1) Рановий правець;

2) Правець новонароджених;

3) Післяпологовий правець;

4) Криптогенний правець.

Імунітет

антибактеріальний і антитоксичний

ненапружений

нетривалий

ненапруженність імунітету пов’язана з швидким проникненням екзотоксину у нервову систему, де він стає недоступним для імунних клітин, а також його невеликою кількістю

(неповноцінна імунна відповідь)

Лабораторна діагностика правця

проводиться рідко із-за типової клінічної картини

Матеріал для дослідження: рановий ексудат, тампони, перев’язувальний, шовний матеріал

Методи діагностики:

Бактеріоскопічний

Бактеріологічний

Біологічний - РН на мишах

Серологічний – ІФА (використовують для виявлення в рановому ексудаті екзотоксину збудника)

Профілактика і лікування

Правець, за визначенням ВООЗ, є інфекцією, яку можна контролювати шляхом проведення планової вакцинації.

Планова вакцинація здійснюється з

3-місячного віку (3 рази з інтервалом в 45 діб)

перша ревакцинація – в 1,5 року

наступні ревакцинації- з інтервалом в 5-6 років

Планова профілактика проводиться правцевим анатоксином (АКДП, АДП, АДП-М, Тетракок, Інфанрікс)

Планова вакцинація дорослих проводиться вакцинами АП і ТABte. Їй підлягають військовослужбовці, залізничники, працівники сільського господарства, будівельники та ін.

Екстренна профілактика

Неспецифічна - ПХО рани.

Специфічна профілактика– залежить від строків останньої вакцинації. Розрізняють:

Активно-пасивна - правцевий анатоксин і протиправцева антитоксична сироватка або протиправцевий гамаглобулін (імунізація неімунних осіб, які були щеплені більш ніж 5 років тому);

Активна- правцевий анатоксин (імунізація неімунних осіб, які дають алергічну реакцію на сироваткові препарати)

Пасивна - протиправцева сироватка або гамаглобулін (імунізація імунних осіб)

Лікування

специфічне - антитоксична сироватка або гама-глобулін (ефективне до фіксації токсину в нервовій тканині, оскільки потім є недоступим для езогенних і ендогенних антитоксинів (гематоенцефалічний бар’єр)

неспецифічне - антибіотики

22.БУТУЛІЗМ

Морфологія

коротка гр+ паличка

перитрих

капсул не утворює

в зовнішньому середовищі утворює овальну спору, субтермінально розташовану (“тенісна ракетка”)

КУЛуральні властивості

щільні середовища - R-форма колоній, які нагадують собою крапельки роси

кров΄яний агар – зони гемолізу

середовище Кітта-Тароцці -помутніння з подальшим випаданням в осад

Антигенна будова

за антигенною специфічністю утворюваних токсинів виділають 8 сероварів (А, В, С1, С2, D,E,F ). Найчастіше захворювання у людини викликають серовари А, В, С, Е.

Патогенез

Обумовлений дією екзотоксину (нейротоксин, спричиняє ураження рухливих нейронів в ЦНС).

Синтезується клітиною у неактивному стані. Активується протеазами кишечника або протеазами самої мікробної клітини

Шлях проникнення– аліментарний

Основні ознаки дії токсину: нудота, блювота, болі в животі. Одночасно розвиваються головний біль і нервово паралітичні явища. Часто спостерігається блефароптоз (опущення вік) і анізокорія (різні розміри зіниць). За рахунок ураження нервово-м’язевої передачі імпульсів виникають парези або паралічі очних, глоткових і гортанних м’язів.

Імунітет

антимікробний

антитоксичний

ненапружений

нетривалий

Лабораторна діагностика

Досліджуваний матеріал: залишки харчових продуктів, кров, випорожнення, сеча, промивні води шлунку, блювотні маси.

Методи діагностики:

Бактеріологічний

Біологічний – використовують для виявлення типу токсину.

Серологічний –РНГА для виявлення типу токсину (реакція Бойдена)

Імунохімічний метод – виявлення ботулотоксину в досліджуваному матеріалі

Профілактика

Неспецифічна

контроль за виготовленням консервованих продуктів

Специфічна

протиботулінічна полівалентна сироватка серотипів А, В, С, Е.

ботулінічний анатоксин

Лкування

Неспецифічне

видалення залишків токсину із травного тракту шляхом екстреного промивання шлунку і кишківника

антибіотики - левоміцетин, напівсинтетичні пеніциліни, цефалоспорини

Специфічне

до визначення серотипу протиботулінічні сироватки серотипів А,В,С, Е

після визначення серотипу - моновалентна сироватка

23.АНАЕРОБНА ГАЗОВА ІНФ.

Збудники газової анаеробної інфекціі

Морфологія

Гр+ паличики

не утворюють капсул (крім

C. perfringens)

утворюють спори субтермінально або центрально розташовані

рухливі перитрихи, за виключенням C. perfringens

Культуральні властивості

Мають типові для роду властивості

Для диференціації C. perfringens використовують:

середовище Кітта-Тароцці- росте з утворенням помутніння і виділенням великої кількості газу

молоко – швидке його зсідання (3-5 годин - „штормова реакція” (бурхливе виділення газу і утворення губчастого згустку)

середовище Вільсона-Блера- викликає почорніння і утворення розривів середовища

Патогенність та особливості патогенезу

Ферменти патогенності

Багатофракційні екзотоксини (до 12 фракцій). Їх наявність і комбінація – видова ознака збудників.

Серед фракцій розрізняють:

основні (альфа, бета, епсілон, йота)

мінорні (дельта, тета, каппа, ню, мю, ета та ін.)

Екзотоксини мають гемолітичну, дермонекротичну, летальну, ентеротоксичну дії

Основна пускова ланка патогенезу– руйнація -токсином клітин м’язевої, сполучної тканин, підшкірної клітковини. Крім місцевої дії екзотоксини мають нейротоксичну, кардіотоксичну, нефротоксичну дії, що призводить до - гострої серцевої або ниркової недостатності і смерті

Розрізняють 3 клінічні форми газової анаеробної інфекції:

емфізематозна

набрякова

змішана

Характерне:відсутність яскравих ознак запалення у рані, швидко прогресуючий некроз тканин і наявність вираженої інтоксикації

Лабораторна діагностика

Матеріал для дослідження:шматочки некротизованих тканин, рановий ексудат, перев’язувальний матеріал

Методи діагностики:

Бактеріоскопічний – використовують для попередньої діагностики.

Бактеріологічний –проводиться для ідентифікації збудників, з метою вибору специфічного лікування антитоксичними сироватками

Біологічний– проводять з метою ідентифікації збудників (ставлять біологічну пробу на білих мишах)

Профілактика та лікування

Профілактика

Неспецифічна - ПХО рани

Специфічна - полівалентна протигангренозна гетерологічна сироватка

Лікування

Неспецифічне – антибіотики (цефалоспорини або пеніциліни)

Специфічне - видоспецифічні антитоксичні сироватки

24.ДИФТЕРІЯ

Патогенні - C.diphtheriae

Розрізняють 3 біовари:

Морфологічні відмінності біоварів

gravis – короткі палички, в клітині мало зерен волютину

mitis – довгі, зігнуті палички, в клітині багато зерен волютину