Додаток 2 Види імунітету

ІМУНІТЕТ
ВИДОВИЙ (спадковий) генетично обумовлена несприятливість виду		ІНДИВІДУАЛЬНИЙ (стан імунітету віндивідуума)		КОЛЕКТИВНИЙ (імунологічна структура колективу) рівень колективної несприйнятливості до патогенного мікроба
ВРОДЖЕНИЙ (отриманий від материнського організму)			НАБУТИЙ (вироблений або одержаний індивідуумом після перенесеного захворювання, вакцинації, отримання -глобулінів)
ПРИРОДНИЙ			ШТУЧНИЙ
АКТИВНИЙ (постінфекційний)	ПАСИВНИЙ (антитіла, одержані від матері через плаценту та при грудному вигодовуванні)		АКТИВНИЙ (поствакцинальний)		ПАСИВНИЙ (після введення -глобулінів)

Д

ПрофілактичнІ щепленНя

одаток 3

Рекомендовані

Обов’язкові

Планові

За епідемічними

показаннями

Селективні

Масові

При загрозі завозу, заносу, поширення інфекційної хвороби на територію

- за скеруванням лікаря

- професійним групам

- на ендемічних територіях

- спортсмени

- військовослужбовці

- особи в закритих колективах

- за станом здоров’я

- асоціальні групи

За віком

На ендемічних і ензоотичних територіях

При виїзді на територію, небезпечну щодо певних інфекційних хвороб

Окремі категорії працівників у зв’язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи

В осередках інфекційних хвороб

Термінова профілактика сказу і правцю

Щеплення дітей з порушенням Календаря

Проти вірусного гепатиту В осіб із злоякісними новоутвореннями, осіб, що перебувають на гемодіалізі та отримують багаторазові довготривалі переливання донорської крові або її препаратів

У разі загрози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового поширення небезпечної інфекційної хвороби

Щеплення ВІЛ-інфікованих осіб

За станом здоров’я

Види щеплень та групи населення, яким їх проводять в Україні (Наказ МОЗ України № 595 від 16.09.2011 р.)

Додаток 4

Нормативні акти, що регулюють заходи з імунопрофілактики в Україні (витяги)

Закон України від 24.02.94 р. № 4000-XII

«Про забезпечення санітарного та епідемічного

благополуччя населення»

Стаття 5 «Обов’язки громадян»

Громадяни зобов’язані:

проходити обов’язкові медичні огляди та робити щеплення у передбачених законодавством випадках;

виконувати розпорядження та вказівки посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби при здійсненні ними державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

Стаття 27 «Профілактичні щеплення»

Профілактичні щеплення з метою запобігання захворювання на туберкульоз, поліомієліт, дифтерію, кашлюк, правець та кір в Україні є обов’язковими.

Обов’язковим профілактичним щепленням для запобігання поширення інших інфекційних захворювань підлягають окремі працівники у зв’язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи. У випадку необґрунтованої відмови від щеплення за поданням відповідних посадових осіб державної епідеміологічної служби вони до роботи не допускаються.

Групи населення та категорії працівників, які підлягають профілактичним щепленням, у тому числі обов’язковим, а також порядок і термін їх проведення визначається Міністерством охорони здоров’я України.

Контроль за відповідністю імунологічних препаратів, що застосовуються в медичній практиці, вимогам державних і міжнародних стандартів та забезпечення ними закладів охорони здоров’я здійснює Міністерство охорони здоров’я України згідно з положенням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 30 «Запобігання особливо-небезпечним, небезпечним інфекційним хворобам, масовим отруєнням та радіаційним ураженням населення»

Органи державної виконавчої влади, місцевого і регіонального самоврядування, підприємства, установи, організації зобов’язані забезпечувати своєчасно проведення масових профілактичних щеплень, дезінфекційних, дезінсекційних, дератизаційних та інших протиепідемічних, а також дезактивацій них заходів.

У разі загрози виникнення або поширення особливо-небезпечних і небезпечних інфекційних захворювань, масових отруєнь та радіаційних уражень відповідними посадовими особами державної санітарно-епідеміологічної служби можуть запроваджуватись позачергові профілактичні щеплення та інші заходи профілактики.