2.7. Розрахунки за другою групою граничних станів

Виконую наближеним методом із використанням табличних коефіцієнтів.

1. Геометричні характеристики перерізу

.

2. Перевіряю необхідність розрахунків прогібів

.

Розрахунок потрібний.

2.7.3 Знаходжу коефіцієнти

.

4. Кривизна елемента посередині прольоту

4. Прогіб маршу

.

Прогіб у межах норми.

2.8. Розрахунки маршу на монтажні та транспортні навантаження.

2.8.1 Визначаю навантаження на марш під час транспортування та монтажу

2.8.2 Визначаю величини вигинаючих моментів, що виникають під час транспортування та монтажу.

q

l₁ l₂ l₁

М_оп М_пр М_оп

Приймаю величини l₁=0,9 м l₂=1,69 м – при транспортуванні

l₁=0,8 м l₂= 1,894 м – при монтажі

Приймаю для подальших розрахунків М_мах=2,66 кНм.

2.8.3 Монтажні зусилля сприймає робоча арматура сітки полиці, яка прийнята згідно із п.2.6 диаметром 3 мм з кроком 150 мм. Згідно із підрахунками на 1 пог. м плити припадає 7 стержнів, площа яких згідно із сортаментом складає

А_sм=0,497 см²=0,0000497 м².

Розрахунковий опір цієї арматури класу Вр-1 дорівнює

R_s=360 МПа=360000 кН/м²;

R_b=10400 кН/м²;

2.8.4 Визначаю табличний коефіцієнт А₀

2.8.5 Приймаю табличний коефіцієнт

2.8.6 Визначаю несучу здатність маршу при монтажі та транспортуванні

Марш монтажні та транспортні зусилля витримає.

2.9 РОЗРАХУНКИ МОНТАЖНОЇ ПЕТЛІ

2.9.1 Визначаю навантаження на одну петлю

2.9.2 Визначаю площу петлі

Приймаю петлю Ø10 АІ з площею 0,785 см ^2;

2.10 конструювання маршу

Косоур маршу армується зварними каркасами Кр-1 з робочою арматурою Ø12A-III, поперечна арматура прийнята Ø3 ВрI з кроком 85 мм на приопорних ділянках довжиною 0,8 м, в середній частині встановлюються із кроком 125 мм. Монтажна арматура прийнята конструктивно Ø5ВрI.

Плита армується плоскою сіткою С-1 із арматури Ø3ВрI з кроком 150 мм та 200 мм.

Лобове ребро армується плоским каркасом Кр-2 з робочою арматурою діаметром 10 А-ІІІ, монтажною – 5 Вр-І, поперечною діаметром 3 Вр-І із кроком 100 мм.

Для кріплення огородження призначені закладні деталі М-1, що виготовляються із полосової сталі товщиної 10 мм, розміри деталі 40х100 мм. У бетоні деталь закріплюється стержнями діаметром 10 А-ІІІ.

Монтажна петля прийнята діаметром 10 АІ.

3 Виробничо-організаційний розділ

3.1 Характеристика споруджувального об’єкту

Дитячий садок запроектовано 2 класу і 2 ступеню вогнестійкості і довговічності.Будівля призначення для проживання 120 дітей.

Фундаменти стрічкові з бетону класу В15.

Глибина закладання фундаменту -2 м.

Перегородки в будівлі запроектовані з керамічної цегли М100, на розчині М 50, товщиною 120 мм.

Покрівля будинку виконують із Рубероїду з посипокю та захисним шаром з гравію.

Вікна виконані з металопластику, з подвійним остеклінням.

Двері виконані з металопластику.

Підлоги в залежності від призначення приміщень передбачені наступні видипідлог: з лінолеуму та керамічної плитки. 3. 2 Умови будівництва

Будівництво трьохповерхового житлового будинку ведеться на ділянці з невеликим ухилом. Ґрунти – суглінки, ґрунтові води знаходяться на глибені 6,5 метрів.

Конструкції та будівельні матеріали поставляються автомобільним транспортом. Складування матеріалів здійснюється у зоні роботи монтажного крану. Запас матеріалів передбачається у межах 2-3 днів на приоб′єктних складах.

Об’єкт забезпечується електричною енергією, водою від постійних ме-реж енерго та водопостачання. 3.3 Технологічна карта Галузі застосування Технологічна карта розроблена на устрій покрівлі з рубероёду. Роботи ведуться бригадою у кількості 6 чоловік у теплу пору року за однозмінним режимом.

Основні процеси, передбачені технологічною картою:

1.Очистка основи от бруду та пилу.

2.Сушка вологих основ

3.Обробка примыканий

4. Устрій пароизоляции

5. Устройство основания из цементно-песчаного розчину

6. Укладка теплоізоляційних плит

7. Устрій двух шарів наплавляїмої покрівлі.

8.-Підсипка із гравію

9. Улаштування огородження покрівлі

Прийняті машини та механізми:

1. Автомобільний кран КС 35719-3. 2. Бортовий напівпричеп із тягачем КАМАЗ-5410. 3. Бетоновоз МаЗ 526 2233 9 м3. 3.4 Технологія і організація виконання робіт Умови і підготовка процесу:

Технічна готовність робіт, що передують улаштування покрівлі.

