Самостійна робота2

Самостійна робота №2

У передньобічній ділянці шиї, обмеженій зверху краєм нижньої щелепи, знизу яремною вирізкою груднини та обома ключицями і з боків переднім краєм трапецієподібного м'яза, розташовані м'язи різного походження (похідні мезенхіми глоткових дуг, потиличних і шийних міотомів тощо). Топографічно їх можна розділити на поверхневі й глибокі.

Поверхневі м'язи: підшкірний м'яз шиї, груднинно-ключично-соскоподібний м'яз і м'язи, пов'язані з під'язиковою кісткою.

Підшкірний м'яз шиї (platysma) є похідним мезенхіми другої глоткової дуги. У людини, на відміну від більшості наземних хребетних, цей м'яз розвинутий слабко і розташований у піхві поверхневої пластинки шийної фасції шиї у вигляді тонкої, але досить широкої пластинки, м'язові пучки якої, почавшись у ділянці підборіддя, йдуть каудально і дещо збоку, закінчуючись у підключичній ямці.

Іннервація: лицевий нерв.

Груднинно-ключично-соскоподібний м'яз (т. sternocleidomastoideus) (див. мал. 91) у своєму складі має м'язові елементи, що виникли з мезенхіми глоткових дуг і з вентральної мускулатури від шийних міотомів. Це міцний м'язовий тяж, який починається двома частинами від ручки груднини й груднинного кінця ключиці, піднімається догори назад і дещо назовні; прикріплюється до соскоподібного відростка скроневої кістки і бічного відрізка верхньої каркової лінії.

Функція: при односторонньому скороченні м'яза голова повертається в протилежний бік і трохи згинається, при двосторонньому — м'яз утримує голову вертикально, згинає або розгинає шийний відділ хребтового стовпа (залежно від початкового положення голови) і піднімає грудну клітку при фіксованій голові (допоміжний дихальний м'яз).

Іннервація: зовнішня гілка додаткового нерва, м'язові гілки шийного сплетення СІІ, СIII.

Підпотиличні м'язи (mm. suboccipitals) (див. мал. 95) виникли з дорзальної мускулатури. До них належать такі парні м'язи.

Великий задній прямий м'яз голови (т. rectus capitis posterior major) — починається на остистому відростку осьового хребця і прикріплюється до бічного відрізка нижньої каркової лінії. Малий задній прямий м'яз голови (т. rectus capitis posterior minor) — іде від заднього горбка задньої дуги атланта до присередньої ділянки нижньої каркової лінії. Верхній косий м'яз голови (т. obliquus capitis superior) — відходить від поперечного відростка атланта і прикріплюється до потиличної кістки над нижньою карковою лінією. Нижній косий м'яз голови (т. obliquus capitis inferior) — починається від остистого відростка осьового хребця і прикріплюється до поперечного відростка атланта.

Іннервація — підпотиличний нерв (СІ-СII).

М'язи, пов'язані з під'язиковою кісткою (мал. 92). До складу цієї групи належать м'язи, різні за походженням. Топографічно вони можуть бути розділені на дві групи: надпід'язикові та підпід'язикові.

До надпід'язиковіх м'язів належить щелепно-під'язиковий, двочерев-цевий, підборідно-під'язиковий і шило-під'язиковий.

Щелеппо-під'язиковий м'яз (т. mylohyoideus) (дериват першої глоткової дуги) з кожного боку має вигляд трикутної пластинки, пучки якої, почавшись від щелепно-під'язикової лінії, прямують досередини й назад і з пучками протилеж¬ного боку утворює по серединній лінії шов, а задні пучки прикріплюються до тіла під'язикової кістки. Цей м'яз утворює головну частину (діафрагму) дна порожнини рота.

Іннервація: трійчастий нерв.

Двочеревцевий м'яз (т. digastricus) розвивається з мезенхіми першої (переднє черевце) і другої (заднє черевце) глоткових дуг. М'язові пучки переднього черевця починаються в двочеревцевій ямці нижньої щелепи, звідси прямують назад і назовні до під'язикової кістки. Заднє черевце, почавшись від соскоподібної вирізки скроневої кістки, проходить вперед і донизу, переходячи в сухожилок, яким з'єднується з переднім черевцем. Сухожилок м'язів фіксується до тіла і великого рогу під'язикової кістки сполучнотканинною петлею.

Іннервація: переднє черевце — трійчастий, заднє — лицевий нерви.

Підборідно-під'язиковий м'яз (т. деniohyoideus) — дериват вентральної мускулатури. Починається від підборідної ості нижньої щелепи, розташовується над щелепно-під'язиковим м'язом і прикріплюється до тіла під'язикової кістки.

Іннервація: під'язиковий нерв і м'язові гілки шийного сплетення (СІ, СІІ).

Шило-пiд'язиковий м'яз (т. stylohyoideus) розвивається з мезенхіми другої глоткової дуги, починається сухожилком від шилоподібного відростка скроневої кістки, прямує у вигляді маловиразного м'язового тяжа вперед і донизу до тіла під'язикової кістки.

Іннервація: лицевий нерв.

У людини, на відміну від інших приматів, у тому числі викопних прадавніх гомінід, щелепно-під'язиковий м'яз фіксується найнижче, а двочеревцевий м'яз прикріплюється найбільш присередньо, що поряд з розширенням альвеолярної дуги сприяє вільнішому руху язика (важливий чинник артикуляції).

Підпід'язикові м'язи (див. мал. 92): грудніпгно-під'язиковий, груднинно-щитоподібний, щито-під'язиковий і лопатково-під'язиковий. Усі вони є похідними вентральної мускулатури (переднього поздовжнього м'яза тулуба), що розвивається з шийних міотомів.

