4.2. Локалізовані інфекції

4.2.1. Класифікація локалізованих інфекцій новонароджених

Форми	Основні клінічні ознаки
Шкірні	Везикулопустульоз, пухирчатка новонароджених, псевдофурункульоз, ексфоліативний дерматит Ріттера, ССОШ, бешиха новонароджених
Ураження підшкірно-жирової основи	Абсцеси (поодинокі, численні), флегмона (проста, некротична, аденофлегмона), параніхії
Ураження очей	Кон’юнктивіт, дакріоцистит
Залозисті	Мастит, целюліт, паротит, орхіт
Пупкові	Омфаліт (катаральний, флегмонозний, гангренозний), гангрена пупкового залишку
Інші	Остеомієліт, артрит, лімфаденіт, отит

Ссош – «стафілококовий синдром опеченої шкіри».

2. Інфекції шкіри і підшкірно-жирової основи (25-30 %)

Захворювання шкіри в новонароджених можуть мати інфекційне й неінфекційне походження. До неінфекційних відносять пітницю,склерему,склередемуйадипонекроз.

Інфекційні ураження типово спричинюються грампозитивною флорою, насамперед, стафілококами, що потрібно враховувати, призначаючи антибіотикотерапію.

Інфекційне ураження шкіри може бути однією з клінічних ознак сепсису, що визначає необхідність уважного спостереження за станом дитини, щоби своєчасно виявити будь-які інші відхилення від норми.

Везикулопустульоз («інфікована пітниця»)

Характеризується появою на 5-6 день життя везикул, які міцно пов’язані з основою шкіри. Спочатку їх вміст серозний, а пізніше – гнійний. Локалізація – ділянка шиї, потилиця, спина, сідниці. Через 2-3 дні пустули «розкриваються», а поруч виникають нові елементи. Загальний стан дитини, як правило, не порушений.

Лікування. Ділянки ураження обробляють антисептиками. Одягнувши рукавички, спочатку шкіру промивають антисептичним розчином (4% хлоргексидин або 60-90% спирт), після чого 4 рази на добу до повної санації обробляють 0,5% розчином генціану фіолетового (метиленового синього або діамантового зеленого).

Вміст елементів забирають на бактеріологічне дослідження (з визначенням чутливості до антибіотиків). У випадках поширеної екзантеми (десять або більше елементів; або локалізація на різних частинах тіла) за відсутності клінічних ознак сепсису парентерально призначають антистафілококовий антибіотик (напівсинтетичний пеніцилін, резистентний до дії β-лактамаз, або цефалоспорин 1-2 генерації). На тлі позитивної динаміки лікування продовжують 5 днів.

Якщо немає клінічного покращення після 3 днів лікування, змінюють антибіотик відповідно до результатів бактеріологічного дослідження або (за їх відсутності) додатково призначають аміноглікозид і продовжують лікування ще 5 днів.

Псевдофурункульоз

Численні абсцеси шкіри, розвивається частіше у дітей з ознаками гіпотрофії. Загальний стан порушений, підвищення температури, зригування/блювота, зниження апетиту, втрата маси тіла, анемія, лейкоцитоз, збільшена ШОЕ. Ущільнення до 0,5-1,0 см у діаметрі багряно-червоного кольору. Розташовані у дермі, можуть проникати у підшкірну основу. Поступово з’являється флюктуація, з елементів виділяється подібний до вершків гній. Після загоєння залишається рубчик. Перебіг захворювання тривалий, інколи рецидивний.

Лікування. Всі елементи слід розкрити хірургічно з подальшим накладанням пов’язки з гіпертонічним і асептичним розчинами. Бактеріологічне дослідження вмісту з визначенням чутливості до антибіотиків. Показані місцеве (обробка шкіри розчинами антисептиків) лікування й антибіотикотерапія.