До початку бетонування повинні бути виконані наступні роботи:

- Влаштовано тимчасові дороги і під'їзди будівельної техніки до зони бетонування;

- Забезпечено тимчасове електропостачання, водопостачання та освітлення;

- Доставлені і підготовлені механізми, інвентар і пристосування.

При роботі з землі:

- Підготовлена горизонтальна поверхня, на якій проводиться бетонування;

- Встановлена і прийнята майстром опалубка;

- Встановлено арматура і закладні деталі у відповідності з робочими кресленнями з оформленням акту на приховані роботи;

При роботі на висоті:

- Встановлено та прийняті майстром підтримують ліси, опалубка, при необхідності - засоби підмощування, з оформленням акту пріeмкі робіт;

- Встановлено арматура і заставні вироби у відповідності з робочими кресленнями з оформленням акту на приховані роботи;

- Підготовлена горизонтальна поверхня під бетонування.

Загальні положення

Монтаж збірних залізобетонних елементів будівлі виконується по робо-чих кресленнях з дотриманням норм і правил, передбачених главами СНіП 3 03 03-87 «Бетонні і залізобетонні конструкції збірні». Правила виробництва і приймання монтажних робіт СНіП ІІІ 4-80* Техніка безпеки в будівництві і даної технологічної карти. До початку виробництва монтажних робіт підземної частини будівлі по-винні бути виконані наступні роботи:

- проведене вертикальне планування будівельного майданчика;

- прокладені постійні сіті водопроводу, каналізації, теплопостачання, газопостачання і електрослабкострумових комунікацій;

- підведені до будівельного майданчика постійні автодороги і під’їзди;

- влаштовані тимчасові дороги для автотранспорту із збірних залізобе-тонних інвентарних стаканів на піщаній підготовці;

- встановлені інвентарні тимчасові будівлі;

- влаштоване тимчасове електроосвітлення території будівельного майданчика, проїздів, тимчасових будівель;

- прокладені тимчасові сіті водопроводу з підключенням до постійних сітей;

- влаштована огорожа монтажної зони і будівельного майданчика;

доставлені і заскладировані збірні конструкції згідно технологічної кар-ти;

- заготовлені в потрібній кількості монтажні пристосування, устатку-вання і інвентар.

Безпосередньо перед початком монтажу підстава повинні бути освідетельствовані представниками геологічної служби, проектної організації і замовником з обов’язковим складанням акту про відповідальність несучої здатності грунтів, напругам, що допускаються на грунт прийнятим в розрахунках при конструюванні фундаменту.

Проектні осі будівлі повинні бути віднесений від траншеї на відстань до 3,0м і міцно закріплений металевими штирями і обноской.

Геодезичні роботи До початку виробництва робіт по розбиттю фундаментів повинні бути:

- надійно закріплені в натурі основні осі будівлі; - виконана виконавча зйомка траншеї в плані і по висоті; - при монтажі підземної частини будівлі повинен бути проведений на-ступний комплекс геодезичних робіт;

- розбиття основних осей фундаментів:

Виконавча зйомка підземної частини будівлі повинна здійснюватися від розбивочних осей і реперів. Монтаж збірних конструкцій фундаментів До початку монтажу стрічкових фундаментів повинні бути виконані роботи по підготовці підстави:

-перевірка відмітки підстави

-перевірка горизонтальності підстави

-планування підстави

Монтаж елементів стін починати після розбиття місць установки еле-ментів в плані. Розбиття місць установки блоків слід здійснювати наступним способом

- натягнути на обноску дротяні осі

- перевести за допомогою схилу на фундаментні блоки точки перетину осей

- визначити положення кутів будівлі і зафіксувати їх ризиками

- перевірити відстань між осями і рівність діагоналей між точками перетину відповідних осей.

Монтаж фундаментних слідує починати з установки в кутках будівлі і на перетині міжсекційних осей.

Після установки фундаментних:

-виконать горизонтальну гідроізоляцію

3.5 Організація робіт

До початку улаштуванні даху та покрівлі повинні бути закінчені у повному обсязі роботи по устрою цегляної кладки нижчого поверху, завезені бруси, металочерепиця, утеплювач, паро-, гідро- бар’єр із розрахунку роботи бригади на 1 день. Матеріал подається на робоче місце краном КС 3575А. 3.6 Вибір монтажного механізму Вибір монтажного механізму для пiдьйому бетона в бад’ях здійснюється за умови підйому та установки найважчого та найбільш віддаленого від місця стоянки крану елементу за наступними технічними характерист- ика-ми.

Визначаю висоту підйому крюка:

Нкр = Нб+hз+hе+hстр = 12+0.7+0,3+2.5= 15?5 м, (3.1)

де:

Нб - висота будинку =12 м.

hз - запас по ТБ= 0.7 м.

h – висота конструкції =0,3 м.

hстр – висота строп =2.5 м.

Визначаю виліт стріли крану

Lmin=13,02+2,5 = 15,02 м.

Визначаю вантажопідйомність: т. (3.2) де: Q - вага конструкції= 2,20 т. Q -вага строп= 0.03 т.

