- •Міністерство охорони здоров’я України
- •З’ясування вихідного рівня знань студентів.
- •Самостійна робота студентів
- •Інформаційний матеріал. Аналітичний епідеміологічний прийом дослідження
- •Когортні дослідження
- •Дослідження «випадок-контроль»
- •Способи оцінки результатів аналітичних досліджень
- •Епідеміологічний експеримент
- •Методи математичного моделювання в епідеміології
- •Відповіді до ситуаційних задач
- •Список Скорочень
З’ясування вихідного рівня знань студентів.
На яке запитання дає відповідь описова епідеміологія?
А – хто?
В – де?
С – коли?
Д – чому?
Е – правильні відповіді А, В, С.
На яке запитання дає відповідь аналітична епідеміологія?
А – хто?
В – де?
С – коли?
Д – чому?
Е – правильні відповіді А, В, С.
3. У чому полягає одна з відмінностей між аналітичними прийомами «випадок-контроль» та когортним дослідженнями?
А – у правилах формування досліджуваної та контрольної груп;
В – в тривалості проведення спостереження;
С – у більшому практичному значенні одного з прийомів дослідження;
Д – мала придатність застосування одного з прийомів для визначення причин спалахів кишкових інфекцій;
Е – мала придатність одного з прийомів для вивчення причин виникнення неінфекційної патології.
4. У чому полягає одна з відмінностей між аналітичними прийомами «випадок-контроль» та когортним дослідженнями?
А – у спрямованості дослідження;
В – в тривалості проведення спостереження;
С – у більшому практичному значенні одного з прийомів дослідження;
Д – мала придатність застосування одного з прийомів для визначення причин спалахів кишкових інфекцій;
Е – мала придатність одного з прийомів для вивчення причин виникнення неінфекційної патології.
5. На якому етапі доводяться первинні (робочі) гіпотези про причини захворюваності?
А – експериментального дослідження;
В – дескриптивного дослідження;
С – аналітичного дослідження;
Д – прогностичного дослідження;
Е – статистичної обробки первинних даних.
6. На якому етапі можна вже визначити проблеми профілактики хвороби?
А – аналітичного епідеміологічного дослідження;
В – збору і первинної обробки епідеміологічної інформації;
С – дескриптивного епідеміологічного дослідження;
Д – епідеміологічного експерименту;
Е – математичного моделювання епідемічного процесу.
7. На якому етапі можна вже визначити напрямки профілактики хвороби?
А – аналітичного епідеміологічного дослідження;
В – збору і первинної обробки епідеміологічної інформації;
С – дескриптивного епідеміологічного дослідження;
Д – епідеміологічного експерименту;
Е – математичного моделювання епідемічного процесу.
8. На якому етапі визначається фактична ефективність профілактичного засобу (заходу)?
А – експериментального неконтрольованого дослідження;
В – дескриптивного дослідження;
С – аналітичного дослідження;
Д – прогностичного дослідження;
Е – експериментального контрольованого дослідження.
9. Яке епідеміологічне дослідження ґрунтується на співставленні інформації про показники захворюваності серед експонованих та неекспонованих до дії можливого чинника ризику?
А – дескриптивне епідеміологічне дослідження;
В – когортне епідеміологічне дослідження;
С – епідеміологічне дослідження «випадок-контроль»;
Д – природний експеримент;
Е – неконтрольований епідеміологічний експеримент.
10. У якому епідеміологічному дослідженні можна визначити абсолютний ризик виникнення захворювання?
А – когортному;
В – дескриптивному;
С – «випадок-контроль»;
Д – неконтрольований експеримент;
Е – природний експеримент.
11. У якому епідеміологічному дослідженні можна визначити відносний ризик виникнення захворювання?
А – когортному;
В – дескриптивному;
С – «випадок-контроль»;
Д – неконтрольований експеримент;
Е – природний експеримент.
12. У якому епідеміологічному дослідженні можна визначити популяційний ризик виникнення захворювання?
А – «випадок-контроль»;
В – дескриптивному;
С – когортному ;
Д – неконтрольований експеримент;
Е – природний експеримент.
13. Що є метою скринінгових досліджень?
