6. Передача зображень.

Для ефективної архівації та передачі зображень через комп’ютерні мережі останнім часом все більше використовуються системи PACS (Picture Archiving and Communication System), котрі припускають створення спеціальних архівів на серверах, де досить об'ємний архів може існувати тривалий час й бути швидко доступним для пошуку й перегляду необхідної інформації в мережі.

Одна з обов'язкових властивостей PACS систем – це робота із протоколом DICOM (формування, передача і зберігання медичних зображень) і взаємодія з медичним обладнанням (наприклад, рентген, комп’ютерна та магнітно-резонансна томографія).

Функціональні можливості PACS дозволяють:

• включати до складу документів файли будь-яких типів (малюнки, відео, документи Word і т.д.);

• відображати їх на робочому столі;

• здійснювати пошук за заданими критеріями;

• працювати з ними за допомогою спеціальних програм.

Біомедичні сигнали

Функціональний стан людини з точки зору медицини є одним з важливих показників стану її здоров’я. Оцінку функціонального стану організму людини проводять під час діагностично-лікувальних та профілактичних заходів в медичній практиці. Це важливо також для систем медичного страхування, охорони праці, розробки медичних експертних систем. Одним з напрямків є створення електронного паспорта здоров’я людини – бази даних, у якій зберігаються параметри, що характеризують функціональний стан всіх органів організму людини та критерії їх порівняльної оцінки. Для оцінки функціонального стану організму людини використовуються різні методи дослідження: електричні, електромагнітні, ультразвукові, люмінесцентні, біохімічні, механічні та ін. Одним з основних параметрів, який характеризує функціональний стан людини є біомедичний сигнал.

У медичній практиці для діагностичних цілей та контролю функціонального стану пацієнтів широко використовується апаратура, яка реєструє біомедичні сигнали та визначає їх параметри у нормі та при фізіологічних або патологічних відхиленнях від норми. Найчастіше для реєстрації біомедичних сигналів використовуються електрографічні методи, які забезпечують вимірювання та контроль біопотенціалів, що виникають природно або під впливом зовнішніх факторів у різних ділянках та органах організму людини.

Біопотенціал – електрична напруга, що виникає в клітинах, органах і тканинах живих організмів у процесі їхньої життєдіяльності. Різниця потенціалів між збудженою та незбудженою частинами окремих клітин характеризується тим, що потенціал збудженої частини клітини є меншим від потенціалу незбудженої частини. Для тканини різниця потенціалів визначається сукупністю потенціалів окремих клітин.

Зняття біопотенціалів проводиться за допомогою електродів, які встановлюються на поверхні тіла чи органів людини. Вимірюється не абсолютний потенціал, а різниця потенціалів між двома точками поверхні, яка відображає її біоелектричну активність та характер метаболічних (обмінних) процесів. Біопотенціали використовують для отримання інформації про стан і функціонування різних органів. До електрографічних методів відносяться електрокардіографія, реографія, електроенцефалографія, електроміографія, електрогастрографія тощо.

Біологічні сигнали можуть становити інтерес для встановлення діагнозу, моніторингу пацієнта і проведення біомедичного дослідження.