По технічним параметрам приймаю кран КС 35719-3. 3.7 Підрахунки об’ємів робіт Таблиця 1 Підрахунки об’ємів робіт по улаштуванні даху, покрівлі

3.8 Розрахунок комплексної бригади Вихідні дані приймаю згідно із даними таблиці 3

Визначаю трудомісткість покрівельщіків:

Qзаг = Q1+Q2+ Q3=576,34люд/год =72люд/дн.

2. Визначаю проектну тривалість

Тпр= 12 днів в 1 зміному режимі =12 змін.

3. Визначаю кількість

чол.. приймаю 6 чол. Таблиця 3 Загальний склад комплексної бригади.

Професія	Розряд	Кількість	Змінність	Склад бригади
1 покрівельщік 2 покрівельщік 3 покрівельщік	5 4 3	2 2 2	1 1 1	2 2 2

Загальна кількість комплексної бригади – 6 чол. 3.9 Контроль якості проведення робіт

Вимоги щодо якості робіт Контроль за якістю в процесі улаштуванню даху та покрівлі здійснюється систематично технічним персоналом будівництва, виконробом, майстром, технічним наглядом замовника, періодично головним інженером будівництва у відповідності з записами в журналі робіт. Якість виконання даху та покрівлі робіт визначають за наслідками виробничого контролю і оцінюють відповідно до інструкції за оцінкою якості улаштуванню.

Всі приховані роботи прийманню з складанням актів їх огляду. При да-ху та покрівлі прийманню з складанням актів на приховані роботи підлягають. Окремі відповідальні конструкції у міру їх готовності підлягають прийманню в процесі будівництва з складанням акту проміжного приймання виконаних робіт.

Геодезичний контроль монтажних робіт.

Геодезичний контроль включає: перевірку положення конструкцій буді-вель і споруд в плані і по висоті в процесі монтажу, виконавчу зйомку фактичного положення постійно закріплених конструкцій після монтажу. Перевірці в процесі монтажу підлягають всі несучі і захисні конструкції. Виконавчій зйомці за допомогою геодезичних інструментів підлягають тільки ті частини будівель і споруд, від точності положення яких залежить виконання вимог до точності монтажу інших конструкцій на подальших етапах робіт.

Положення по висоті перевіряють нівеліром. В результаті вимірювання дійсне положення осей, розміри між фундаментами, їх відмітки наносять на виконавчу геодезичну схему.

3.10 Техніка безпеки

Інструктаж на робочому місці проводить виробник робіт або майстер, в розпорядження якого поступає робітник. Робітника знайомлять з техно-логією майбутніх робіт і його обов’язками на даному робочому місці, з правилами поведінки на будівельному майданчику, безпечними методами виконання роботи, з інструкцією по техніці безпеки для даної професії, з інструментом і правилами поводження з ним, пристосуваннями,

запобіжними пристроями, з правилами змісту робочого місця і іншими правилами, що відносяться безпосередньо до його майбутньої роботи. Проведення інструктажа на робочому місці оформляють записом в журналі, де інструктуючий підтверджує знання робітникам правил техніки безпеки, а

робітник своїм підписом підтверджує, що він отримав інструктаж.

В зоні монтажу повинні знаходитися тільки ті конструкції, які необхідні для роботи в даній зміні, інші треба берегти на відведених для цього місцях.

Всі проходи повинні бути вільними, траншеї і котловани захищають поручнями заввишки 1м.

Робота повинна припинятися при ожеледі, вітри 6 балів і більше. Монтажний майданчик обладнають попереджувальними написами і

плакатами. Всі працівники повинні бути забезпечені якісними і справними інструментами. 3.11 Техніко-економічний показники технологічної карти Таблиця 4 Техніко-економічний показники технологічної карти

3.12 Календарний план-графік

3.13 Загальні положення

Призначення і принципи проектування Календарний план будівництва житлового будинку

– це проектний документ, у якому визначається перелік виконаних робіт у процесі будівництва і загальна тривалість будівництва

У календарний план включаються роботи підготовчого періоду, загальні роботи і роботи спеціального циклу. Розташовані у чіткій технологічній послідовності вони визначають плановий термін будівництва.

Для проектування календарного плану були використані такі вихідні дані:

- робочі креслення

- технологічна карта – лист 1

- нормативні терміни будівництва,

- дані про будівельну організацію, що виконує будівництво,

- указівки по техніці безпеки.

У процесі проектування календарного плану необхідне дотримання принципу технологічної послідовності виконання робіт.

Відповідно до нормативних вимог при розробці календарного графіка варто враховувати усі види робіт зі зведення об'єкта, сучасні методи і форми організації робіт, прогресивну технологію, максимальне використання комплексної механізації, застосування методу сполученої організації праці при 2-х змінній роботі, забезпечення умов безпеки при сполученні робіт і при ув'язуванні загальнобудівельних і спеціальних робіт, рівномірне використання матеріально-технічних ресурсів і рівномірне переміщення робітників.

Роботи повинні виконуватися відповідно до вимог ДБНУ 3.1-5-96.

