те, як він сприймає їх і свою роль в сім'ї, а також ті характеристики стосунків, які викликають в ньому тривожні і конфліктні почуття.

Сімейну ситуацію, яку батьки оцінюють з усіх боків позитивно, дитина може сприймати абсолютно інакше. Дізнавшись, яким він бачить навколишній світ, сім'ю, батьків, себе, можна зрозуміти причини виникнення багатьох проблем дитини і ефективно допомогти йому при їх дозволі.

Отримане зображення, як правило, відображає відношення дитини до членів його сім'ї, те, якими він їх бачить, і яку роль в сімейній конфігурації відводить кожному.

Після того, як малюнок буде завершений, необхідно провести бесіду. Бесіда повинна носити легкий, невимушений характер, не викликаючи у дитини почуття опору і відчуження [52].

2) Сімейна соціограма. (Додаток №2)

Мета: виявити положення суб'єкта в системі міжособистісних стосунків; вивчити характер комунікацій в сім'ї прямий або опосередкований. [18]

В результаті аналізу "Малюнок сім'ї" отримали наступні дані (табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Аналіз "Малюнок сім'ї" (молодші школярі, ЗОШ № 19)

Інтерпретація методики «Малюнок сім’ї»	Питома вага досліджуваних, %
Діти відчувають дефіцит спілкування	50%
Діти відчувають себе знедоленими і не потрібними	23%
Дітей включають до складу сім'ї сторонніх людей	7%
Не мають ніяких відношень в сім'ї	10%
Виділяють одного члена сім'ї, ігноруючи інших	10%

Отже, бачимо, що найбільше учні з молодших класів в небллагополучних сім’ях потерпапють від дефіциту спілкування з батьками і родичами (50 %), а найменше – від того що вони також є членами іншої сім’ї. ТОбто, діти навіть радіють, коли з неблагополучної атмосфери своєї сім’ї вони потрапляють в адек\ватну їх бажаням сім’ю, родину (друзів, родичів, сусідів тощо).

Результати інтерпретації сімейної соціограми (методика № 2) подані в табл 2.5.

Таблиця 2.5

Анадіз методики «Сімейна соціограма» (ЗОШ № 19)

Інтерпретація методики «Сімейна соціограма»	Питома вага досліджуваних, %
Діти не відчувають емоційного взаємозв'язку в сім'ї	50%
Спілкуються опосередковано, через найбільш приємного їм члена сім'ї	27%
Виділили у своїй сім'ї підсистеми: мама папа, брат сестра, мама син та ін.	20%
Діти мають низьку самооцінку в сім'ї і приймаються іншими членами сім'ї	3%

З табл 2.6 бачимо, найбільше діти молодшого шкільного віку потерпають від відсутності емоційного взаємозвязку з батьками (50%), а найименше – від визнаної вже ними самими низької самооцінки щодо них від членів їх родини (3%).

Отримані дані дозволили зробити висновок, що благополуччя сім'ї залежить не від структури сім'ї, а від типів внутрісімейного виховання. Тому наступний етап нашого дослідження вивчення типів виховання в цих сім'ях з використанням відповідних методик:

1.Опитувач для батьків "Аналіз сімейних взаємовідносин".

Методика "Аналіз сімейного виховання" (АСВ) Е.Г. Ейдеміллера спрямована на аналіз сімейного виховання та причин його неефективності. Це опитування призначене для батьків, які мають дітей підліткового віку і виявляє індивідуальний досвід батьків у вихованні підлітка. Опитувальник складається із 130 тверджень, які мати (батько) вибирає чи відхиляє. (Додаток №3)

Мета: визначити різні порушення процесу виховання; виявити тип негармонійного патологізуючого виховання; встановити деякі психологічні причини цих порушень [19].

2. Малюнковий метафоричний тест "Музичні інструменти". (Додаток №4)

Мета: виявити ключові особливості внутрісімейних стосунків і їх сприйняття очима дитини [57].

У опитаних сім'ях є присутніми найрізноманітніші типи виховання.

В результаті проведеної роботи, були отримані наступні результати (табл. 2.6).

Таблиця 2.6

Результати опитування для батьків "Аналіз сімейних взаємовідносин"

(ЗОШ № 19)

Інтерпретація результатів дослідження батьківських взаємовідносин	Питома вага досліджуваних, %
Жорстоке поводження	5%
Нестійкий стиль виховання	25%
Підвищена моральна відповідальність	30%
Недостатність вимог - заборон до дитини	15%
Емоційне відкидання	25%

Отже, згідно табл. 2.7 бачимо, що батьки створюють неблагополучну атмосферу розвитку дитини молодшого шкільного віку через створення занадто високих моральних принципів і відповідальності щодо дитини (30%), потім – внаслідок нестійкого стилбю виховання і емоційного відкидання дитини (25%), а найменше – жорстоким поводженням (5%). Зауважимо, що останній показник може бути і більшим, так як жорстокі батьки зазвичай на батьківські збори не ходять, або не признаються навіть у анонімній анкеті в жорстокому поводженні.

Таким чином, після проведення діагностики і відстежування дітей в школі, була розроблена програма по впровадженню соціально-педагогічної реабілітації з неблагополучною сім'єю.