Правові аспекти вакцинопрофілактики

В Україні прийнято законодавчі акти, які регламентують роботу щодо імунопрофілактики, де зазначено, що вакцинація є частиною державної політики в області охорони здоров’я. Сьогодні проведення імунопрофілактики регламентовано: Конституцією України (254 к/96 – ВР), Законом України від 24.02.1994 р. № 4000-XII «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (ст. 5, 27, 30), Законом України від 06.04.2000 р. № 1645-ІІІ «Про захист населення від інфекційних хвороб» (ст. 11, 12, 13, 15) (див. додаток 4), а від 16.09.2011 р. запроваджено Наказ МОЗ України № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контролю якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів».

Додаток 1

Відповіді до ситуаційних задач

Задача 1.

1. Медичний персонал, який щеплений згідно з вимогами Наказу № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів» щодо професійних груп і має дозвільні документи (сертифікат) на проведення щеплень.

2. Зберіганню не підлягає, використовується одразу після розведення.

3. Недоношеність (вага менше 2000 г) є протипоказанням до проведення вакцинації проти туберкульозу. Дитина підлягає обов’язковій вакцинації БЦЖ-м у дитячій поліклініці після зняття протипоказань. Дітям, яким не виповнилося два місяці, щеплення проти туберкульозу проводиться без попередньої проби Манту. Після двомісячного віку перед виконанням щеплення дитині слід провести пробу Манту. Щеплення проводиться при негативному результаті проби.

Задача 2.

1. Новонародженим з масою тіла менше 2000 г, що народилися від HBsAg позитивних матерів, вакцинація проводиться обов’язково при народженні за схемою 0-1-2-7 (0 – перша доба життя, дата першого введення вакцини, мінімальний інтервал між першим та другим щепленнями – 1 місяць, другим та третім щепленнями – 1 місяць, третім та четвертими щепленнями – 5 місяців).

2. Тяжкі ускладнення від попередньої дози у вигляді анафілактичної реакції або токсичної еритеми; алергічна реакція на будь-який компонент вакцини; органічні прогресуючі захворювання нервової системи, гідроцефалія та гідроцефальний синдром у ступені декомпенсації, епілепсія, епілептичний синдром із судомами не рідше ніж 2 рази на місяць; гостре захворювання або загострення хронічного захворювання; вроджені комбіновані імунодефіцити, первинна гіпогаммаглобулінемія; імуносупресивна терапія.

3. Дорослим вводиться у ділянку дельтовидного м’яза, новонародженим і дітям (до 10-ти місячного віку) – у передньобічну стегнову ділянку внутрішньом’язово, крім осіб зі зниженою функцією зсідання крові, яким ін’єкцію проводять підшкірно. Для ін’єкцій вакцини та імуноглобуліну рекомендують використовувати різні ділянки тіла.

Задача 3.

1. Тактику імунізації проти туберкульозу визначать після встановлення ВІЛ-статусу дитини (до 18 місяців від народження). Якщо підтвердять ВІЛ-інфекцію, то введення БЦЖ протипоказане.

2. Внести інформацію у карту індивідуального розвитку дитини (ф. 112/о) і карту профілактичних щеплень (ф. 063/о).

3. Комісійно за участю лікаря-імунолога.

Задача 4.

1. У 6-річному віці планові профілактичні щеплення здоровим дітям проводять проти дифтерії, правця (АДП анатоксином), кору, краснухи, епідемічного паротиту (КПК) та поліомієліту (ОПВ або ІПВ).

2. Лише за наявності обладнаного пункту щеплень у школі та після медичного огляду (збору анамнезу по органах і системах організму з огляду на тривалість та тяжкість перебігу перенесених гострих захворювань, оцінки реакції на попереднє щеплення, перебігу поствакцинального періоду; термометрії; огляду шкіри, слизових оболонок кон’юнктиви очей, порожнини рота; у разі необхідності – клінічного обстеження органів серцево-судинної, дихальної, шлунково-кишкової систем; отримання Інформованої згоди та оцінки стану здоров’я особи або дитини одним із батьків або іншим законним представником дитини на проведення щеплення, отримання згоди на збір та обробку персональних даних особи, медичного висновку лікаря щодо стану здоров’я дитини перед щепленням, за відсутності протипоказань. У медичній документації здійснюється відповідний запис лікаря про дозвіл на проведення щеплення та вклеюється форма № 063-2/о.

Профілактичні щеплення проводяться при дотриманні санітарно-протиепідемічних правил і норм.

3. Дані про щеплення вносять у карту профілактичних щеплень (ф. 063/о), медичну карту амбулаторного хворого (ф. 025/о) та медичну карту дитини (для школи, школи-інтернату, школи-ліцею, дитячого будинку, дитячого садка) (ф. 026/о).

Задача 5.

1. У щеплювальному кабінеті мають бути 0,1 % розчин адреналіну, норадреналін або мезатон; преднізолон, дексаметазон або гідрокортизон; розчини: 1% тавегілу, 2,5 % супрастину, 2,4 % еуфіліну, 0,9 % натрію хлориду; серцеві глікозиди (строфантин, корглікон), кордіамін.

2. Негайно повідомити керівника ЛПЗ, викликати швидку медичну допомогу, скерувати екстрене повідомлення до територіальної СЕС упродовж доби. Територіальна СЕС у 3-денний термін з моменту реєстрації ускладнення подає матеріали розслідування про випадок несприятливої події після імунізації згідно з формою подачі інформації наведеною у додатку 4 до Інструкції щодо організації епідеміологічного нагляду за несприятливими подіями після імунізації при застосуванні вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного Наказу МОЗ України № 595 до Департаменту імунобіологічних препаратів та імунопрофілактики.

3. Не використовувати надалі препаратів, до складу яких входять компоненти, що спричинили анафілактичний шок.