3.14 Підрахунки об’ємів робіт Таблиця 5. Відомість підрахунків об’ємів земляних робіт

Найменування	Обєм			Формула подрахунку, ескіз
	Од.	К-ть
1	2	3	4
1. Планування ділянки бульдозером ДЗ-42Г	м2	2907	А=(45,65+10+10)*(27,93+10+10)=2907 м2
2. Зрізання рослинного Шару бульдозером ДЗ-42Г	м3	581,4	V=581,4 м3
3. Розробка грунту траншеи екскаватором ЕО -3322	м3	2,07	в=1,2+0,1+0,1=1,4 F=(в+m H)*H=(1,4+0,67*1)= 2,07
4. Закладання фундаменту	м3	55,23	Н*b*L=188 м3
Продовження Таблиці 5
1	2	3	4
8. Зворотня засипка грунту - бульдозером	м3	241,19	Vобр.з.т.= Vтран-Vподг Kop Vобр.з.т.= 241,19
8. Зворотня засипка траншеі в ручну 9. Укладання бетону ( бетононасосом) 10. Ущiльнення грунту пневматичними трамбiвками.	м3 м3 м3	26,79 320,41 276,99	Vоз вр т = Vобр.з*0,1 Vоз вр т = 1381*0,1=26,79 1% по СНИПУ V=317,87*1,008=320,41 Vобр.з.мех=138,81+138,18=267,98

Зведена відомість об’ємів робіт

Об’єми будівельних робіт по зведенню мансардного житлового будинку підраховані у відповідності з робочими кресленнями із використанням одиниць виміру, передбачених ДБН на будівельно-монтажні роботи.

Об’єми робіт визначаються у табличній формі і занесені у таблицю 7.

Об’єми спеціальних робіт визначаються у % від трудомісткості загаль-но-будівельних робіт. Таблиця 7. Зведена відомість об’ємів робіт

Найменування	Одиниця вимірю-вання	К-ть.	Примітка
1	2	3	4
Нульовий цикл
1. Планування ділянки бульдозером ДЗ-42Г	м3	581	Креслення (Лист 1,2)
2. Зрізання рослинного шару бульдозером ДЗ-42Г 3. Розробка грунта бульдозером	м3 м2	581 290,7	Креслення (Лист 1,2) Креслення (Лист 1,2)
4. Розробка грунту траншеи екскаватором ЕО -3322	м3	744	Креслення (Лист 1,2)
5. Закладання фундаменту	м3	356,49	Креслення (Лист 1,2)
6. Подготовка під фундамент 7. Зворотня засипка траншеі бульдозером	м3 м3	83,85 241,19	Креслення (Лист 1,2) Креслення (Лист 1,2)
8. Встановлення опалубки	м3	1187,92	Креслення (Лист 1,2)
9. Влаштування арматури за допомогою крану	м3	15	Креслення (Лист 1,2,)
10. Зворотня засипка траншеі в ручну	м3	49,1	Креслення (Лист 1,2,)
12. Зворотня засипка траншеі бульдозером	м2	241,19	Креслення (Лист 1,2,
13.Ущiльнення грунту пневматичними трамбiвками.	м3	276,99	Креслення (Лист 1,2,)
Надземний цикл
14. Мурування зовнішніх стін товщ 510мм	М3	677,54	Креслення (Лист 1,2)
15. Мурування внутрішніх стін товщ 380мм	М3	595,89	Креслення (Лист 1,2)
16. Мурування перегородок товщ 120мм	М3	86,08	Креслення (Лист 1,2)
17. Збирання і розбирання дерев'яної щитової опалубки для улаштування перекриттів	М3	459,72	Креслення (Лист 1,2)
18. Укладання бетонної суміші в конструкції кранами в баддях	М3	459,72	Креслення (Лист 1,2)
19. Улаштування сходового маршу	шт	12	Креслення (Лист 1,2)
20. Установка металопластикових вікон у цегляних стінах до 3 м2	м2	281,35	Креслення (Лист1,2)
21. Установка метало пластикових дверних блоків до 3 м2	шт	16	Лист 1
22. Установка метало пластикових дверних блоків до 2 м2 23 Укладання перемичок	шт шт	77 186	Лист 1 Лист 1
24. Установка утеплювача стін	м2	247,67	Креслення (Лист 1,2)
26. Утеплення плит перекриття	м3	647,86	Креслення (Лист 1,2)
28. Устрій бетоної основи	м2	647,86	Креслення (Лист 1,2)
29. Улаштування цем стяжки	м2	453,23	Креслення (Лист 1,2)
Оздоблювальний цикл
30 Зовнішня штукатурка стін по стінці	м2	1581,7	Креслення (Лист 1,2)
31. Оштукатурювання стелі	м2	3,84	Креслення (Лист 1,2)
32. Улаштування підлог із леноліуму на клею «Бустілат»	м2	3,84	Креслення (Лист 1,2)
33. Улаштування підлог з керамічної плитки	м2	39,4	Креслення (Лист 1,2)
34. Улаштування покриття з плиток керамiчних одноколiрних	м2	6,47	Креслення (Лист 1,2)
35. Фарбування фасаду вапняною фарбою	м2	3.15	Креслення (Лист 1,2)
36. Оклеювання стін шпалерами	м2	3,84	Креслення (Лист 1,2)
37. Внутрішня штукатурка стін по сітці	м2	5,47	Креслення (Лист 1,2)

3.15 Визначення трудомісткості робіт Таблиця 8 Зведена відомість витрат часу.

