
- •Чоп'як в.В., Потьомкіна г.О., Гаврилюк а.М. Лекції з клінічної імунології для практичних лікарів (цикл лекцій - частина 1)
- •Перелік умовних скорочень
- •Порівняльна характеристика апоптозу та некрозу
- •Основні фактори неспецифічного (природженого) імунітету
- •Фагоцитарна система
- •Рецептори для фрагменту Fc-антитіл на імунокомпетентних клітинах
- •Найважливіші функції системи комплементу
- •Рецептори на клітинах природженого імунітету
- •Експресія tlr регулюється наступною бактеріальною мікрофлорою
- •Популяції та субпопуляції лімфоцитів, їх функції в імунній відповіді
- •Відносна кількість т-хелперів у крові людини становить 55-60% від загального числа лімфоцитів.
- •Основні функції т-хелперів різних типів
- •Імуноглобуліни, їх будова, види та функції
- •Типи регуляції імунної відповіді людини.
- •1. Клітинна регуляція імунної відповіді
- •2. Ідіотип-антиідіотипічна регуляція імунної відповіді
- •3. Цитокінова регуляція імунної відповіді
- •Вплив цитокінів на імунну відповідь
- •5. Нейро-ендокринний тип регуляції імунної відповіді
- •Пригнічення імунної відповідівідбувається при участі: адренокортикотропного гормону,α-меланоцитостимулюючого гормону, кортикостероїдів, катехоламінів, гестагенів, андрогенів.
- •6. Апоптоз, як один із механізмів регуляції імунної відповіді
- •7. Інші механізми регуляції імунної відповіді
- •Онтогенез імунної системи
- •Особливості імунної системи в період новонародженості
- •Особливості імунної системи в другий критичний період (3-6 місяців)
- •Особливості імунної системи в третій критичний період
- •Особливості імунної системи в четвертий критичний період
- •Особливості імунної системи в п΄ятий критичний період (12-13 років)
- •Загальні закономірності розвитку імунної системи у дітей:
- •Маса лімфоїдних органів та вміст лімфоцитів у крові дітей різного віку (Стефані д.В., 1996 )
- •Концентрація імуноглобулінів в крові дітей та дорослих
- •Норми субпопуляцій лімфоцитів у відносних цифрах
- •Норми субпопуляцій лімфоцитів в абсолютних числах
- •Причини розвитку та особливості відповіді організму на гостру фазу запалення
- •1. Розвиток судинної реакції та ексудації
- •Цитокінпродукуюча функція імунокомпетентних клітин у формуванні імунної відповіді
- •“Позитивні” білки
- •Простагландини, лейкотрієни, ліпоксини та фактор, активуючий тромбоцити
- •Типи пошкодження біоструктур (типи реакцій гіперчутливості)
- •Ефекти регуляторних цитокінів, які продукуються астроцитами і клітинами мікроглії
- •Дія певних гормонів на імунокомпетентні клітини
- •Гормони, котрі синтезуються імунокомпетентними клітинами
- •Механізми впливу глюкокортикостероїдів на імунокомпетентні клітини
- •Фактори довкілля, які впливають на імунну систему організму
- •Періоди впливу шкідливих факторів довкілля на стан імунної системи:
- •Вплив абіотичних факторів довкілля на показники імунної системи
- •Особливості захворюваності жителів м.Києва після аварії на чаес
- •Стан імунної системи після аварії на Чорнобильській аес
- •Імунотоксичні ефекти хімічних ксенобіотиків
- •Взаємодія факторів протиінфекційного природженого імунітету
- •Роль певних цитокінів у протиінфекційному захисті
- •Участь т-хелперів та їх продуктів у протиінфекційному імунітеті
- •Класифікація протиінфекційного імунітету
- •Основні види противірусного імунітету
- •Імунодефіцитні розлади та опортуністичні мікози
- •Основні види протигрибкового імунітету
- •V. Антипаразитарний імунітет
- •VI. Антигельмінтний імунітет
- •Основні види протипаразитарного імунітету
- •Лабораторна імунологічна діагностика пухлинних процесів
- •Лабораторні маркери злоякісного росту наступні:
- •Імунотерапія пухлин
- •Імунологічний моніторинг реципієнта після трансплантації
- •Антигени ядер сперматозоїдів
- •Імунологічні причини та механізми формування жіночого непліддя
Чоп'як в.В., Потьомкіна г.О., Гаврилюк а.М. Лекції з клінічної імунології для практичних лікарів (цикл лекцій - частина 1)
Львів – 2010
УДК 612.017:612:614.253.1
Ч 754
ББК 52.523.25
Чоп'як В.В., Потьомкіна Г.О., Гаврилюк А.М. Клінічна імунологія для практичних лікарів (цикл лекцій - частина перша).- Львів.-2010.- 229 с.
