2. Методи:

1) ангіопластика ниркових артерій – метод вибору при стенозі ниркової артерії, що розвинулась при фібромускулярній дисплазії. Дає добрі результати при стенозі запальної етіології (напр., хвороба Такаясу); процедура виконується виключно у період ремісії хвороби, дуже рідко необхідне стентування

2) ангіопластика ниркових артерій з імплантацією стенту – при атеросклеротичному стенозі ниркової артеріїї дає набагато кращі результати, ніж сама балонна ангіопластика. При стенозі внаслідок фібромускулярної дисплазії – стентування тільки у разі лікування ускладнень ангіопластики (розшарування інтими), або якщо після балонної ангіопластики залишається істотний градієнт тиску в розширеному місці

3) хірургічна реваскуляризація нирки – останнім часом виконується рідко; зазвичай – аортально-ниркове шунтування.

3. Дії після ангіопластики ниркової артерії:

1) оцінка функції нирок через 24 год та 2–3 дні після операції; впродовж 1 доби уважно моніторуйте АТ, з огляду на можливий розвиток гіпотензії

2) аспірин 75–325 мг/добу до кінця життя; впродовж перших 4 тиж. після імплантації стенту (якщо імплантовано стент, що виділяє препарат – впродовж 12 міс.) додатково можна клопідогрель 75 мг/добу

3) з метою довготермінової оцінки ефективності ангіопластики і виявлення можливого рестенозу виконайте УЗД технікою дуплекс і визначте кліренс креатиніну через 6 тиж., 6 і 12 міс. після виконання процедури, а потім – кожні 12 міс.

.

.