РЕКН	Найменування	Од. вим.			К-ть	Трудомісткість					Машини
						Норма часу ч-год		По нормі ч-дн		Норма часу ч-год		По нормі ч-дн
1	2	3			4	5		6		7		8
Нульовий цикл
Е1-30-1	Планування ділянки бульдозером ДЗ-42Г	1000 м2		0,605			-		-		0,36		1
Е1-24-1	Зрізання рослинного шару бульдозером ДЗ-42Г	1000 м3		0,606			-		-		10,1		2
Е1-166-1	Розроблення грунту в ручну	100м3		0,40			60,1		7		-		8
Е1-24-6	Розробка грунта бульдозером	1000 м2		0,604			-		-		10,1		2
Е1-66-1	Розробка грунта траншеї	1000 м2		0,401			17,2		2		21.40		5
Е6-66-7	Закладання фундаменту	100 м3		0,552			164,4		20		73,1		30
Продовження Таблиці 7
1	2	3		4			5		6		7		8
Е8-3-2	Подготовка під фундамент (щебень)	1м3		0,10			0,1		0,01		0,02		1
Е1-166-1	Зворотня засипка траншеі вручну	1000 м2		0,138			0,05		1		-		2
Е6-50-20	Встановлення опалубки	100 м3		0,91			135,8		16		1,75		17
Е6-61-1	Влаштування арматури за допомогою крану	1 т		2,1			29,7		47		2,6		48
Е6-66-6	Укладання бетону ( бетононасосом)	100 м3		3,20			103		21,8		3,2		21
Е1-71-1	Зворотня засипка траншеі бульдозером	100м3		0,138			-		-		0,21		1
Продовження Таблиці 8
1	2	3		4			5		6		7		8
Е1-134-1	Ущiльнення грунту пневматичними трамбiвками	100м3		1,2			2,2		3		5		4
Надземний цикл
Е8-15-9 Е8-15-2 Е8-24-2	Мурування зовнішніх стін товщ 510мм Мурування внутрішніх стін товщ 380мм Мурування перегородок товщ 120мм		1 м2 100м2 100м2	2550 3,206 0,432			20,09 31,9 55,7		3 4 7,5		1.45 2,2 453,2		185 5 64
Е7-15-6	Укладання в багатоповерхових будiвлях плит перекриття до 4 м		100 шт	1,53			869,6		108		120,4		124
Е7-15-21	Укладання в багатоповерхових будiвлях плит перекриття до 5 м		100 шт	0,24			91,1		12		15		14
Е7-21-2	Улаштування сходового маршу		100 шт	5,49			1,3		166		35,2		171
Е10-28-2	Установка металопластикових вікон у цеглянихстінах до3м2		100 м2	2,52			199,7		9		16,61		16
Е10-26-3	Установка метало пластикових дверних блоків до 3 м2		100 шт	3,6			381,6		47		31		51
Продовження Таблиці 8
1	2	3		4			5		6		7		8
Е10-100-1	Установка метало пластикових дверних блоків до 2 м2	100 шт		0,38			7		863		4		1
Е7-53-3	Установка лоджій у кожній кімнаті	100 шт		0,20			24,6		3		8,1		4
Е26-33-1	Улаштування утеплювача ( стін)	1м3		69,4			2017,4		252		37,4		508
Е10-78-1	Улаштування крокв	1м3		17,8			331,7		41		16,5		85
Е26-31-1	Утеплення плит перекриття	1м3		1,27			25,5		2		1,2		3
Е11-15-1	Устрій бетоної основи	100 м2		6,03			20,3		27		6,2		28
Продовження Таблиці 8
1	2	3		4			5		6		7		8
Е11-11-1	Улаштування цем стяжки	100 м2		1,20			6,75		8		6,3		9
Оздоблювальний цикл
Е15-61-1	Зовнішня штукатурка стін по стінці	100 м2			3,1	322,8		40		25		43
Е15-65-9	Оштукатурювання стелі	100 м2			3,84	291,4		4		-		4
Е11-36-1	Улаштування покриття з лiнолеуму на клеї "Бустилат"	100 м2			3,84	291,4		36		1,6		37
Е11-27-2	Улаштування покриття з плиток керамiчних одноколiрних	100 м2			39,4	6,5		8		683,1		94
Е15-24-5	Облицювання стін керамічною плиткою одноколiрною	100 м2			6,47	16,6		135		870,8		111
Е11-5-1	Фарбування фасаду вапняною фарбою	100 м2			3,15	21,1		3		0,81		3
Е15-251-1	Оклеювання стін шпалерами	100 м2			3,84	191,9		24		0,57		25
15-63-1	Внутрішня штукатурка стін по сітці	100 м2			5,47	705,9		88		586,3		95

3.16 Підготовчий період У підготовчому періоді будівництва виконуються роботи, пов'язані з підготовкою будівельного майданчика, що дозволяють проводити основні будівельно-монтажні роботи індустріальними методами з ура-хуванням нормативних термінів будівництва.