А – корекція показників поширеності певного захворювання;
В – перевірка гіпотез про умови формування захворюваності;
С – визначення потенційної ефективності профілактичних засобів;
Д – визначення фактичної ефективності профілактичних заходів;
Е – виявлення всіх випадків певного захворювання.
Що є метою скринінгових досліджень?
А – корекція показників поширеності певного захворювання;
В – перевірка гіпотез про умови формування захворюваності;
С – визначення потенційної ефективності профілактичних засобів;
Д – визначення фактичної ефективності профілактичних заходів;
Е – визначення групи ризику щодо певного захворювання.
Що є метою описового прийому епідеміологічного методу?
А – оцінювання гіпотез методом «випадок-контроль» або когортним дослідженням;
В – визначення проблем профілактики;
С – формулювання первинних гіпотез щодо чинників ризику;
Д – перевірка гіпотез в контрольованому експерименті;
Е – перевірка гіпотез в природному експерименті.
Що є метою аналітичного прийому епідеміологічного методу?
А – оцінювання гіпотез методом «випадок-контроль» або когортним дослідженням;
В – визначення проблем профілактики;
С – формулювання первинних гіпотез щодо чинників ризику;
Д – перевірка гіпотез в контрольованому експерименті;
Е – перевірка гіпотез в природному експерименті.
Що є метою експериментального прийому епідеміологічного методу?
А – оцінювання гіпотез методом «випадок-контроль» або когортним дослідженням;
В – визначення проблем профілактики;
С – формулювання первинних гіпотез щодо чинників ризику;
Д – доведення гіпотез в експерименті;
Е – корекція показників поширеності певного захворювання.
На якому етапі доводяться первинні (робочі) гіпотези про причини захворюваності?
А – аналітичного дослідження;
В – експериментального дослідження;
С – дескриптивного дослідження;
Д – прогностичного дослідження;
Е – статистичної обробки первинних даних.
На якому етапі визначається потенційна ефективність профілактичного засобу (заходу)?
А – експериментального контрольованого дослідження;
В – дескриптивного дослідження;
С – аналітичного дослідження;
Д – прогностичного дослідження;
Е – експериментального неконтрольованого дослідження.
На якому етапі визначається фактична ефективність профілактичного засобу (заходу)?
А – експериментального контрольованого дослідження;
В – дескриптивного дослідження;
С – аналітичного дослідження;
Д – прогностичного дослідження;
Е – експериментального неконтрольованого дослідження.
Яке епідеміологічне дослідження ґрунтується на співставленні інформації про нараженість хворих і здорових осіб на дію чинника, вплив якого вивчається?
А – епідеміологічне дослідження «випадок-контроль»;
В – дескриптивне епідеміологічне дослідження;
С – когортне епідеміологічне дослідження;
Д – контрольований епідеміологічний експеримент;
Е – неконтрольований епідеміологічний експеримент.
Яке епідеміологічне дослідження доводить причинно-наслідкові зв'язки між дією чинників ризику та захворюваністю?
А – контрольований експеримент;
В – дослідження «випадок-контроль»;
С – неконтрольований експеримент;
Д – природний експеримент;
Е – ретроспективний аналіз.
У одному з епідеміологічних досліджень було показано, що серед чоловіків віком 35-44 роки, які палили, смертність від ішемічної хвороби серця була в 6 разів вища, ніж серед чоловіків, які не палили. До якого типу можна віднести дане епідеміологічне дослідження?
А – неконтрольований експеримент;
В – дескриптивне;
С – природний експеримент;
Д – аналітичне когортне;
Е – аналітичне «випадок-контроль».
До якого дослідження відноситься одномоментне обстеження групи населення, що піддається впливу певного чинника ризику?
А – цілеспрямований скринінг;
В – дослідження типу «випадок-контроль»;
С – епідеміологічне обстеження осередку;
Д – статистичне спостереження;
Е – пошуковий скринінг.
25. Якими бувають епідеміологічні дослідження за ознакою втручання дослідника у досліджуваний процес ?
А – аналітичні;
В – експериментальні;
С – поперечні;
Д – прогностичні;
Е – дескриптивні.
26. Якими бувають епідеміологічні дослідження за ознакою втручання дослідника у досліджуваний процес ?
