Самостійна робота3

Самостійна робота № 3: Герпетичні імунотропні інфекції

Герпес - група, широко поширених захворювань, що викликаються вірусами сімейства Herpesviridae. Герпес клінічно проявляється ураженнями шкіри, слизових оболонок, нервової тканини, іноді внутрішніх органів. Клінічна картина розвивається при станах нестабільного гомеостазу. В основному герпес - це дрімаюча інфекція, характерна персистенція (приховане або латентне вірусоносійство). Герпес 1 простого типу

Вірус простого герпесу типу об'єднує перший і другий серотипи вірусу герпесу. Вірус простого герпесу першого типу (ВПГ-1) або (HSV-1) - Herpes simplex virus 1. У клінічній літературі простий герпес позначають також як оральний (ротовий) або лабіальний (губний) герпес. ВПГ-1 найпоширеніший тип герпесу, з усіх що мають клінічне значення для людини. Зараження відбувається в перші роки життя людини. Найбільш типова локалізація орального або лабіального герпесу - ураження губ і носогубного трикутника при певних обставинах (імунодефіцит) і контакті вірусу з організмом. ВПГ-1 уражає:

1. Слизову оболонку статевих органів, ротовій, носовій порожнини, очей; 2. Шкірні покриви пальців рук, ніг (частіше область нігтьового валика пальців); 3. Тканини нервової системи.

Для вірусів простого герпесу 1 і 2 типу характерні:

- нейротропность - це переважне ураження клітин нервової системи у вигляді присутності або освіти на клітинах нервової системи рецепторів, комплементарних вірусів; - нейрвирулентность - це здатність розвитку захворювань нервової системи; - пригнічення фагоцитозу (ланка імунітету) до рівня незавершеного фагоцитозу. Симптоми герпесу 1 типу

Найбільш частою клінічною формою ВПГ-1 у дітей є везикулярне ураження губ, іноді гостре респіраторне захворювання. У дорослих, крім того, спостерігаються ураження шкіри, кон'юнктиви та рогівки ока. При орально-генітальному контакті ВПГ-1 проявляється у вигляді ураження статевих органів. Жінки вражаються генітальною формою ВПГ-1 значно частіше за чоловіків. Загальноклінічний ознака ВПГ-1 - синдром інтоксикації: лихоманка, загальна слабкість, головний біль, м'язові і суглобові болі.

Для диференціальної діагностики ВПГ-1 і ВПГ-2 використовують лабораторні методи,доцільність їх застосування полягає в: - визначення виду збудника на підставі спорідненості до иммуноглобулину; - диференціації збудника наприклад (ВПГ-1 від ВПГ-2) - визначення стадії захворювання (гостра, хронічна, латентна) Приблизна інтерпретація результатів дослідження при виявленні імуноглобулінів IgM і IgG:

1. IgM визначають лабораторними методами починаючи з п'ятого дня захворювання, IgG визначають тільки з другого тижня від початку захворювання;

2. IgM циркулюють в периферійній крові до трьох місяців, а IgG циркулюють в крові багато років, при хронічному перебігу довічно;

3. IgM не проникає в плаценту під час вагітності, IgG у великих кількостях проникає в плаценту, тобто виявлення його у вагітної жінки не має клінічної маніфестації герпесу позитивний фактор (означає готовність організму до захисту при випадковому зараженні під час вагітності);

4. 4. IgM не здатний нейтралізувати вірус, є чинником запуску імунних процесів в організмі, IgG здатний нейтралізувати вірус, є чинником захисту організму. Виявлення специфічного до ВПГ-1 IgG в периферичній крові у високих титрах у період клінічного перебігу захворювання (наявність вірусу підтверджено ПЛР) свідчить про розвиток напруженого імунітету до цього захворювання.

Виявлення IgG в низьких титрах, при негативній реакції ПЛР свідчить про раніше перенесене захворювання, вірус герпесу в організмі знаходиться в латентному стані. Лікування герпесу 1 типу

Лікування вірусів має особливості:

тотальне знищення вірусу неможливо;

немає профілактичних лікарських препаратів;

віруси не чутливі до впливу антибіотиків;

при короткочасному перебігу ВПГ-1 медикаментозне лікування не доцільно. Єдиним лікарським засобом прямої дії є ацикловір. Фармацевтичною промисловістю ацикловір випускається в трьох препаративних формах (таблетки, мазь, розчин).

Вірус герпесу 2 типу

Вірус простого герпесу другого типу (ВПГ-2) або (HSV-2) - Herpes simplex virus 2. У клінічній літературі позначають як генітальний або аногенітальний (локалізація уражень у ділянці ануса і геніталій). При певних умовах генітальний герпес може вражати інші частини організму, встановлено системні ураження при ПВГ-2. Зазвичай ВПГ-2 передається статевим шляхом. Антитіла до ВПГ-1 не перешкоджають зараження ВПГ-2.

