Иллюм_угод

При складанні умовних знаків для ілюмінування планів, що видаються колгоспам і радгоспам внаслідок внутрі-господарського землевпорядкування, використано „Настав-ление по дешифрированию азроснимков и черчению фото-планов для целей сельского хозяйства" видавництво „Недра',' Москва, 1966, та „Условные знаки, применяемые при земле-устройстве", розроблені Росдіпроземом та введені в дію з 1966 року.

Підготували до друку:

Ш. Маркіз,

О.П. Горалевіч,

Л.В.Посохова,

В.М. Ребезо,

В.Д.Пацера

І Рілля та запроектовані в ріллю орнопридатні землі з інших угідь

ІІ. Сади, ягідники, плантації, парники

ІІІ. Сіножаті

ІV. Пасовища

V. Чагарник, ліс та захисні насадження

VI. Болота

VII. Гідрографія

VIII. Населені пункти, виробничі та інші ділянки громадського користування

ІХ. Сільські шляхи, скотопрогони

Х. Землі, що не використовуються в сільському господарстві

ХІ. Межі

ХІІ. Гідротехнічні споруди

ХІІІ. Елементи яружно-балкової мережі

ХІV. Прикладикреслення та ілюмінування елементів проекту внутрігосподарського землевпорядкування

ХV. Шкала кольорів фарб, що застосовуються для ілюмінування землевпорядних планів

ВКАЗІВКИ ПО ІЛЮМІНУВАННЮ ПЛАНІВ ВНУТРІГОСПОДАРСЬКОГО ЗЕМЛЕВПОРЯДКУВАННЯ

1. Плани внутрігосподарського землевпорядкування для видачі господарствам виготовляються на літо-графських відбитках, а при відсутності їх — вручну.

2. Умовні знаки угідь на планах внутрігосподарського землевпорядкування креслять відповідно до «Наставле- ния по дешифрированию азроснимков и черчению фотопланов для целей сельского хозяйства», затвердженого Міністерством сільського господарства СРСР 19 січня 1965 року з деякими змінами та доповненнями, пов’заними з собливостями оформлення планів земле-впорядкування.

Відповідно до «Інструкції по внутрігосподарському земле­впорядкуванню колгоспів, радгоспів та інших с. г. підприємств Української РСР» умовні знаки запроекто-ваних угідь (сіно­жатей, випасів, господарських дворів тощо) на планах пока­зуються чорною тушшю з додатком слова «проект». Умовні знаки існуючих садів, ягідників, шовковичних насаджень, лі­сосмуг (кружечки) заливаються чорною тушшю.

3. Підготовка плану.

До ілюмінування плану можна приступити лише після того, як план накреслений тушшю і вичищено.

План чистять м'якою гумкою, обережно, без нажи-мів, без швидких рухів (інакше гумка не чистить, а втирає графіт в папір, і в таких місцях фарба може лягти пля-мами). Після гумки рекомендується весь план почистити м’якушем напівчерствого білого хліба.

Вичищений план перед фарбуванням змивають чистою водою за допомогою великої м’якої щіточки або шляхом об­ливання водою із склянки; при цьому необхідно заздалегідь прикріпити план кнопками до креслярської дошки.

Примітки:

1. Змивати водою можна плани, які накреслені тертою тушшю. В разі вживання хімічної туші, накреслений план перед змиванням водою необ-хідно витримати протягом не менше доби.

2. В зв’язку з тим, що кольорова туш при ілю-мінуванню пла­ну, а також при обливанні його водою легко змивається незалежно від часу креслення, умовні знаки, які показуються на плані кольоровою тушшю, кресляться після ілю-мінування плану.

3. Перед ілюмінуванням необхідно закріпити всі підскоблені місця на плані: розчином галуна — при ілюмінуванні акварельними фарбами або ж водою, злегка підфарбованою жовтою тушшю,— при ілюмінуванні плану кольоровою тушшю.

4. Щіточки.

Для ілюмінування планів застосовуються щіточки різних розмірів, залежно від розмірів контурів на плані. Щіточки бу­вають однокінцеві і двокінцеві — один кінець для фарбу­вання, другий для виправлення дефектів фарбування, знят­тя зайвої фарби, запливів тощо. Щіточку необхідно берегти від пилу і жиру, не віджимати її пальцями, а користуватись м'якою ганчіркою; під час роботи періодично промивати її чис­тою водою, а по закінченні — водою з содою.

5. Фарби.

Ілюмінування планів умовними знаками можна провади­ти акварельними фарбами, кольоровою тушшю або анілінови­ми фарбами.

Сучасні найменування акварельних фарб «Ленінград» в деякій мірі не співпадають з їх попередніми наймену-ваннями.