А – обсерваційні;
В – аналітичні;
С – поперечні;
Д – прогностичні;
Е – дескриптивні.
27. Якими бувають епідеміологічні дослідження за ознакою невтручання дослідника у досліджуваний процес ?
А – експериментальні;
В – аналітичні;
С – поперечні;
Д – прогностичні;
Е – скринінгові.
28. Якими бувають епідеміологічні дослідження за ознакою невтручання дослідника у досліджуваний процес ?
А – експериментальні;
В – описові;
С – поперечні;
Д – прогностичні;
Е – скринінгові.
29. Якими бувають епідеміологічні дослідження за часом проведення?
А – поперечні;
В – обсерваційні;
С – аналітичні;
Д – прогностичні;
Е – дескриптивні.
30. Якими бувають епідеміологічні дослідження за часом проведення?
А – поздовжні;
В – обсерваційні;
С – аналітичні;
Д – прогностичні;
Е – дескриптивні.
31. При яких дослідженнях оцінити ризик (захворюваність) під час дослідження неможливо:
А – «випадок-контроль» та скринінг;
В – скринінг;
С – когортне;
Д – «випадок-контроль»;
Е – когортне та «випадок-контроль».
32. У чому полягає перевага спостережного ретроспективного аналітичного дослідження «випадок-контроль» на порівняння з спостережним проспективним когортним дослідженням?
А – потребує менше часу та ресурсів для свого проведення;
В – має більшу достовірність;
С – придатне для використання в практиці охорони здоров’я;
Д – забезпечує формулювання гіпотези про причинно-наслідкові зв’язки;
Е – визначає напрямок профілактики.
33. Вкажіть, яке дослідження в сучасній медицині вважається «золотим стандартом» доказовості:
А – рандомізоване контрольоване дослідження;
В – аналітичне дослідження «випадок-контроль»;
С – «природний» експеримент;
Д – аналітичне когортне дослідження;
Е – скринінгове дослідження.
34. Яким є підхід до формування контрольних груп при проведенні когортних досліджень?
А – відбираються спеціально та формуються природним шляхом під час дослідження;
В – відбираються спеціально на початку дослідження;
С – відбираються спеціально під час дослідження;
Д – формуються природним шляхом під час дослідження;
Е – не підбираються взагалі.
35. При яких дослідженнях заздалегідь не проводиться відбір випадків, що аналізуються, випадки встановлюють під час дослідження?
А – когортне та скринінг;
В – скринінг;
С – когортне;
Д – «випадок-контроль»;
Е – «випадок-контроль» та скринінг.
36. Хто в аналітичному дослідженні «випадок-контроль» є експонованими особами?
А – всі задіяні в дослідженні особи, які піддавались дії досліджуваного чинника;
В – тільки здорові особи, які піддавались дії досліджуваного чинника;
С – тільки хворі особи, які піддавались дії досліджуваного чинника;
Д – тільки здорові особи, які не піддавались дії досліджуваного чинника;
Е – всі задіяні в дослідженні особи, які не піддавались дії досліджуваного чинника.
37. Хто в аналітичному дослідженні «випадок-контроль» є неекспонованими особами?
А – всі задіяні в дослідженні особи, які не піддавались дії досліджуваного чинника;
В – тільки хворі особи, які піддавались дії досліджуваного чинника;
С – тільки здорові особи, які піддавались дії досліджуваного чинника;
Д – тільки здорові особи, які не піддавались дії досліджуваного чинника;
Е – всі задіяні в дослідженні особи, які піддавались дії досліджуваного чинника.
38. Виключіть пункт, який не відноситься до правил формування досліджуваної та контрольної груп у когортному дослідженні:
А – стандартизація процедур дослідження;
В – однакова кількість осіб у кожній групі ;
С – рівноцінність обох груп за всіма ознаками, крім досліджуваного чинника;
Д – випадковий («сліпий») підбір осіб у кожну групу;
Е – забезпечення необізнаності учасників дослідження (кодування).
39. Вкажіть до якого дослідження відноситься одномоментне обстеження групи населення, що піддається впливу певного чинника ризику, без обліку ступеня ризику окремих його контингентів ?
А – масовий скринінг;
В – селективний скринінг;
С – когортне дослідження;
Д – статистичне спостереження;
Е – пошуковий скринінг.