У роботи підготовчого періоду входять:

- планова і висотна розбивка будинку;

- винос репера;

- закріплення головних вісей будинку, з передачею за актом вико-навцю;

- освоєння території – видалення рослинного шару, попереднє плану-вання будівельного майданчика;

- інженерна підготовка території;

- перенос існуючих і устрій тимчасових комунікацій;

- зведення тимчасових будинків і споруджень;

- роботи, зв'язані з охороною навколишнього середовища;

- організація диспетчерського зв'язку; 3.18 Вибір методів провадження робіт

Виконання земляних робіт планується комплектом машин у складі: одноковшовий екскаватор зі зворотною лопатою ємністю 0,25 м3 мар-ки

ЕО-2624, бульдозер ДЗ-42 автосамоскид ЗИЛ-585, МАЗ-503. У межах будівельного майданчика обсяг грунту, вийнятий із тран-шей, повинний рівномірно найвигіднішим образом розподілятися по території з урахуванням послідовності і термінів виконання земляних робіт.

Частина ґрунту в процесі розробки вантажиться в автосамоскид і відвозиться у відвал, частина ґрунту використовується для засипання пазух фундаментів. Доробка і зачищення підстави виконується вручну.

Планування і зрізання рослинного грунту здійснюється бульдозером з мінімальним переміщенням у межах будівельного майданчика челноковим методом.

Ущільнення ґрунту при зворотньому засипанні – 90 % бульдозером і 10 % вручну.

Зниження трудомісткості і підвищення продуктивності праці дося-гається за рахунок раціональних схем руху машин і механізмів, застосування прогресивних прийомів праці.

Бетонні роботи

Перед виконанням бетонних робіт виконують розмітку фундаментів, за допомогою обноски виносять вісі фундаментів. Після зачищення основи, встановлюють опалубку, виносять проектні відмітки. Бетонування викону-ють на усю висоту фундамента, у разі виникнення перерв у роботі стикування смуг виконують у вертикальній площині.

Завезення суміші на майданчик здійснюють за допомогою автобетонозмішувача СБ-159, ущільнення суміші виконують глибинними вібраторами.

Через добу після виконання бетонного покриття його засипають шаром обпилювань 3-5 см і поливають водою не рідше 1 рази в добу.

Мулярні роботи

До початку цегляної кладки повинні бути виконані попередні роботи, зокрема:

- Виконані роботи нульового циклу.

- Закінчена горизонтальна гідроізоляція фундаментів. - Виконана засипка пазух фундаментів ґрунтом.

- Перевірені відмітки фундаментів, відхилення відміток допускається ± 10 мм.

- Завезені матеріали та конструкції із розрахунку запасу для 3-х денної роботи.

- Оформлені акти на приховані роботи.

Цегляну кладку стін ведуть на захватках по ярусам. Передбачається використання шестирядної системи перев’язки швів із утеплювачем із твер-дих пінобетонних плит товщиною 100 мм. Кладка цегли ведеться на цементно-піщаному розчині з перев'язкою швів. Перегородки планується виконувати без армування.

Після закінчення робіт по кладці 1-го ярусу на 1-й захватці ланка переходить на 2-гу захватку, а ланка теслярів виконує установку інвентарних підмощувань.

Кладка ведеться челноковим методом, при якому муляри при укладанні зовнішньої версти, переміщуються в одну сторону, а внутрішню – у зворотній бік, виконуючи при цьому також і забутовку.

Розмітку віконних та дверних прорізів муляри виконують за допомогою шаблонів. Муляр при цьому встановлює шаблон на необхідну ширину, фіксує у потрібному стані гвинтом та встановлює на місце майбутнього прорізу.

Перед початком робіт необхідно завезти цеглу із розрахунку роботи бригади на 2-3 дні. Матеріал подається на робоче місце краном КБ 3571, перемички та столярні вироби – за потребою.

Штукатурні роботи

Виконуються поточно-циклічним методом, при якому кожна ланка виконує весь комплекс робіт без поділу його на операції. Виконання робіт усередині будинку починається від найбільш віддалених приміщень до виходу. Роботи ведуться на захватках ланками по усьому фронті робіт, кожна захватка поділяється на ділянки, розмір яких установлюється денним виробленням ланки. Ведучим агрегатом у комплексній механізації робіт є штукатурна станція. Встановлення вікон і дверей

Столярні вироби повинні бути доставлені на будівельні майданчики зібраними в блоки з навішеними на петлі віконними і дверними полотнинами, комплектно з віконними, дверними і фрамужними приладами і шурупами до них, за вимогою будівельників і з врізаними дверними замками і шпінгалетами (у двопільних дверях). Виступаючі прилади (ручки, засувки, віконні шпінгалети, останови) при відвантаженні виробів повинні бути упаковані в окрему тару. Крім того, як правило, столярні вироби повинні бути пофарбовані за один раз.