Генітальні симптоми (шкірні ураження в області геніталій, промежини, ануса, нижніх кінцівок та сідниць) приблизно у 80% випадків є наслідком зараження ВПГ-2. Безсимптомний або атиповий перебіг при ВПГ-2 зустрічається приблизно в 70% випадків виявлення IgG . Для ВПГ-2 на відміну від ВПГ-1 характерні рецидиви клінічних проявів.

Антитіла IgG до герпесу 2 типу

Принципи імунологічної діагностики ідентичні методам, що застосовуються при дослідженнях ВПГ-1. Обстеження на наявність IgG до герпесу другого типу допомагає виявити гінекологічні ураження, провести своєчасне лікування, що підвищує ймовірність нормального перебігу родового періоду та народження здорової дитини. При виявленні в крові IgG рекомендується за допомогою ПЛР переконатися у відсутності ВПГ-2 в спермі обстежуваного чоловіки.

Лікування вірусу герпесу 2 типу

Лікування ВПГ-2 аналогічно лікування простого герпесу першого типу. В увазі більш важкого перебігу захворювання до схеми лікування, за показаннями включають імунокоректори різного типу, засоби, що зміцнюють захисні сили організму (вітаміни, біостимулятори), фізіологічні розчини для зниження концентрації збудника в крові.

Вірус герпесу 3 типу

Вірус герпесу третього типу - вірус вітряної віспи - оперізувальний герпес (ВВО-ОГ) або Human herpesvirus 3, HHV-3, Varicella-zoster (VZV). Вірус герпесу Зостер потрапляє в організм сприйнятливого людини повітряно-краплинним або контактним шляхом. Зараження в дитинстві викликає вітряну віспу. Вірус локалізується в тканинах нервової системи. Зазвичай захворювання має доброякісний перебіг (переважно одужання). Гостра фаза триває до двох місяців. Основні симптоми вітряної віспи:

- сильний свербіж шкіри;

- висока температура тіла;

- великі висипання на шкірі (везикули).

Локалізація висипань збігається проекцією на шкірі нервових стовбурів. Рецидив захворювання, викликаного герпес зостер називається оперізуючий (герпетичний) лишай. Симптоми оперізувального лишаю: 1. сильний біль по ходу нервових стовбурів протягом 3-12 днів; 2. гіпертермія (підвищення загальної температури тіла); 3. гіперемія і набряклість шкіри, через 1-3 дні висипання у вигляді везикул; Протягом 2-3 тижнів захворювання закінчується одужанням після рубцювання кірочок на місці везикул.

Лікування захворювань (вітряна віспа та оперізувальний лишай у дорослих) викликаються герпесом 3 типу проводиться в стаціонарі або амбулаторно після діагностики, диференційної діагностики від подібних захворювань, визначення індивідуальних особливостей прояви вірусу у хворого.

Вірус герпесу 4 типу

Вірус герпесу четвертого типу - вірус Епштейн-Барра (ВЕБ) або Epstein-Barr virus, Human Herpes Virus type 4. Вірус Епштейн-Барра викликає інфекційний мононуклеоз. Клінічна картина розвивається у осіб з імунодефіцитами. Інфекційний мононуклеоз - ураження слизових оболонок ротоглотки і лімфатичних вузлів, характеризується високою температурою, можливим ураженням печінки, селезінки і змінами морфології клітин крові (атипові мононуклеари). Хворіють люди у підлітковому в молодому віці. Зараження повітряно-крапельне або контактну. Інкубаційний період від 5 до 50 днів. Ознаки захворювання: різке підвищення температури тіла до 38-40 градусів, больовий синдром (головний, м'язовий, суглобовий, горла), почуття втоми, сонливості (до декількох місяців після припинення симптомів), набряк і набухання слизової ротоглотки (ларингіти і фарингіти), сірий або біло-жовтий наліт на мигдаликах, папульозний висип на шкірі і слизових оболонках від одного до трьох днів, зникає безслідно, збільшення лімфоцитів у периферичній крові та специфічні (нетипові) лімфоцити-мононуклеари. Діагностику доповнюють виявленням ДНК вірусу Епштейн-Барра методом ПЛР. Лікування проводять під наглядом лікарів різних спеціальностей. Вірус Епштейн-Барра провокує злоякісне захворювання - лімфому Беркітта. Вірус герпесу 5 типу

Вірус герпесу людини типу 5 - цитомегаловірус (ЦМВ) або (HHV-5) - Human herpesvirus 5. Клінічна симптоматика цитомегаловірусної інфекції розвивається рідко, в основному це уповільнене захворювання у вигляді вірусоносійства. Зараження - повітряно-крапельне, контактна (поцілунки, статеві контакти, переливання крові, внутрішньоутробно, грудне молоко). Виявляється інфікування виявленням гігантських клітин - цитомегалов. Клінічна картина розвивається при ослабленні імунітету. Інкубаційний період становить до 60 діб. Симптоми цитомегаловірусної інфекції нагадують простудне захворювання (висока температура, стомлюваність, больовий синдром ( головний, горло), на відміну від мононуклеозу відсутнє ураження мигдаликів і регіональних лімфатичних вузлів, ураження нирок, печінки, селезінки, підшлункової залози, поразка ЦНС, очей).

