Диференціальна діагностика лімфедеми

Лімфедема необхідно диференціювати з набряком, зумовленими посттромбофлебітичний синдромом, захворюваннями нирок і серця. При підозрою на первинну лімфедема проводиться Диференціальна діагностика з ліпедемой (синдромом хворобливого ожиріння ніг). На відміну від лімфедеми, для ліпедеми характерно симетричне ураження гомілок. Стопи при ліпедеме залишаються інтактним.

Ускладнення лімфедеми

При лімфедема порушується живлення тканин. Виникають ділянки гіперкератозу. Змінена шкіра тріскається, з'являються виразки. Іноді розвиваються Лімфатичні свищі між пальцями. Лімфедеми будь-якого генезу часто ускладнюються бешихове запалення, яке може стати причиною флегмони, викликає облітерацію збереженій лімфатичних судин і призводити до швидкого прогресування захворювання. При довгостроково перебігу хвороби (особливо – у разі вторинної лімфедеми) може розвинутися лімфоангіосаркома.

Лікування лімфедеми

Консервативна терапія можлива при відсутності органічного змін м'яких тканин. Пацієнтам призначається спеціальна дієта, курси лікувальної фізкультури, бальнеологічні та Фізіотерапевтичні процедури. Для зменшення обсягу ураженої кінцівки показані: носіння бандажа, лімфодренажний масаж, змінна апаратна пневмокомпрессія. Комплексні методи лікування, що застосовуються в сучасній флебологиі, дозволяють уповільнити розвиток лімфедеми, а в ряді випадків – навіть домогтися регресу симптомів захворювання.

Для створення обхідних шляхів лімфовідтоку застосовується хірургічне лікування. Лімфатичні судини Попередньо фарбують. В ході операції виділяють максимальну кількість судин в області підколінної ямки або трикутника Скарпіа на стегнах. Судини перетинають, після чого їх центральні кінці коагулюють. Потім створюють анастомози між периферичних кінцями судин і найближчий гілками підшкірних вен. Операція, проведена на ранніх стадіях, дозволяє повністю Нормалізувати відтік лімфи. При довгостроково перебігу захворювання після оперативного втручання вдається домогтися істотного зменшення набряку шкіри та підшкірної клітковини.

Профілактика лімфедеми

Пацієнтам з порушенням відтоку лімфи і підвищеним ризиком розвитку лімфедеми рекомендують НЕ створювати додаткових перешкод лімфовідтоку (не слід носить сумочку на хворий руці, схрещувати ноги при сидіння або вимірювати АТ на ураженій руці). Необхідно утримувати уражену кінцівку в чистоті. Не рекомендується ходити босоніж або готує їжу без захисних рукавичок. При виявлення лімфедеми на початкових стадіях у більшості випадків можна не тільки зупинити розвиток захворювання, але і усунути вже наявні проблеми, тому при перших ознаках лімфедеми слід звертатися до лікаря.

Атеросклероз ниркових артерій проявляється клінічно хронічною ішемією нирки (часто у вигляді реноваскулярній артеріальної гіпертензії) з виходом в артеріосклеротіческій нефросклероз і хронічну ниркову недостатність. Остаточний діагноз встановлюється у спеціалізованих нефрологічних або ангіохірургіческіх установах; при неможливості хірургічного лікування проводять гіпотензивну терапію (див. Артеріальні гіпертензії).

 

Тромбоз ниркової артерії - гострий синдром з раптовою болем, хворобливістю при обмацуванні і при струсі поперекової області за тромбозу, гострою нирковою недостатністю (олігоанурія) і, як правило, високої артеріальною гіпертензією; діагностичне обстеження і лікування проводиться у спеціалізованих установах.