Пригін і навішення вікон і дверей (якщо вони доставляються на будівництво не у вигляді блоків) варто робити по можливості поза прорізом, до установки в нього блоку.

Після пригону і пробного навішення плетіння вікон чи двері можуть бути зняті з петель. Після установки коробки пригін повинний бути перевірений. При цьому потрібно стежити за тим, щоб полотнина дверей чи плетіння вікон прилягали до чвертей по всьому периметрі, не западаючи в них і не виступаючи з них, і щоб по всьому контурі притвору залишався зазор 1-2 мм, необхідний для шару фарби.

При фальцуванні створів, варто робити їх з невеликим скосом, а в двопільних дверях притвор закривають нащільником.

При навішенні двері без порогів потрібно залишати під дверима зазор 8 мм, а у ванних-20 мм. У прорізах з порогом двері повинні бути прифальцовані до нього. Поріг же повинний підніматися над підлогою не більше ніж на 20-25 мм. До створок плетінь, що відкриваються назовні, повинні бути прикріплені вітрові гачки, а до тих, що відкриваються у середину-спеціальні упори (останови).

Установка підвіконних дошок в прорізах кам'яних стін ставляться пе-ред виконанням штукатурних робіт. Підвіконні дошки шириною більш 12 см робляться обов'язково по ширині складеними з дошок товщиною 54 мм (у чистоті) і не ширше 10 см виконуються на шкантах чи шпонках на клею.

У межах кожного приміщення всі підвіконня повинні розташовуватися на одній лінії.

Столярні тяги - налічники, карнизи й інші тяги в більшості випадків доставляються на будівництво у вигляді погонажу, що нарізається і прирізається на місці.

Налічники прикріплюються по периметрі прорізу так, щоб вони рівно відступали від крайки коробок на 10-15 мм, їх перевіряють схилом, косинцем і рівнем.

На штукатурку налічники повинні заходити не менш чим на 20 мм. Кріпити їх до коробки дверей необхідно простими цвяхами, з'єднуючи в кутах на вус упритул, а в дверях підвищеної якості-шурупами, з'єднуючи в кутах на вус (накладкою в півдеревини).

Віконні і дверні коробки в кам'яних стінах закріплюють йоршами, що забивають у дерев'яні антисептовані пробки, закладені в кладку. Бічні вертикальні бруски коробки закріплюють двома йоршами на відстані по висоті не менш 1,5 м. У дерев'яних рубаних колод і брущатих стінах коробки з'єднують з між віконними простінками в шпунт-гребінь, використовуючи коробки як напрямні при зборці брущатих стін.

При установці коробок в оштукатурювані стіни і перегородки, коли прорізи обробляють налічниками, коробки повинні виступати за площину стіни на товщину штукатурки для того, щоб налічники щільно прилягали до зовнішніх граней коробки і штукатурки. Віконні і дверні коробки в місцях примикання до кладки зовнішніх стін обробляють пастою марки 100 і захищають гідроізоляційними прокладками (толем, пергаміном). Зазори між коробками і кладкою зовнішніх стін ретельно проконопачують анти-септованою повстю, клоччям і іншими теплоізоляційними матеріалами, а зазори між коробками і кожною з внутрішніх стін-звукоізоляційними матеріалами.

Приймання дерев'яних конструкцій виконується у відповідності із БНіП ІІІ-В.7-69 шляхом зовнішнього огляду, перевірки розмірів, і в разі потреби проводиться випробування. Малярні роботи Виконуються після закінчення усіх будівельних робіт, за виключенням заготовлення лінолеуму та пластику. До початку малярних робіт треба закінчити засклення вікон, запустити у дію системи опалення, водопроводу та каналізації.

Процес підготовки поверхні під фарбування є найбільш трудомістким та відповідальним. До підготовчих операцій відносяться: очищення поверхні від бруду, розчину, підтікань розчину, підсушування сирих місць, обґрунтування, заповнення тріщин пастами та замазками, очищення від пилу, часткове фарбування нерівностей та шліфування.

Фарбувальні склади наносять на поверхні механізованим способом або вручну. Олійними фарбами фарбують як зовнішні поверхні так і внутрішні. Їх наносять у 2 шари за допомогою фарборозпилювачів, валиків Устрій підлоги

Підстильний шар під підлогу на 1 – му поверсі бетонують смугами через одну. Ширину смуг приймають 2-3 м. Товщина бетонної суміші в покритті до його розрівнювання й ущільнення повинна перевищу-вати рівень маяків на 1-2 см.

Ущільнення бетонної суміші роблять віброрейками, перекриваючи кожну раніше провібровану ділянку на половину його ширини. Цементне молоко, що виступило на поверхню при ущільненні, видаляють легким шкребком з гумовою стрічкою.

Через добу після виконання бетонного покриття його засипають шаром обпилювань 3-5 см і поливають водою не рідше 1 рази в добу.

Перед початком устрою плиточної підлоги попередньо виносять відміт-ки рівня чистою підлоги, верху стяжки. Маячні плитки укладають на розчин трохи вище відмітки, а потім ущільнюють до проектного рівня за допомогою інструмента. Після укладання маячних плиток проводять розбивку підлоги на захватки, забивають штири та натягають дріт.