Порівнювальна таблиця найменувань фарб

Акварельні фарби ,.Ленінград"	Відповідні за кольоровим тоном фарби попередніх найменувань
Нейтральна чорна	Нейтральтин, палена кістка
Марс коричневий	Складана фарба – сієна пале-на з домішкою нейтральтину
Сієна палена	Сієна палена
Кармін, краплак червоний	Кармін екстра
Кадмій оранжевий	Сурик
Кадмій лимонний	Гумігут
Перманент зелений	Вердитер
Трав’яна зелена	Складана фарба – гумігут з домішкою берлінської лазурі
Блакитний ФЦ, кобальт синій	Берлінська лазур
Краплак фіолетовий	Складана фарба – кармін екстра з домішкою берлінсь-кої лазурі
Сепія	Складана фарба – марс ко-ричневий з домішкою нейт-ральної чорної

На сторінках ЗІ --32 умовних знаків приведені рецепти складання необхідних кольорових тонів окремо по кожному виду фарб.

Кольорова туш добре сполучається як з акварельними, так і з аніліновими фарбами. Тому, готуючи фарби, можна окремі компоненти анілінових чи акварельних фарб заміняти кольо­ровою тушшю і навпаки, компоненти кольорової туші — ак­варельними або аніліновими фарбами. При цьому треба мати на увазі, що кольорові тони однакових за назвою акварельних і анілінових фарб, а також кольорової туші в деякій мірі різ­няться між собою, тому при заміні в рецепті одного кольорового тону якогось із компонентів одного виду фарби компонентом другого виду фарби обов’язково зміниться відсоткове співвід­ношення заново підібраних компонентів.

Слід мати на увазі, що акварельні фарби і кольорова туш змиваються з плану, а анілінові фарби ні. Тому при ви­користанні останніх необхідно бути надто уважним і не допу­скати помилок при фарбуванні окремих контурів.

6. Робота з фарбами.

Працюючи з фарбами, слід мати щіточки різних розмірів, склянку чистої води для промивання щіточки і розведен­ня фарби до потрібного тону, чисту м'яку ганчірочку для від­жимання щіточки, чистий промокальний папір (обов’язково білий) для просушування плану і щіточки.

Акварельна фарба розводиться так: у склянку наливаєть­ся потрібна кількість води, потім щіточкою, насиченою водою, фарба змивається з плитки і переноситься в воду до одержан­ня відповідної концентрації.

Щоб плитка фарби не кришилась, після вживання її необ­хідно витерти і зберігати загорнутою в фольгу.

Деякі акварельні фарби, особливо сієна палена, дають осадок, тому необхідно розведеній фарбі дати відстоятись, по­тім злити її в чисту склянку і фарбування провадити злитим розчином.

Кольорова туш не потребує попередньої підготовки. Для приготування того чи іншого цвітового тону кольорова туш у відповідній пропорції береться безпосередньо з флаконів, піс­ля чого розбавляється водою до потрібної сили тону.

Анілінові фарби випускаються V вигляді порошків. Спо­сіб приготування фарби зазначається на пакеті. Щоб фарба краще розчинилась, рекомендується не ільки розвести її в гарячій воді, а навіть прокип'ятити.

Цвітові тони фарб треба складати при денному освіт­ленні.

Приготовлену суміш фарби необхідно випробувати спо­чатку на аркуші такого ж паперу, на якому складено план.

При фарбуванні план треба тримати в нахиленому поло­женні. Фарбування слід починати з верхнього лівого кута кон­тура. Соковито насиченою щіточкою фарба наноситься у ви­гляді валика на верхню межу контура. Потім швидкими ру­хами короткими легкими мазками зверху вниз і зліва направо на всю ширину контура валик доводиться до нижньої межі контура. Надлишок фарби збирається в один кут контура і зні­мається чистою віджатою щіточкою.

При фарбуванні великих контурів, щоб фарба не лягла смугами, рекомендується по можливості розчленяти його на декілька менших контурів по межах полів сівозмін, по шляхах тощо.

На той випадок, коли з якоїсь причини треба зняти фар­бу з контура, роблять так:

а) свіжонанесена фарба розмивається щіточкою з чис-тою водою доти, поки вода підфарбується. Надлишок води знімається віджатою щіточкою, а план просушується промокальним папером. Так повторюється декілька разів, поки не змиється вся фарба;

б) якщо після фарбування плану пройшов деякий час, то пофарбований контур чистять дрібним наждачним папером, твердою гумкою. Вичищене місце протирають м’якушем напівчерствого білого хліба і закріплюють розчи-ном галуна. Після просушування контур можна знову фарбувати.

Влітку, за сухої погоди, рекомендується перед фарбуван­ням змити контур щіточкою з чистою водою і фарбування провадити по злегка вологому, але не сирому паперу.

Сушити пофарбований план штучним (прискореним) спо­собом не слід.