Автори: Чоп'як Валентина Володимирівна– доктор медичних наук,
професор, завідувач кафедри клінічної імунології та алергології
Львівського національного медичного університету імені Данила
Галицького, Заслужений лікар України, заслужений діяч науки і
техніки України
Потьомкіна Галина Олександрівна– кандидат медичних
наук, доцент кафедри клінічної імунології та алергології
Гаврилюк Анна Мирославівна– кандидат біологічних наук,
доцент кафедри клінічної імунології та алергології
Рецензенти: Бєлоглазов Володимир Олексійович– доктор медичних наук, професор,
завідувач кафедри внутрішньої медицини №2 Кримського державного
медичного університету ім. С.І.Георгієвського
Дріянська Вікторія Євгенівна- доктор медичних наук, професор, замісник
директора з наукової роботи ДК «Інститут нефрології АМН України»
Підручник охоплює найважливіші розділи з фундаментальних основ клінічної імунології з урахуванням сучасних досягнень медичної науки і відповідає навчальній програмі циклу спеціалізації «Клінічна імунологія» та вибраним циклам тематичного удосконалення з цієї дисципліни. Особливу увагу в ньому відведено викладу сучасних знань з базових механізмів функціонування імунної системи людини, вікових її особливостей, взаємозв’язків запалення, гіперергії, психонейроендокринологічних імунних механізмів та актуальних напрямків клінічної імунології – онкоімунології, імунології репродукції та трансплантології. Грунтовно висвітлені шляхи формування імунопатології, яка спричинена дією інфекційних та ксенобіотичних факторів.
Підручник призначений для лікарів-слухачів клінічних імунологів та широкого кола лікарів інших спеціальностей – терапевтів, педіатрів, інфекціоністів, акушер-гінекологів, онкологів. Він також може бути корисним лікарям-інтернам різних спеціальностей та студентам медичних ВУЗів.
Рекомендовано Центральною методичною комісією ЛНМУ імені Данила Галицького, Протокол № 1 від 25.02.2010 р.
Рекомендовано до публікації Вченою Радою ЛНМУ імені Данила Галицького,
Протокол № 4-ВР від 27.05.2010 р.
Чоп’як В.В., Потьомкіна Г.О., Гаврилюк А.М., 2010
Видавництво ЛНМУ ім.Данила Галицького
ЗМІСТ
Передмова ……………………………………………………………. 4 Перелік умовних скорочень………………………………………....5
Лекція 1. Структура імунної системи.
Природжений імунітет.…………………………………...9
Лекція2. Набутий мунітет……………………………………..…....36
Лекція 3. Віковий імунітет…………………………………………54
Лекція 4. Імунологічні основи запалення
та гіперчутливості ………………………………………75
Лекція 5. Взаємодія нервової, ендокринної
та імунної систем ……………………………………….101
Лекція 6. Імуногенетика …………………………………………..118
Лекція 7. Екологічна імунологія…………………………………135
Лекція 8 .Протиінфекційний імунітет…………………………...151
Лекція 9. Онкоімунологія…………………………………………175
Лекція 10.Трансплантаційниий імунітет………………………..190
Лекція 11. Імунологія репродукції ………………………………205
Рекомендована література……………………………………….228
ПЕРЕДМОВА
Коли з'явилася наука імунологія? У середньовіччі, коли лікар Едвард Дженнер запропонував оригінальний спосіб вакцинації проти віспи і врятував таким чином тисячі життів, чи на початку 20-го сторіччя, коли Ілля Мечніков відкрив феномен фагоцитозу, а лікар Пауль Ерліх виявив у сироватці крові гуморальні тільця? Власне, ХХ-те сторіччя можемо вважати основоположним у розвитку імунології та її клінічній реалізації, бо саме тоді відбулися відкриття вчених Карла Ландштайнера, Роберта Коха, Мекфарлейна Бернета, Джорджа Снелла, Сумусу Танегава, Джін Доссе, Нільса Джерне та багатьох інших. Необхідно нагадати, що найчастіше лауреатами Нобелівської премії в галузі медицини та біології ставали імунологи.
Завдяки тому, що у відкритті багатьох імунологічних механізмів приймали участь вчені мікробіологи, біохіміки, патофізіологи та патоморфологи, імунологію довгі роки відносили до фундаментальних дисциплін. Тільки після другої світової війни, коли лікар Пітер Медавар встановив, що відторгнення трансплантату - це імунозалежний процес, імунологію врешті-решт належно оцінили клініцисти і з цього часу почався її переможний марш у практичну медицину. Як галузь практичної медицини, клінічна імунологія була введена в клініки США та Європи в 70-і роки ХХ століття. В Україні тільки в 1991 році були затверджені такі клінічні спеціальності як дитячий імунолог, клінічний імунолог (імунотерапевт), лабораторний імунолог.
Сьогоднішній час є безперечно тріумфальним для клінічної імунології. Саме зараз у діагностиці та лікуванні багатьох хвороб пригодився інтегральний характер цієї дисципліни. Значний прогрес у лабораторній імунологічній діагностиці призвів до формування лікувально-діагностичних алгоритмів, використання яких полегшує встановлення діагнозу і скеровує практичного лікаря в потрібне терапевтичне русло. Високий розвиток рекомбінантних технологій дозволив розробити методи синтезу in vitro багатьох цитокінових препаратів, моноклональних антитіл, проводити генно-інженерні операції на дефектних імунокомпетентних клітинах. Внаслідок цього, практичні лікарі отримали нові імунотропні препарати для лікування важких ревматологічних, алергічних та онкологічних хвороб.
Безперечно, для практичних лікарів вивчення клінічної імунології є непростим з огляду на химерне переплетення багатьох механізмів із складною термінологією, наведеною в основному англійськими абревіа-турами. У своєму підручнику ми намагалися спростити це завдання, подавши в словнику тлумачні короткі переклади основних скорочень з короткими поясненнями.
Шановні колеги! Бажаємо Вам успіхів у роботі над вивченням наших лекцій і щиро віримо, що нові знання з питань клінічної імунології принесуть Вам користь у повсякденній роботі.