Розчин укладають на основу та розрівнюють граблями до товщини 15 мм. Після вирівнювання та загладжування правилом до появи цементного молока.

Плитки укладають на розчин, перевіряють правильність положення плиток, осаджують до спів падання швів. Шви заповнюють рівномірно розподіляючи розчин по поверхні плитки.

Облицювання стін

Перед облицюванням стін для кращого зчеплення плитки з основою її поверхню очищують від бруду, пилу, промивають водою, масні плями виводять 5% водним розчином кальцинованої соди або 2% розчином соляної кислоти. Титульну поверхню керамічної плитки до укладання на неї розчину трохи зволожують вологою щіткою для забезпечення зчеплення плитки з основою.

При облицюванні стін послідовно виконують такі роботи:

- сортування та перебирання плиток за розміром, кольором та відтін-ком;

- провішування та розмітку поверхні;

- установку крайніх у ряду та по висоті плиток-маяків;

- натягування шнура причалки по верхньому краю першого горизонтального ряду плиток; - розмітку числа плиток у ряду та розбивку швів за допомогою рейки;

- укладання першого ряду плиток із заміною крайніх маячних плиток.

Перший ряд плиток починають укладати від середньої у ряді плитки вправо та вліво. Плитки другого ряду та наступних рядів укладють у тій же послідовності, перевіряючи якість облицювання правилом та рівнем.

Товщину шва між плитками заданої товщини визначають за допомогою спеціальних скоб, діаметром що дорівнює товщині шва.

Для заповнення швів використовують водостійкі пластичні цементні розчини або готові суміші.

Роботи при облицюванні стін розподіляються між робітниками так:

- облицювальник 4-го розряду провішує та розмічає, поверхні, встановлює шаблони або маяки, плитки на розчин та перевіряє правильність облицювання;

- облицювальник 3-го розряду сортує, прирізає та свердлить плитку, наносить вирівнюючий шар на облицювальну поверхню, допомогає робітнику 4-го розряду;

- облицювальник 2-го розряду подає матеріали, перемішує або готує розчин, готує поверхню під облицювання, очищує та змощує титульний бік плитки, заповнює шви між ними. Шпалерні роботи

Шпалерні роботи виконують після закінчення усіх оздоблювальних робіт. Після шпалерних робіт у приміщенні можна виконувати тільки відкриту електропроводку. Виконувати шпалерні роботи можна тільки в тому випадку, якщо температура у приміщенні не нижче +8˚С.

Поверхні стін, що підлягають оклеюванню шпалерами. Просушують, очищають від напливів, нерівності поверхні заглажуюють, а тріщини зашпаровують. Потім поверхні стін шліфують. На очищену частину стін і перегородок уздовж верхньої крайки, у кутках, по періметру прорізів і плінтусів за допомою кисті-ручника наносять вузьку смужку клею, після чого валиком чи кистю промащують усю поверхню.

Для промазки шпалер використовують синтетичний клей, що добре розчиняється у воді при кімнатній температурі. Для того щоб уберегти крайку шпалерного полотнища при транспортуванні у рулонах від можливих пошкоджень, заводи випускають шпалери із трохи збільшеною шириною в розрахунку на те, що захисна смужка буде зрізана перед наклеюванням.

При невеликих обсягах робіт обрізування виконують ножицями вручну. Шпалери ріжуть у поперечному напрямку на окремі шматки відповідно до висоти приміщення і з таким розрахунком, щоб правильно сполучалися грані малюнка на сусідніх полотнищах.

Промазку полотнищ клеєм виконують вручну щітками чи за допомою спеціальної установки, що складаєть з легкого складного столика , ванно-чки з клеєм і механізму для його нанесення на поверхню полотнищ. Тонка паперова шпалера промащується один раз, шпалера на товстому папері – два рази із інтервалом 15-20 хв, щоб вони встигли просочитися клеєм.

У момент наклеювання полотнищ до стіни необхідно стежити за тим, щоб положення їх було вертикальним, а грані малюнка збігалися. Перше полотнище наклеюють за допомогою виска, наступні рівняють по крайці попереднього. Після наклеювання 3-5 смуг перевіряють вертикальність виском.

Робітник, що знахадиться за столиком, наклеює полотнище, а другий – розгладжує смугу шпалерною щіткою рухами від середини до країв, видаляючи з-під шпалери пухирці повітря і розрівнюючи зморшки. Нижню крайку шпалери підрізають ножицями.

Шпалеру на тканевій основі розкроюють тільки по довжині. Крайки прирізають у процесі наклеювання. При нанесенні клею на тильну сторону шматка шпалери залишають сухими крайки шириною 1,5-2 см. Після витримки 20-30 хв полотнища приклеюють та ретельно розгладжують. Суміжні шматки наклеюють внахльостку 1,5-2 см. Через 2-4 хв після наклеювання шпалери шви прирізають за допомогою спеціального інструмента по металевій лінійці. Різ ножа повинен проходити через два полотнища і стик виходить дуже точним. Полтім краї шпалери відгинають, промащують клеєм, ретельно з′єднують крайки впритул і розгладжують шпателем, видаляючи клей що виступив.