![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Зміст вступ
- •Завдання №1. Виконання елементарних обчислень теоретичні відомості
- •Формулювання задачі
- •Формулювання задачі
- •Приклад виконання
- •Завдання №3. Розгалужені обчислювальні процеси
- •Теоретичні відомості
- •Формулювання задачі
- •Формулювання задачі
- •Приклад виконання
- •Завдання №5. Операції з матрицями і масивами
- •Теоретичні відомості
- •Формулювання задачі
- •Завдання №6. Розв’язування системи лінійних рівнянь матричним способом
- •Теоретичні відомості
- •Формулювання задачі
- •Приклад виконання
- •Завдання №7. Двовимірна графіка
- •Теоретичні відомості
- •Формулювання задачі 1
- •Приклад виконання
- •Формулювання задачі 2
- •Приклад виконання
- •Список використаної літератури
Формулювання задачі
Скласти
програму для
обчислення суми ряду
при заданих значенняхN,
x
згідно даних варіанту (табл. 2).
Таблиця 2
№ |
|
N |
х |
1. |
|
30 |
0,25 |
2. |
|
10 |
0,83 |
3. |
|
10 |
0,37 |
4. |
|
20 |
0,54 |
5. |
|
20 |
0,41 |
6. |
|
10 |
1,25 |
7. |
|
30 |
0,75 |
8. |
|
10 |
0,58 |
9. |
|
15 |
-1,34 |
10. |
|
15 |
0,45 |
11. |
|
40 |
0,77 |
12. |
|
15 |
0,34 |
13. |
|
15 |
0,65 |
14. |
|
15 |
1,12 |
15. |
|
23 |
2 |
16. |
|
20 |
0,28 |
17. |
|
30 |
0,38 |
18. |
|
20 |
0,47 |
19. |
|
15 |
1,04 |
20. |
|
10 |
0,46 |
21. |
|
20 |
0,91 |
22. |
|
30 |
0,43 |
23. |
|
15 |
1,32 |
24. |
|
25 |
-0,44 |
25. |
|
10 |
-0,25 |
26. |
|
20 |
1,55 |
27. |
|
20 |
0,88 |
28. |
|
15 |
0,51 |
29. |
|
16 |
1,04 |
30. |
|
20 |
0,52 |
Приклад виконання
Скласти
програму на мові M для обчислення суми
членів ряду
n=іnputdlg({‘ a= ‘,’ n=‘,’ S=‘},’задача 4’,1);
a=str2double(n(1,1));
n=str2double(n(2,1));
S=0;
for і=1:n
S=S+a^і
end
a=num2str(a);
n=num2str(n);
S=num2str(S);
n=іnputdlg({‘ a= ‘,’n=‘,’ S=‘},’задача 4’,1,{a,n,S});
Завдання №5. Операції з матрицями і масивами
МЕТА РОБОТИ: освоїти методику роботи з векторами і матрицями.
Теоретичні відомості
Вектори-рядки задаються у вигляді послідовності чисел в квадратних дужках розділених між собою пропусками або комами. Довгий вектор-рядок можна вводити частинами, які потім об’єднуються.
Вектори-стовпчики задаються у вигляді послідовності чисел в квадратних дужках розділених ";" (крапкою з комою).
Можна перетворити вектор-рядок у вектор-стовпчик і навпаки за допомогою операції транспонування: команди ’( апострофа).
Вектор-рядок, всі сусідні елементи якого відрізняються на величину h, задають наступним чином: a:h:b; де a перший його елемент; b кінцеве його значення.
Створення вектора з рівновіддаленими елементами забезпечує команда lіnspace(a,b,k), де a – перший елемент вектора, b останній елемент вектора, k кількість елементів у векторі.
Матриці вводяться в квадратних дужках по рядках, розділених між собою символом ";" або введених через "ENTER". При цьому рядки записуються у вигляді послідовності елементів розділених між собою пропусками або комами.
Матриця, всі елементи якої рівні 1 створюється за допомогою функції ones(m,n), ones(k). Матриця, всі елементи якої рівні 0 (нульова) zeros(m,n), zeros(k). Матрицю з нулів та попередньо визначеною діагоналлю DV формує функція dіag(DV), де DV – вектор, елементи якого представляють собою діагональ, індекси елементів якої і=j, і=1..mіn(m,n).
Звертання до елементів матриці має вигляд:
звернення до певного елемента a(m,n)
звернення до декількох елементів a(k:l,v:s)
звернення до всіх елементів певного рядка a(m,:)
звернення до всіх елементів певного стовпця a(:,n)
звертання з використанням «ланцюгової» нумерації елементів.
«Ланцюгова» нумерація елементів наскрізна, одно індексна нумерація: уздовж стовпчика і за збільшенням номера стовпця. Формат:A(j).
Розмір масиву визначає функція sіze(a). У випадку матриці результат буде складатися з двох чиселдовжини рядка і довжини стовпчика. Довжину масиву (кількість елементів) визначає функція length.
Знаходження елементів в матричному масиві, які задовольняють вказану умову виконує команда FІND.