40. Яким методом епідеміології можна встановити зв’язок інфекційної захворюваності з якістю протиепідемічних заходів:
А – неконтрольований експеримент;
В – скринінг;
С – «випадок-контроль»;
Д – когортні дослідження;
Е – описові дослідження.
41. Виберіть визначення когорти:
А – група осіб, об’єднана певною загальною епідеміологічною ознакою;
В – тільки здорові особи, які піддавались дії досліджуваного чинника;
С – тільки хворі особи, які піддавались дії досліджуваного чинника;
Д – тільки здорові особи, які не піддавались дії досліджуваного чинника;
Е – всі задіяні в дослідженні особи, які не піддавались дії досліджуваного чинника.
42. Фізичне моделювання це:
А – визначення проблем профілактики;
В – штучне відтворення умов, які імітують ЕП у природних умовах (часто на тваринах).
С – формулювання первинних гіпотез щодо чинників ризику;
Д – доведення гіпотез в експерименті;
Е – корекція показників поширеності певного захворювання.
43. Експериментальний прийом може передбачати проведення дослідів:
А – токсикологічне дослідження грунту;
В – штучне відтворення умов, які імітують ЕП у природних умовах (часто на тваринах);
С – на тваринах з метою перевірки нових профілактичних препаратів і лікувальних засобів;
Д – бактеріологічне дослідження змивів з об’єктів довкілля;
Е – щодо корекції показників поширеності певного захворювання.
44. Експериментальний прийом може передбачати проведення дослідів:
А – токсикологічне дослідження грунту;
В – перевірка ефективності нових дезінфекційних засобів;
С – штучне відтворення умов, які імітують ЕП у природних умовах (часто на тваринах);
Д – бактеріологічне дослідження змивів з об’єктів довкілля;
Е – щодо корекції показників поширеності певного захворювання.
45. Експериментальний метод включає:
А – формулювання гіпотези про епідемічний спалах;
В – обстеження об’єктів довкілля в осередку інфекційної хвороби;
С – оцінку показників щепленості дітей;
Д – оцінку достовірності показників;
Е – контрольований (випробувальний) експеримент.
46. Експериментальний метод включає:
А – не контрольований експеримент;
В – обстеження об’єктів довкілля в осередку інфекційної хвороби;
С – оцінку показників щепленості дітей;
Д – оцінку достовірності показників;
Е – формулювання гіпотези про епідемічний спалах .
47. Експериментальний метод включає:
А – формулювання гіпотези про епідемічний спалах;
В – природний епідеміологічний експеримент;
С – оцінку показників щепленості дітей;
Д – оцінку достовірності показників;
Е – обстеження об’єктів довкілля в осередку інфекційної хвороби.
48. Експериментальний метод включає:
А – формулювання гіпотези про епідемічний спалах;
В – обстеження об’єктів довкілля в осередку інфекційної хвороби;
С – оцінку показників щепленості дітей;
Д – оцінку достовірності показників;
Е – моделювання епідемічного процесу.
49. Які прийоми і методи застосовують для прогнозувапння проявів ЕП при різних умовах його розвитку?
А – порівняльно-історичний;
В – описово-оціночний;
С – аналітичний;
Д – демографічний;
Е – математичного моделювання.
50. Методами математичного моделювання є:
А – картографування та формальне математичне моделювання;
В – описовий та кількісне моделювання;
С – формальне математичне і кількісне моделювання;
Д – демографічний та формальне математичне моделювання;
Е – аналітичний та кількісне моделювання.
Еталони відповідей: 1. Е; 2. В; 3. А; 4. А; 5. С; 6. С; 7. А; 8. А; 9. В; 10. А; 11. А; 12. С; 13. Е; 14. Е; 15. С; 16. А; 17. Д; 18. В; 19. А; 20. Е; 21. А; 22 А; 23. Д; 24. А; 25. В; 26. А; 27. В; 28. В; 29. А; 30. А; 31. В; 32. А; 33. А; 34. Д; 35. С; 36. А; 37. А; 38. В; 39. А; 40. А; 41. А; 42. В; 43. С; 44. В; 45. Е; 46. А; 47. В; 48. Е; 49. Е; 50. С.