Радіоімуноконкурентний аналіз (ріа).

Відкриття та синтез α – фетапротеїну російським вченим Абєлєвим надало можливість використовувати його у якості маркера захворювань печінки, зокрема цирозу, рака, метастатичних уражень. Показниками норми є 5,2 – 1,7 нг/мл. РІА виявляє підвищення рівня α – фетапротеїну у 29 % хворих на вірусний гепатит, у 34 % - хворих на активний гепатит, у 79 % хворих з масивними печінковими некрозами. Визначення α – фетапротеїну з метою диференційної діагностики доброякісних та злоякісних новоутворів печінки – рівень понад 200 нг/мл буде свідчити про первинний рак печінки. Якщо ж рівень маркера перевищує 500 нг/мл, то це характерно для гепато-целюлярного рака та множинних метастатичних уражень печінки.

Радіоізотопна гепатографія.

Відомо, що основною структурно-функціональною одиницею печінки є печінкова часточка, що складається з епітеліальних та ендотеліальних клітин. Відповідно до цього функціональне обстеження печінки включає дослідження епітеліальних (полігональних) та ендотеліальних клітин, функціонально рівнозначної РЕС селезінки, кісткового мозку.

Крім участі в процесах обміну, печінка виконує також бар’єрну функцію і виробляє жовч. Ця її діяльність вивчається при функціональних дослідженнях.

Дослідження нагромадження та виведення радіоактивного бенгальського рожевого проводиться в динаміці шляхом зовнішнього вимірювання γ – випромінювання I¹³¹. Результати вимірювання оцінюються комплексно, враховують динамічне визначення:

1. нагромадження та виведення радіоактивного препарату печінкою, що безпосередньо віддзеркалює поглинаючу, жовчовивідну та антитоксичну функцію печінкової паренхіми;

2. кліренсу крові – ступені звільнення кровоносного русла від введеного до нього радіоактивного препарату, що відображує показник функціональної здатності печінки поглинати сторонні речовини;

3. надходження радіоактивної речовини до кишківника, що відображає жовчовивідну функцію печінки.

При захворюваннях печінки ці показники можуть значно змінюватись залежно від характеру патологічного процесу та супроводжуючих його порушень функціонального стану печінкової паренхіми. Максимально виражені зміни у тому випадку, коли печінка дифузно уражена, при хронічному гепатиті, при цирозі печінки, паренхіматозній та механічній жовтяниці. При вогнищевих захворюваннях печінки та збереженні її функціональної здатності зміни показників радіонуклідного дослідження визначаються непостійно, часто можуть бути відсутніми.

Відомо, що дистрофічні зміни печінкової паренхіми, що виникають після вірусного чи неспецифічного гепатиту, після різних інтоксикацій часто не можуть бути виявлені клінічно або за допомогою звичайних лабораторних методів. При радіоізотопному обстеженні на наявність дистрофічного процесу в печінці можуть вказувати деяке зниження швидкості та рівня поглинання радіоактивного препарату печінковою тканиною. Кліренс крові дещо сповільнюється, час виявлення препарату в кишківнику, як правило, залишається нормальним.

Значно більш виражені зміни функціонального стану у хворих на хронічний гепатит, у яких спостерігається сповільнення екскреції препарату. Час максимального нагромадження препарату в печінці та період напіввиведення значно подовжується. Це вказує на порушення екскреторної функції печінкових клітин.

При цирозах печінки, у зв’язку з різким порушенням функціональної здатності печінкової паренхіми відмічається зміна всіх показників радіоізотопного дослідження. Кліренс крові сповільнюється. Змінюється і час надходження препарату до кишківника. У ряді випадків при цирозі печінки порушується як видільна, так і поглинальна функція печінки.

Дослідження функціонального стану печінки з бенгальським рожевим, міченим I¹³¹ або Тс^99m – бутил – ІДА, можна застосовувати для диференційної діагностики між механічною, паренхіматозною та гемолітичною природою жовтяниці.

Механічна жовтяниця, що виникає при непрохідності магістральних жовчевий проток, викликає значне збільшення часу максимального нагромадження РФП в печінці, яке може сягати двох діб, кліренс крові не змінюється, препарат практично не виводиться до кишківника.

Паренхіматозна жовтяниця, що виникає при гострому вірусному гепатиті, супроводжується різким порушенням функціонального стану печінки. При радіоізотопному дослідження виявляються значні порушення поглинальної та видільної функції печінки, значне зниження кліренсу крові, сповільнене звільнення печінки від введеного РФП.

Гемолітична жовтяниця характеризується помірними змінами. Час максимального нагромадження РФП в печінковій тканині збільшується незначно, кліренс майже не змінений, РФП швидко та інтенсивно виводиться до кишківника.

Отже, за допомогою міченого I¹³¹ бенгальського рожевого та Тс^99m – бутил – ІДА можливо виявити ранні функціональні змінив печінці, дослідити кліренс крові, вивчити функціональні порушення печінкової циркуляції та провести диференційну діагностику жовтяниць.

Шляхом дослідження стану кровообігу в печінці за даними кліренсу крові можна отримати дані не лише про печінкову патологію, але і у тих випадках, коли кровопостачання у печінці страждає вторинно, тобто при застійних явищах в печінці, інфекційних захворюваннях, захворюваннях шлунково-кишкового тракту.

Для дослідження РЕС застосовують препарати Au¹⁹⁸, Тс^99m, In^113m тощо, які використовують не тільки для дослідження функції РЕС, але і для оцінки печінкового кровообігу.

У хворих з дистрофічними процесами в тканині печінки має місце деяке сповільнення поглинання і зниження кліренсу крові за відсутності нагромадження препарату в селезінці.

При хронічному гепатиті час поглинання препарату збільшується, у деяких випадках спостерігається нагромадження РФП у селезінці.

При цирозах печінки час поглинання препарату збільшується, залежно від важкості процесу ураження печінки. змінюється кліренс крові. Також спостерігається поглинання препарату селезінкою.

Отже, методика радіоізотопної гепатографії проста, сприяє об’єктивній оцінці. Відносними протипоказами до проведення дослідження є вагітність та лактація. Водночас гепатограму слід інтерпретувати з врахуванням даних клінічної картини захворювання, а також з врахуванням результатів інших функціональних тестів. Радіоізотопне дослідження не підміняє собою інших біохімічних проб, а перевагою його є висока чутливість, точність та можливість динамічного спостереження.