Діагностують ЦМВ в основному на підставі: - Інструментальних методів: УЗД вивчення функціонування кровотоку в судинах пуповини, матки, (ЧСС) - частоти серцевих скорочень, визначення маловоддя, затримку розвитку плода, вади його внутрішніх органів. - Лабораторних методів:

прямий метод - виявлення клітин при електронній мікроскопії та ПЛР діагностика. непрямий метод - серологічні дослідження на виявлення антитіл до ЦМВ. В якості основної терапії призначають противірусні препарати, загальнозміцнювальні препарати, за показаннями імунотерапію, симптоматичну терапію.

Вірус герпесу 6 типу у дорослих

Вірус герпесу людини 6 типу (ВЧГ-6) або HHV-6. Це загальна назва герпесвируса людини двох гомологічних один одному (до 95%) підтипів, у дорослих людей активність проявляє підтип ВЧГ-6А у вигляді одного з факторів розсіяного склерозу. Розсіяний склероз - мультифакторное, аутоімунне захворювання з переважним ураженням центральної нервової системи, відзначається у людей від 20 років і старше, рідко в інших вікових групах. Доведено присутність вірусу герпесу шостого типу в етіопатогенезі розсіяного склерозу. Симптоми герпесу 6 типу

Ранні симптоми розсіяного склерозу: стомлюваність, депресії, хиткість ходи, порушення координації руху, порушення чутливості (температурної, вібраційної і тактильної). Основні симптоми характеризують значні зміни в організмі, в додаток до ранніх симптомів, які зазвичай зберігаються і посилюються: когнітивні розлади, швидка зміна настрою, зорові порушення (розфокусування у вигляді двоїння, зниження гостроти зору), порушення артикуляції при розмові (незвичне вимова слів), дисфагія (порушення акту ковтання), спазми і судоми, порушення чутливості (відсутність больової реакції), нетримання калу і газів, запори і проноси, нетримання сечі, еректильна дисфункція.

Характер і прояв симптомів відрізняються різноманітністю, що пов'язано з непередбачуваністю вогнищ ушкодження нервової тканини. Лікування герпесу 6 типу

Для лікування розсіяного склерозу застосовують: кортикостероїди (метилпреднізолон, дексаметазон та інші). антиоксиданти, антиагреганти, ангіопротектори.

інгібітори протеолізу.

Ефективно проведення плазмаферезу з лікарськими препаратами.

імуномодулюючі препарати (наприклад, імуномодулятор Копаксон); стимулятори вироблення інтерферону (Бетаферон, Ребіф, Авонеск); імуноглобуліни при внутрішньовенному введенні (наприклад Сандоглобин). Показано лікарські препарати інших груп у залежності від стадії та форми захворювання. Симптоматична терапія та медико-соціальна реабілітація попереджає розвиток ускладнень.

Вірус герпесу 8 типу

Вірус герпесу 8 типу (ВЧГ-8) або HHV-8 уражає лімфоцити. Може довгостроково перебувати в організмі здорових людей, в латентному стані. Вірус передається контактним шляхом, при трансплантації органів, через плаценту від матері до плоду під час вагітності і під час пологів, при русі плоду в родові шляхи, активізується при променевій терапії.

Симптоми герпесу 8 типу Існує думка, що ВЧГ-8 викликає ряд онкологічних захворювань:

- Саркому Капоші;

- Первинну лімфому;

- Хвороба Кастлемана.

Саркома Капоші - онкологічне захворювання, що характеризується утворенням множинних злоякісних пухлин внаслідок злоякісного переродження кровоносних судин на шкірі, слизових оболонках, лімфатичних вузлах, внутрішніх органах людини.

Лікування саркоми Капоші: хірургічний (метод кріотерапії), медикаментозний (введення інтерферону, цитостатиків), протипухлинні та противірусні препарати, променева терапія.

Первинна лімфома - це онкологічне захворювання з переважним ураженням серозних оболонок або лімфоми порожнин, характеризується скупченням в порожнинах тіла рідин, що містять пухлинні клітини. Лікують за допомогою хіміотерапії.

Хвороба Кастлемана

Проявляється збільшенням лімфатичних вузлів легень, шиї, підключичних і брижових. Лікування хвороби Кастлемана: хірургічне та променева терапія.