Груднинно-під'язиковий м'яз (т. sternohyoideus) починається від заднього краю яремної вирізки груднини, капсули і хряща груднинно-ключичного суглоба й груднинного кінця ключиці. Прикріплюється до нижнього краю тіла під'язикової кістки.

Іннервація: гілки шийного сплетення (СІ, СІІІ).

Грудниино-щитоподібний м'яз (т. sternothyroideus) розташований позаду попереднього, починається також від заднього краю яремної вирізки груднини та хряща першого ребра, підходить ближче до серединної лінії і закінчується на косій лінії щитоподібного хряща.

Іннервація: гілки шийного сплетення (СІІ, СІІІ).

Щитопід'язиковий м'яз (т. thyrohyoideus) починається від косої лінії щитоподібного хряща, звідки піднімається догори і прикріплюється до тіла й великого рогу під'язикової кістки.

Іннервація: гілки шийного сплетення (СІ, СІІ) і під'язикового нерва.

Лопатково-під'язиковий м'яз (т. omohyoid eus) — двочеревцевий, будучи, як і попередні, похідним вентральної мускулатури, повторно перейшов з тулуба на кінцівку (лопатку), тобто належить до групи трункофугальних м'язів. Починається від верхнього краю лопатки, звідки йде догори, вперед і присередньо, закінчуючись на тілі під'язикової кістки.

Іннервація: гілки шийного сплетення (СІ —СІІІ) і під'язикового нерва.

Функції над- і підпід'язикових м'язів різноманітні. У разі фіксованого положення нижньої щелепи й груднини надпід'язикові м'язи, скорочуючись, опускають гортань, що сприяє виразному мовленню й ковтанню. Одночасно скорочуючись, над- і підпід'язикові м'язи широко відкривають рот (опускають нижню щелепу). При фіксованій лопатці і фіксованому верхньому положенні під'язикової кістки лопатково-під'язикові м'язи, скорочуючись за допомогою фасції шиї, злегка піднімають ключиці, що сприяє відтоку венозної крові від верхньої кінцівки. Під час скорочення щито-під'язикового м'яза піднімається гортань.

Серед глибоких м'язів шиї розрізняють групи драбинчастих і підпотиличних м'язів, або бічну й присередню групи.

Драбинчасті м'язи (бічна група) (див. мал. 92), як вважають, є міжреберними м'язами, що дуже змінилися, про що свідчить їх початок і прикріплення.

Передній драбинчастий м'яз (т. scalenus anterior) починається від передніх горбків поперечних відростків СНІ і CIV, закінчується на однойменному горбку І ребра спереду і медіально від борозни підключичної артерії.

Іннервація: гілки шийних спинномозкових нервів CV —CVII.

Середній драбинчастий м'яз (т. scalenus médius) починається від передніх горбків поперечних відростків усіх шийних хребців, прикріплюється до І ребра ззаду і назовні від борозни підключичної артерії. Між переднім та середнім драбинчастими м'язами і І ребром утворюється міждрабинчастий простір (spatium interscalenum), через який проходять підключична артерія і стовбури плечового сплетення.

Іннервація: гілки шийних спинномозкових нервів (СІІ —CVIII).

Задній драбинчастий м'яз (m. scalenus posterior) починається від задніх горбків поперечних відростків CIV — CVI (іноді CVII) хребців і прикріплюється до зовнішньої поверхні II ребра.

Іннервація: гілки шийних спинномозкових нервів (CVII, CVIII).

Функція. Під час фіксації ребер драбинчасті м'язи при двосторонньому скороченні згинають шийний відділ хребтового стовпа, при односторонньому скороченні трохи повертають голову в протилежний бік. У разі фіксації хребта м'язи піднімають ребра, через що збільшується об'єм грудної клітки (допоміжна дихальна мускулатура).

Підпотиличні м'язи (присередня група) є похідними вентральної мускулатури, що розвинулася з шийних міотомів. До цієї групи належить довгий м'яз шиї, частина підпотиличних м'язів, довгий, передній і бічний м'язи голови .

Довгий м'яз шиї (т. longus colli) (див. мал. 92) парний; лежить на передній поверхні хребтового стовпа і складається з трьох частин. Пучки першої частин и відходять вертикально від тіл трьох верхніх грудних і трьох нижніх шийних хребців до тіл СІІ — CIV хребців; друга частина починається від передніх горбків поперечних відростків CІI — CIV хребців і закінчується на передньому горбку передньої дуги атланта й на тілі осьового хребця; третя частина м'яза, почавшись на тілах верхніх ТІІ —ТІІІ хребців, іде до передніх горбків поперечних відростків CV і CVI хребців.

Іннервація: гілки шийних спинномозкових нервів СІІ — CVI.

Довгий м'яз голови (т. longus capitis) починається від передніх горбків поперечних відростків CІI — CVI хребців і прикріплюється до нижньої поверхні основної частини потиличної кістки (з обох боків глоткового горбка).

Іннервація: гілки шийних спинномозкових нервів СІ —СІІІ.

Передній і бічний прямі м'язи голови (т. rectus capitis anterior et lateralis) починаються від верхньої поверхні бічної маси й поперечного відростка атланта і закінчуються на нижній поверхні основної частини потиличної кістки.

Іннервація: гілки шийних спинномозкових нервів СІ —CIІ

Функція. Передхребтові м'язи є слабкими згиначами шийного відділу хребтового стовпа і голови.